"Фукусіма" рік потому: як зробити радіацію видимою — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

"Фукусіма" рік потому: як зробити радіацію видимою

Енергетика
927
Багато японців живуть у страху перед радіаційним зараженням. Радіація чекає їх і далеко від АЕС "Фукусіма". Не довіряючи офіційній інформації, громадяни самі збирають дані про рівень випромінювання і виставляють в Мережу.
Після катастрофи на атомній електростанції "Фукусіма" японці з недовірою ставляться як до оператора АЕС, компанії Tepco, так і до влади своєї країни. Остання довго переконувала співгромадян у тому, що за межами 30-кілометрової зони навколо місця аварії їм не загрожує зараження радіоактивними елементами. Проте пізніше з'ясувалося, що, наприклад, в селі Іітаті, де живуть 6000 осіб, рівень радіації дуже сильно перевищує гранично допустимий, хоча воно і розташоване в 45 кілометрах від "Фукусіми". Жителям села про це повідомили лише через два місяці після трагедії. Тож недовіру японців можна зрозуміти.
Радіоактивне зараження після 11 березня 2011 року, коли в результаті землетрусу і цунамі "Фукусіма" вийшла з ладу, було нерівномірним. Надзвичайно висока радіоактивність зафіксована і в районах, які розташовані далеко від району катастрофи. Щоб зрозуміти ступінь нерівномірності зараження, достатньо сказати, що часом досить просто перейти з одного боку вулиці на інший, щоб потрапити в зону більш сильного радіоактивного випромінювання.
"Радіоактивна" карта Safecast
Відразу після катастрофи на "Фукусімі" кілька вчених та активістів-екологів вирішили спільно виявити справжні масштаби радіоактивного зараження. До їхньої ініціативи незабаром приєдналися багато однодумців з різних країн. Вони проводили регулярні інтернет-конференції, створивши щось на зразок кризового штабу.
Серед учасників проекту, що отримав назву Safecast, виявилися виробник високоточних вимірювальних приладів, у тому числі лічильників Гейгера, і власник сайту в американському Портленді. Активісти поставили перед собою завдання створити інтерактивну карту з даними про рівень радіаційного зараження в Японії. Успіх задуму повністю залежав від пересічних японців, які заміряли в певних місцях рівень радіації і розміщували ці відомості в інтернеті.
Лічильник Гейгера для особистого користування
Однак спочатку авторам проекту потрібно було забезпечити всіх його учасників підходящими приладами. У квітні 2011 року вони почали розробку зручного в використанні для неспеціалістів лічильника Гейгера, який отримав назву bGeigie. Щоб уникнути помилок, всі вимірювання проводили за допомогою двох різних приладів.
В одному тільки Токіо, розташованому майже в 260 кілометрах від Фукусіми, активісти Safecast виявили близько 20 місць, де вміст радіоактивного цезію в пробах ґрунту був настільки високим, що становив небезпеку для здоров'я. Влада аналогічних систематичних вимірів не проводила, вважаючи за краще визначати рівень зараженості повітря.
Різниця в підходах
Різниця в підходах була очевидною: влада аналізує повітря на висоті 10 метрів від землі, проводячи вимірювання в одному місці будь-якого населеного пункту, після чого ці дані вважаються дійсними для всієї території пункту. Активісти Safecast проводять заміри на висоті півтора метри - на цьому рівні люди дихають - і, крім того, в декількох точках населеного пункту, що дозволяє отримати більш точні результати.
Головні радіоактивні елементи, які їм вдалося виявити, - цезій-137 і цезій-134. Обидва ізотопи дуже небезпечні для життя людини, коли разом з повітрям або їжею потрапляють в її організм. Інших небезпечних радіоактивних елементів, таких як ізотопи плутонію, стронцію та іридію, активісти Safecast не виявили. Втім, представники інших організацій після аварії на "Фукусімі" знаходили і їх, проте в дуже малих кількостях.
Фабіан Шмідт, Михайло Бушуєв
За матеріалами:
Deutsche Welle
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас