7302
В Україні введуть податок на минуле
Перегляд підсумків приватизації 90-х активно просуває в РФ Володимир Путін. Виходячи з наших реалій зрозуміло, що влада вже найближчим часом візьме на озброєння російський досвід.
Однак щоб втілити цю ідею в життя, нашій владі доведеться надати тому, що відбувається, хоча б видимість законності. "Теоретичні основи для вилучення приватизованих раніше активів є. Найбільш поширеним і чи не єдиним способом є визнання через суд певного етапу процесу приватизації незаконним. Суд також може задовольнити позовну вимогу на підставі заниження вартості активів, виставлених в свій час на приватизацію", - говорить Микола Войтович, адвокат АФ "Грамацький і партнери". З урахуванням того, як проводилося досі роздержавлення в нашій країні, силовикам не буде важко "накопати" порушення при приватизації будь-якого активу. Більше того, незважаючи на відсутність спеціальних законів про реприватизацію, чинне законодавство дає достатньо можливостей, щоб "виправити" приватизаційні недоліки. "Однією з підстав для розірвання договору є невиконання або неналежне виконання зобов'язань покупцем щодо основних напрямів розвитку та функціонування приватизованого об'єкта", - розповіла "Комментариям" Наталя Рачок, юрисконсульт ЮК "Алексєєв, Боярчуков і партнери".
Проте відібрати приватизовані активи у їхніх нинішніх власників буде не так-то просто. "Відповідно до Цивільного кодексу, якщо особа є добросовісним власником більше п'яти років рухомого майна та десяти - нерухомого, вона може бути визнана власником цього майна в силу давності володіння. Приватизоване багато років тому майно могло перепродаватися. І пред'являти претензії новому власнику, який не був учасником приватизації, немає підстав. До того ж, саме майно могло бути змінено або перестало існувати в тому вигляді, в якому було приватизовано. Тому повернути його в державну власність не видається можливим", - вважає Олександр Мінін, старший партнер КМ "Партнери". І, нарешті, більшість приватизованих активів переведені у власність компаній-нерезидентів. Будучи об'єктом іноземного інвестування, на них поширюються додаткові гарантії, в тому числі заборона на націоналізацію (ст. 397 Господарського кодексу України). До того ж на суперечки щодо таких активів поширюються юрисдикції міжнародних інституцій, що пильно стежать за дотриманням прав інвесторів.
Куди реальніше повністю наслідувати російський приклад: переоцінити раніше приватизовані об'єкти, змусивши власників доплатити за куплені за заниженою вартістю підприємства. "Можливість введення на законодавчому рівні будь-яких спеціальних платежів, які будуть розроблені під певну галузь або ж напрямок, цілком реальна. За таким принципом у 1999 році для користувачів надр були введені ставки збору за геологорозвідувальні роботи. Цей збір намагалися донарахувати компаніям, які провели розвідку родовищ до прийняття інструкції ДПАУ, що визначила порядок сплати цього платежу. Але тоді донараховані суми вдавалося оскаржити через відсутність спеціального закону", - пояснив "Комментариям" Михайло Можаєв, керуючий партнер ЮФ "Можаєв і Партнери".
До слова, давши старт переоцінці проданих держактивів, влада зможе не тільки "покарати рублем" неугодних олігархів, а й відправити на нари (або просто потягати по судах) нову партію опонентів, які брали участь в приватизаційних процесах. При цьому можна не сумніватися, що під роздачу потраплять не тільки мільярдери і мультимільйонери, а й ті, кого поки що вважають власниками середнього бізнесу. Адже згідно із законодавством (яке в цій частині залишилося незмінним) початкову вартість об'єктів приватизації визначає спеціальний орган виконавчої влади (залежно від "прописки" об'єкта, що виставляється на продаж). Отже, нести відповідальність за неправильно проведену оцінку повинні уповноважені особи цього органу, які затверджували початкову вартість активів. "Оскільки заниження вартості об'єктів приватизації здійснювалося шляхом різного роду махінацій, підробки документів, підкупу тощо, такі дії мають ознаки злочинів і потрапляють під статті Кримінального кодексу. Однак у більшості випадків покарати у таких справах буде неможливо за закінченням терміну давності", - резюмує Микола Войтович.
Як це відбувається в Росії та світі
На початку лютого, виступаючи на з'їзді Російського союзу промисловців і підприємців (РСПП), прем'єр-міністр і кандидат в президенти Володимир Путін заявив про намір обкласти податком "нечесну приватизацію" і "всілякі аукціони". Цю ідею відразу підтримала російська Рахункова палата (РП). Тим більше, що всі вади продажу держактивів в 90-і РП зібрала у важкий звіт ще в 2003 році. "В принципі, можна порахувати різницю в ціні тих активів, за яку вони купувалися в 90-х роках і що вони коштували насправді. Якщо в цьому є необхідність, можна вирішувати питання через судові процедури, підключити незалежні органи фінансового контролю", - заявив її голова Сергій Степашин. Після проведення переоцінки роздержавлених активів російська влада обіцяє розрахувати розмір разового платежу, що доведеться внести нинішнім їх власникам.
Один з найяскравіших передвиборних ходів Володимира Путіна був розрахований абсолютно точно. За даними соціологічного опитування "Левада-центру", проведеного наприкінці минулого року, тільки 16% росіян висловили довіру великому бізнесу. Заява російського прем'єра здобула відчутний ефект: за словами Степашина, деякі великі бізнесмени вже підтримали ідею подібних виплат. Що може виявитися вельми доречним для російського бюджету, який у січні цього року вперше за останні десять років пішов в дефіцит на 0,5%. В російських бізнес-колах, як і раніше, сподіваються, що ідея з переоцінкою приватизованих активів кане в Лету відразу ж по закінченні виборів, але, щоб перестрахуватися, активно обговорюють можливість "самооподаткування". Наприклад, у вигляді створення і фінансування спеціальних фондів, кошти з яких можуть йти на фінансування глобальних соціальних проектів.
Власне, з пропозицією доплатити до бізнесу зверталися не тільки на пострадянському просторі. Приміром, в 1997 році, прийшовши до влади у Великобританії, лейбористський уряд Тоні Блера майже відразу вніс у парламент закон про податок на непередбачені доходи. Він повинен був компенсувати втрати скарбниці від приватизації за "заниженими" цінами, проведеної консервативними урядами Маргарет Тетчер і Джона Мейджора. Ставку розрахували, виходячи з різниці між вартістю компанії станом на момент продажу та середнім прибутком в перші чотири роки після приватизації, помноженої на дев'ять, - такою розробники закону порахували формулу справедливої ціни. Від податку держава тоді отримала 5,2 млрд. фунтів.
Не чужі подібні схеми швидкого наповнення казни і українським чиновникам. Ідея дооцінки незаконно проданого держмайна (мається на увазі занижена ціна проданих підприємств) належить ще уряду Юлії Тимошенко 2005 року. Роком пізніше її неодноразово озвучував і тодішній прем'єр Віктор Янукович, який бажав довести до кінця плани підписання мирових угод із власниками недооцінених при приватизації підприємств в обмін на доплату державі. "Освіжити" ці плани можуть і зараз. Але, на відміну від цивілізованих країн, де подібні разові платежі повинні були внести всі власники підприємств, які держава порахувало недооціненими, у наших реаліях мзду доведеться платити лише неугодним олігархам.
Тетяна Сметаніна
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
