863
Турчинов приміряє косу Тимошенко?
Виборчий список поки що головної опозиційної сили навряд чи віддадуть стороннім політикам, а довірять заслуженому "яструбу".
Минулого тижня в публічний простір вилилася суть переговорів керівництва БЮТ-Батьківщини з найбільш впізнанним (з тих, хто залишився на волі) опозиціонером - Арсенієм Яценюком. І стало зрозуміло, що перспективи повернення в парламент, а то й участі в президентських перегонах, під головним опозиційним брендом країни змусили Яценюка круто змінити свої політичні погляди. Однак не менш реальним кандидатом на лідерство в списку БЮТ залишається незмінний заступник Тимошенко, керівний партією за її відсутності Олександр Турчинов.
Незважаючи на запевнення про все більш глибоке та тісне співробітництво між різними опозиційними силами, є підстави припускати, що кандидатура Яценюка як нової Тимошенко може виявитися не такою вже вдалою.
Яценюк при всьому його бажанні не зможе повноцінно замінити собою Тимошенко в очах виборців, оскільки велику частину своєї активної політичної кар'єри він провів чи не в "контрах" з екс-прем'єром, будучи (до певного моменту) людиною Віктора Ющенка. До того ж, у разі призначення Яценюка лідером всієї опозиції, БЮТ-Батьківщина буде змушена відмовитися від амбіцій збирача політичних земель і об'єднання під своїм прапором інших партій. Причина тут прозаїчна - Яценюк і сили, що підтримують його, досить ґрунтовно підходять до отримання кожного крісла в парламенті, і передбачуваного результату об'єднаного опозиційного фронту може банально не вистачити, щоб розсадити за його квотою ще й соратників Кличка з Тягнибоком.
Тому невипадково, що в партії одночасно з переговорами з союзниками ведеться обговорення власних кандидатів. І нове електоральне значення для БЮТу зараз цілком може знайти постать Олександра Турчинова, який в останній рік став не лише головним стратегом, але і головним польовим борцем з владою. Причому його поява на першому місці списку та отримання, де-факто, статусу головного опозиціонера може відбутися за лекалами Ющенка напередодні виборів 2004 року - в сенсі загальної переконливості цього ходу.
На відміну від Яценюка, який з'явився в українській політиці в епоху Ющенка (піврічне перебування на посаді міністра економіки Криму в 2001-2002 роках можна вважати розминкою), Турчинов перебував біля керма влади з кінця 1980-х років. Свою кар'єру Турчинов почав у тій сфері, яка за радянських часів хоча б віддалено нагадувала політичну діяльність - в останні роки СРСР він був завідувачем відділу агітації і пропаганди Дніпропетровського обкому комсомолу. Потім була короткочасна співпраця з Кучмою (займав в ту пору посаду прем'єра), наукова діяльність (Турчинов вивчав особливості тіньових економік в Національній академії наук), а в 1994 році Олександр Валентинович створив ВО "Громада", яке в середині того десятиліття багато в чому визначало політичний ландшафт країни. Починаючи від підтримки Кучми на виборах 94-го і до старту гучної кар'єри Юлії Тимошенко в 99-му - за пертурбаціями українського політикуму фігура Турчинова завжди виднілася досить чітко.
У 2000-х роках його кар'єра досягла нового піку. Відразу після перемоги Ющенка на президентських виборах 2004-го Турчинов був призначений головою СБУ і отримав непросте завдання реформувати цю архаїчну і неповоротку структуру. А після повернення на посаду глави уряду Тимошенко в кінці 2007-го став першим віце-прем'єром і курирував роботу членів Кабміну у важкий період кризи 2008-2009 років.
Після приходу нової влади Турчинов виявився одним з небагатьох політиків першого ешелону, які залишилися в лавах відверто опозиційного тепер БЮТу. Плоди чого він тепер і пожинає, присвячуючи практично все своє життя пересуванню між судами, колоніями та іншими органами пенітенціарної системи.
До речі, навіть у нинішньому досить умовному змаганні "Яценюк - Турчинов" останній може мати навіть більш привабливий образ з точки зору публіки, яка співчуває опозиції.
Якщо Яценюк, який заявляє про своє радикальне неприйняття політики Януковича, досі регулярно з'являється в телеефірі, то Турчинов зараз перебуває у фактичній медіа-опалі. Канали показують його неохоче (якщо показують взагалі). Він не помічений в якихось контактах з нинішньою владою, а навпаки, кожен день чекає арешту, чого не скажеш про Яценюка. Таким чином, в очах широкої аудиторії Турчинов куди більш схожий на гнобленого лідера опозиції, ніж політика, який регулярно зустрічаються на світських раутах з представниками найбільших ФПГ.
Крім того, електорату Тимошенко буде легше зрозуміти, чому її замінив Турчинов, з моменту створення "Батьківщини" в 1999 році беззмінно займав пост заступника голови партії, і ніколи не дозволяв собі політичних хитань навіть у турбулентні для Тимошенко періоди, люто захищаючи її саму і її багато рішень.
При цьому виборчі результати Турчинова як політичного обличчя №1 можуть виявитися зовсім не такими скромними, якими їх прийнято вважати. Досить згадати, що на дострокових виборах мера Києва в травні 2008 року Турчинов зайняв друге місце в умовах важкого адміністративного пресингу як з боку "молодої команди Черновецького", так і адміністрації Ющенка. Яка, як тоді писали ЗМІ, прикладала грандіозні зусилля для забезпечення програшу БЮТ у столичному плебісциті.
Ці фактори можуть призвести до того, що, незважаючи на декларовані наміри об'єднатися з іншими силами в жовтневої атаки на владу, "Батьківщина" не перетвориться в НУНС пізнього розливу і не буде підбирати всіх підряд опозиціонерів і попутників. Ситуативні союзи можливі, але до певної міри - бренд Блоку Юлії зараз занадто дорого коштує, щоб опинитися в чужих руках. А своїх рук у БЮТу, як не парадоксально, зараз не так вже й багато.
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
