1491
Торг недоречний
— Казна та Політика
Чим старанніше влада запевняє у своєму щирому бажанні допомогти підприємцям, тим страшніше їм стає жити. Законодавчим змінам щодо посилення держконтролю над бізнесом зазвичай передують гучні PR-акції про дерегуляцію, декриміналізацію, гуманізацію та поліпшенню умов ведення бізнесу.
На практиці ж уряд думає лише про те, як здерти з підприємця додаткову копійку, причому не тільки в бюджет, але і в кишеню чиновнику.
Торгівля в даному випадку - ласий шматок. За даними ДПАУ, зі сплати податків серед галузей оптова та роздрібна торгівля перебуває на другому місці після видобувної промисловості. Так, в 2011 році підприємства цієї галузі сплатили до бюджету 29,8 млрд грн проти 17,5 млрд грн в 2010-му. Однак, на думку Мінекономрозвитку, бюджет ще недоотримує від цієї галузі близько 20 млрд грн. "Ми не тішимо себе надією, що ці гроші не сплачуються. Вони сплачуються бізнесом, але вже у вигляді корупції", - зізнався глава департаменту розвитку торгівлі Мінекономрозвитку Ігор Гарбарук. Однак навіть поверхневий аналіз законопроекту "Про внутрішню торгівлю" показує, що в разі його прийняття ця сама корупція може тільки посилитися.
Примарний бій з тінню
На думку авторів законопроекту, легалізації доходів торговців сприятиме кілька законодавчих нововведень. Зокрема, введення щорічної звітності для спрощенців, заборона єдиноподатникам працювати в торговельних приміщеннях площею більше 200 кв. м, а також обов'язок інтернет-магазинів мати власний офіс, в якому вони повинні зберігати всі фінансові документи. Зауважимо, що тільки з 1 січня набрали чинності зміни до Податкового кодексу щодо спрощеної системи оподаткування. Цей законопроект став причиною жорсткої критики і масових протестів підприємців. У підсумку в даному питанні було досягнуто якогось компромісу. Владою це було представлено як широкий жест у бік малого і середнього бізнесу. Але не встигли висохнути чорнила президентського пера на документі, як пішла чергова спроба зарегулювати спрощенців. Причому за допомогою абсолютно непрофільного закону.
Окремо варто сказати про спроби уряду встановити повний контроль над інтернет-торгівлею. Зобов'язання таких торговців мати офіс автори законопроекту пояснюють тим, що нібито таким чином "вирішується проблема уникнення недобросовісними продавцями, які здійснюють дистанційну торгівлю, відповідальності за реалізацію неякісних товарів". Але реальна мета, очевидно, мати всі фінансові документи в одному доступному місці. Побічно це підтверджується нещодавніми заявами ДПС про свої пріоритетні плани на 2012 рік. У числі таких - посилення контролю над інтернет-торгівлею, для чого у відомстві вже створено відповідний підрозділ. А все тому, що фіскали помітили стійке зростання обороту електронних грошей. За даними ДПС, в минулому році цей оборот склав 2,5 млрд грн, що вдвічі більше, ніж у 2009-му, і в 10 разів, ніж в 2007-му. Хоча підрахувати весь оборот інтернет-торгівлі поки неможливо.
Клондайк корупціонера
Разом з тим законопроект передбачає розширення повноважень центральних органів влади та органів місцевого управління з регулювання діяльності в сфері торгівлі. Зокрема, пропонується планувати розміщення об'єктів торгівлі в залежності від "забезпечення громадян товарами". Тобто тепер торговець самостійно або без заохочення відповідного чиновника не зможе визначити, в якому місці розмістити свій магазин і яким товаром торгувати. Невидиму руку ринку замінить волохата лапа корупціонера. Передбачається розширити перелік соціально значущих товарів, ціни на які підлягатимуть державному регулюванню. І навіть режим роботи магазину необхідно буде погоджувати з органами місцевого самоврядування. І як після прийняття такого закону підприємцю допоможе скасування нотаріального посвідчення реєстраційних документів, скасування печаток і т.д.?
Але найстрашнішим контролером для торговців стане Держінспекція з прав споживачів. Відповідно до законопроекту, їй пропонується надати право проводити перевірки всіх суб'єктів внутрішньої торгівлі, безперешкодно відвідувати та обстежувати будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення таких суб'єктів, отримувати доступ до всіх документів і навіть накладати адміністративні арешти. Правда, захисники прав споживачів посилаються на те, що дії Держспоживінспекції підпадають під норми Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Він містить обмеження щодо планових та позапланових перевірок. Але поки замовчується, що Мінекономрозвитку вже зареєстрував у парламенті зміни до цього закону: пропонується скасувати норму про обов'язкове письмове попередження підприємців про планову перевірку за 10 днів до її проведення, а також норму, яка зобов'язує проводити позапланові перевірки за скаргами фіз- і юросіб тільки з дозволу центрального органу виконавчої влади.
При цьому за порушення закону встановлюються штрафи в розмірі від 1700 до 8500 грн. У подібній ситуації навряд чи варто сподіватися, що 20 млрд грн, які сьогодні осідають в кишенях нечистих на руку чиновників, почнуть перетікати в державний бюджет...
Вийшло як завжди
Законопроект "Про внутрішню торгівлю" містить ще чимало недоречних норм, які суперечать чинному законодавству. Наприклад, пропонується визначити терміни розрахунків продавців з постачальниками, встановити додаткові підстави для розірвання договору та застосування санкцій за несвоєчасну оплату або поставку товару тощо. Це прямо суперечить Цивільному та Господарському кодексам. Проект закону оперує термінами, які не визначені в законодавстві. Його складно назвати комплексним документом. Швидше тут відображено основні побажання уряду для встановлення ручного управління галуззю. Це дозволяє ще раз переконатися в тому, як влада уявляє собі реформи і поліпшення умов ведення бізнесу.
Вілен Веремко
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
