3212
"Вітіна тисяча" - бомба сповільненої дії
— Казна та Політика
Можна з повною впевненістю сказати - у Партії регіонів стартувала передвиборна кампанія. І почалася вона, що традиційно для влади будь-якого кольору - з популістських проектів. Їх оприлюднив "керманич" правлячої команди Віктор Янукович. Основні "заманухи" для народу - підвищення пенсійних виплат, доступна іпотека і компенсація радянських вкладів. На все про все знадобиться, за словами віце-прем'єр-міністра - міністра соціальної політики Сергія Тігіпка, близько 16 млрд. грн., дана сума була попередньо прорахована, і у Мінфіну ці кошти є. Джерелами фінансування "заманух" можуть стати, як уточнив Тігіпко, надходження від введення податку на багатство (дуже добре про експлуатована, м'яко кажучи, нелюбов українців до олігархів), а також "доходи" митниці. Але озвучити ідею - одне, а реалізувати - інше. Однак і тут вихід знайдено. Наприклад, з приводу виплат по вкладах Сбербанку СРСР (що в принципі нереально) вже надійшла пропозиція, як начебто і повернути, але разом з тим цього не робити...
А тепер для більшого осмислення електоратом президентських "слоганів": державний і гарантований державою борг України за 2011 рік зріс на 9%, досягнувши 59,21 млрд дол, дефіцит зовнішньоторговельного балансу зріс в 2,2 рази - до 6,7 млрд. дол., від’ємне сальдо зведеного платіжного балансу тільки в січні склало 889 млн. дол. (весь обсяг сальдо був перекритий резервами Нацбанку), золотовалютні резерви НБУ продовжують танути - в лютому на 1%, до 31,05 млрд. дол. Крім того, до кінця року Україна повинна погасити позики й виплатити відсотки по них на суму близько 7 млрд. дол. (дохідна частина бюджету-2012 - 332 млрд. грн.). Велика частина "віддачі" припаде на осінь-зиму. Причому економіка України на допомогу влади щодо підвищення соціалки не годиться - в кінці минулого року уряд погіршив прогноз зростання ВВП за підсумками 2012 року з 5% до 3,9%, прогноз номінального ВВП скорочений на 5 млрд. грн. - до 1,5 трлн. грн., прогноз інфляції - 7,9%. Плюс газове питання, вирішенням якого може стати здача ГТС і основних економічних активів Україною (що передбачає повний контроль нашої країни Кремлем), а також сумнівні перспективи євроінтеграції зважаючи на "демократичні" основи політики влади і тупиковий стан відносин з МВФ (гра триває - Україна не згортає переговори, щоб не злякати інвесторів, при цьому гроші, за заявою влади, не так вже й важливі - зараз обговорюються нові джерела фінансування, правда, під великі відсотки).
Так де ж ми візьмемо гроші на виборні обіцянки влади, наприклад, на виплату радянських вкладів? Але Президент наполягає: "Колишній уряд зупинив програму повернення заощаджень вкладникам Сбербанку, але залишилася велика кількість громадян, які не змогли отримати обіцяні компенсації в 1 тис. грн. До таких громадян відносяться понад 6 млн. Держава повинна виконувати свої зобов'язання, тому, починаючи з 1 червня і до кінця цього року, ця частина боргу повинна бути повернута".
До речі, хочеться нагадати правлячій команді, що коли уряд Юлії Тимошенко почав відшкодовувати вклади Сбербанку СРСР, вона першою, правда, тоді в ролі опозиції, піддала різкій критиці такі дії. Що ж тепер - второваною стежкою...
Причому за програш в цій справі вже "призначені" відповідальні - "прем'єр-міністр разом з віце-прем'єр-міністром з соціальних питань і керівник Центрального банку. Майте це на увазі", заявив Президент.
Тут варто зазначити, що питання відшкодування вкладів Сбербанку СРСР розглядалося парламентом ще в квітні 2011 року. Тоді ж була створена робоча група, але до цього дня результати її "досліджень" не були оприлюднені. Єдина заява прозвучала з вуст першого віце-спікера Адама Мартинюка (КПУ) - сума боргу перед вкладниками перевищує 131 млрд грн., Але "з урахуванням 20-річної інфляції показник збільшився до 1 трлн грн.". По-моєму, важлива деталь. Адже в далекому жовтні 1996 року ВР прийняла Закон "Про держгарантії відновлення заощаджень громадян України", яким і фіксувався борг у розмірі 131,96 млрд грн., а також визначався порядок виплати вкладів Сбербанку СРСР. Зокрема, до 2008 року держава виплатила близько 9 млрд грн. У 2008 році рішенням уряду Юлії Тимошенко на виплати було виділено з бюджету ще 6,061 млрд грн. Вкладники мали право на компенсацію в розмірі 1 тис. грн., їхні спадкоємці - до 500 грн. Але в липні 2009 року Кабмін на невизначений термін припинив виплати через нестабільну економічну ситуацію. Тоді Тимошенко обіцяла з 1 січня 2010 року відновити їх: "До 2008 року ми навіть не мали реєстру вкладників. Ми зробили його. Таких виявилося 8,5 млн. осіб. У 2008 році ми виплатили 6,5 млн. осіб компенсації по тисячі гривень. Залишилося ще 2 млн. осіб, але Президент і парламент заблокували поправки до бюджету, де були закладені ці кошти. У 2009 році - криза. У 2010 році з 1 січня плануємо відновити виплати... Після президентських виборів ми не будемо мати протидії і відновимо цю програму".
Але не судилося цій ідеї реалізуватися, вибори були програні. Тепер нова команда взялася за старе. Правда, в бюджеті на 2012 рік відповідна розтратна стаття відсутня.
***Стратегія і способи відновлення знецінених грошових заощаджень і страхових внесків, розміщених до 2 січня 1992 року в установах "Сбербанку СРСР" і державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також в державних цінних паперах: облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Сбербанку СРСР - визначені Законом України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України". Відповідно до ст. 6 зазначеного закону, компенсація громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень проводиться виключно в грошовій формі за рахунок державного бюджету на відповідний рік.
Після заяви Президента та представників Кабміну про соціальний "прорив" щодо цього було море коментарів. Особливо барвистий - від голів Тернопільської, Івано-Франківської та Львівської обласних рад (ВО "Свобода" - Олексій Кайда, Олександр Сич і Олег Панькевич). "На засіданні уряду в середу Віктор Янукович озвучив чергові ініціативи щодо "покращення життя" українців. Протягом останніх двох років подібні "поліпшення" вже встигли зруйнувати малий та середній бізнес, залишили незахищеними найбільш соціально вразливі верстви населення. Розуміючи, що на парламентських виборах восени українці гідно оцінять всі ці "ініціативи", окупаційний режим вдався до тактики, випробуваної ще в 2004 році: ті, хто тотально пограбував державу і народ, тепер обіцяють кинути українцям кістку, - йдеться в їхній спільній заяві. - ...Як справжній злодій ця влада хоче навіть ці подачки проштовхнути ціною погіршення в довгостроковому плані життя пересічного українця. Адже за ці мізерні передвиборні виплати народ, цілком ймовірно, отримає або зростання інфляції (через банальний "друк" гривні), або поглиблення боргової ями, в яку заганяють наших дітей. Хоча вже готується механізм, згідно з яким всі невдачі після цих великих прожектів (у тому числі і банальне недофінансування запланованих виплат) спихнуть на місцеву владу".
Мабуть, ознайомившись з думкою противників соціальних нововведень, Президент трохи змінив тактику. Він заявив, що влада запропонує вкладникам Сбербанку СРСР вигідні депозитні умови для збереження цих грошей.
"Ми розраховуємо на те, що нам вдасться якусь частину людей переконати, щоб люди залишили ці кошти на своїх рахунках - тобто, не отримували готівкою, а залишили на рахунках. Ми для цього створимо вигідні умови", - сказав глава держави. Янукович вважає, що такий крок буде не тільки працювати на зміцнення ліквідності національних банків, але і дозволить досягти зниження кредитних ставок для фінансування та інвестицій у різні галузі економіки України. Як зазначив Президент, безперечно, в процесі виплати боргів вкладникам Сбербанку СРСР в обіг буде введена істотна грошова маса, "дуже важливо, щоб ми не зірвали тут і інфляцію, і курс..."
Тобто, влада зізнається, що її соціальна "опіка" - бомба сповільненої дії.
Але як стверджує перший заступник Адміністрації Президента Ірина Акімова, збільшення соціальних виплат, ініційованих Президентом, може підвищити інфляцію максимум на 1,5%.
Завідувач сектором грошово-фінансової стратегії Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Молдован вважає, що "якщо виплати вкладникам Сбербанку СРСР обмежаться одноразовими державними трансфертами в розмірі 1 тис. грн., то серйозного тиску на інфляцію і курс гривні це не зробить. Але зовсім інше питання, що подібна пропозиція - приклад неефективності використання бюджетних грошей. Їх роздача не повинна бути самоціллю. Державної підтримки в сьогоднішніх умовах вимагають, перш за все, соціально незахищені верстви населення (пенсіонери, люди з обмеженими фізичними можливостями, чорнобильці, сироти та ін.), а не колишні вкладники Сбербанку СРСР, до яких належать представники різних соціальних груп.
Якщо уряд має вільні гроші, то їх треба направити на підтримку конкретних груп, збільшивши розміри виплат і трансфертів. Крім того, замість роздачі всім по тисячі, ефективніше було б направити гроші на вирішення однієї з найбільш важливих соціальних проблем, наприклад, на модернізацію медицини. Думаю, українці погодилися б пожертвувати своєю тисячею, якби уряд пообіцяв за ці гроші відремонтувати і укомплектувати хоча б районні лікарні".
Як підкреслює Микола Івченко, керівник інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні, "повна компенсація вкладів Сбербанку СРСР потребує близько 125 млрд. грн., що становить 54,4% грошової бази і 18,51% грошової маси. Вливання такої суми грошей, звичайно ж, призведе до різкого стрибка вартості долара і зростання інфляції. Виплату необхідно розтягнути на більш тривалий період (рік-два, можливо, навіть більше), щоб не було інфляційних і девальваційних наслідків.
Що стосується такого рішення, як депозит, то навряд чи воно допоможе. Одержувачами цих грошей можуть стати близько 12 млн. громадян країни (26,3% загального населення). Також це буде переважно літня частина населення, яка схильна витратити ці гроші відразу. Умовити всіх залишити кошти на депозитах просто неможливо, суттєва їх частина буде переведена у готівку. Єдиним механізмом може стати примусове обмеження зняття грошей в перший період після їх отримання".
На думку Олександра Охріменка, президента Українського аналітичного центру, виплати за знеціненими вкладами істотно не вплинуть на загальну кількість грошей в обігу. "На поточний момент загальна кількість емітованої гривні, що перебуває в обігу, становить близько 230 млрд. грн. Сума в 6 млрд. грн. не зможе суттєво змінити дану пропорцію. Тому не варто особливо переживати, що ця виплата може призвести до зростання попиту на валюту або істотної інфляції. Тут виникає інше питання. Будь-який "виходець" з СРСР дуже добре пам'ятає, що таке було 1000 радянських рублів, приміром, шикарний меблевий гарнітур. Нинішні 1000 гривень - практично ніщо, їх вистачить на купівлю хліба і молока".
І це дійсно питання, адже всі "осучаснені виплати" (новий термін влади, хоча існує економічне поняття індексація) зжирає інфляція. Так, тисяча гривень у 2008 році - близько 800 гривень в 2009-му, або 200 дол. і 120 дол., відповідно. Різниця між "тоді" і "зараз" тільки збільшується. Питається, навіщо взагалі, в будь-який "історичний" момент, потрібно було піднімати питання вкладів в Сбербанку СРСР, навіщо грати в дбайливих, якщо така турбота нікому не потрібна, вона тільки злить і дратує. На жоден голос від неї більше ні в одній партії не стане, що таке зростання цін, всі знають з власного досвіду, вірніше, по гаманцю. А розраховувати на довірливість людей похилого віку, які є основними одержувачами "опікунської" тисячі, - щонайменше, цинічно...
Нана Чорна
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
