1124
Біда України - одностатева влада. Одні мужики до добра не доведуть
В ООН визначили, що реалізація соціальних проектів в державі починається тільки тоді, коли жінки займають не менше третини вищих державних постів. Найважливішим моментом статевої нерівності в Україні вважається мінімальна присутність жінок у політиці.
"Влада в Україні є практично одностатевою, тому більшість населення нашої країни в сферах державного та суспільно-політичного життя не має представників своїх поглядів і побажань", - пишуть автори книги "Основи гендерної політики в парламентській діяльності", підготовленої Національною академією державного управління при президенті України.
Директор Інституту політичного консалтингу, психолог Світлана Солонська пояснює: "У нас не використовується жіночий потенціал в галузі державного управління, бізнесі, судочинстві, силових структурах, тобто туди, де платять більш-менш пристойно, жінок не допускають. Блокування доступу жінок до матеріальних ресурсів веде до погіршення рівня життя і, як наслідок, до вимирання".
Жінки-парламентарії
У нинішньому скликанні Верховної Ради 34 жінки, або 7,6% від загальної кількості депутатів. При цьому варто зазначити, що більшість депутатів-жінок не були найактивнішими законодавцями. Ті ж, хто дійсно працює в парламенті, а не приходить туди вигуляти новий наряд, в основному займаються аж ніяк не соціальними або гендерними питаннями.
Депутат від Партії регіонів Ірина Бережна вносила зміни до законів України про нотаріат та адвокатуру. Оксана Білозір (фракція НУ - НС) ратувала про фінансову стабільність кредитних спілок та трудилася над підготовкою договору між Україною та ЄС. "Регіоналка" Олена Бондаренко займалася законодавством про рекламу та відкликанням Андрія Шевченка з посади голови комітету ВР з питань свободи слова та інформації. Ірина Горіна з Партії регіонів була стурбована долею державних закупівель.
Світлана Солонська каже, що в даному випадку працює закон соціального доказу: людина поводиться так, як вважає за потрібне, тільки в тому випадку, якщо її підтримує хоча б третина оточуючих. "Жінки, які сьогодні перебувають при владі, часто ведуть себе як чоловіки. Недарма ж говорили, що Юлія Тимошенко - набагато більше чоловік, ніж самі чоловіки. В іншому випадку їх просто викинуть за борт. Тому жінки і не займаються соціальними питаннями, якими повинні займатися", - пояснює Солонська.
Втім, винятки є. Тетяна Бахтєєва з Партії регіонів намагалася перешкодити тому, щоб дитячі лікувальні установи пішли з молотка, Катерина Лук'янова (НУ - НС) вносила законопроекти про допомогу сім'ям з дітьми, про соціальний захист багатодітних сімей та ініціювала зміни до Сімейного кодексу. Леся Оробець займалася дошкільною освітою, зарплатами вчителів і збільшенням кількості бюджетних місць у вузах.
Вихід з положення
Україна далеко не єдина держава, яка стикається з проблемами нереалізованості соціальних проектів. Однак європейці давно придумали вихід. У 1990 році комісія ООН визначила, що соціалка починає працювати тільки тоді, коли у вищих органах влади на керівних посадах (включаючи парламент) працює не менше 30% жінок. Цю рекомендацію взяли на озброєння в більшості європейських країн, і вже з початку двохтисячних в парламенті Швеції жінки становлять 45%, Данії - 38, Фінляндії - 37, Нідерландів - 36, Норвегії - 36, Німеччині - 32%. І, якщо ви звернули увагу, це найрозвиненіші європейські держави.
Експерти вважають, що гендерний перекіс в Україні можна усунути єдиним способом - ввести гендерні квоти на присутність жінок в органах влади. Більше того, Україна приєдналася до Декларації тисячоліття ООН "Цілі тисячоліття", тим самим взявши на себе зобов'язання до 2015 року мати в органах влади від 30 до 70% жінок. Але чи буде воно виконане?
Швидше за все ні. Більше того, як пояснюють експерти Фонду народонаселення ООН, ігнорування положень декларації ООН не спричинить прямих санкцій. Україну будуть картати, рекомендувати, розміщувати у світових рейтингах на одному рівні з Зімбабве, але змусити допустити жінок у владу міжнародна організація не може.
В цілому ж, як не парадоксально, з законодавчої точки зору в Україні все в повному порядку. У 2008 році парламент прийняв Закон "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків". В Європі цей закон оцінили як документ, здатний вивести країну в площину гендерної рівності. Але проблема в тому, що правильні закони і конвенції у нас просто не працюють.
Жінки-парламентарії похвалилися досягненнями, законотворчими та особистими
Катерина Ващук
- Якби жінок у Верховній Раді було більше, у неї було б більш благородне обличчя. Я з 94-го року в парламенті і не пам'ятаю, щоб з трибуни жінка жінку якось ображала. Були різні точки зору, але таких образ, як між чоловіками, ніколи не було. Щодо звіту - у мене, за експертними підрахунками, за час депутатства серед жінок найбільше напрацювання - 54 законопроекти, з них 24 вже працюють як закони, найбільше виступів в парламенті і найменше пропусків засідань. У цьому скликанні у мене п'ять законопроектів вже прийнято, щодо підтримки аграрного сектора, збереження пільгової системи оподаткування селян, соціального розвитку села. А законопроект "Про суспільну мораль" прийнятий у першому читанні. І 14 законопроектів на розгляді. Кому легше на виборах, чоловікам чи жінкам? Легше боротися тим, хто має гроші. Серед жінок у парламенті мало тих, у кого є власні гроші. Більшість з нас живуть на заробітну плату. Колись я залишила свою агрофірму, поплакала і залишила, бо так треба було за Конституцією.
Потім вже зрозуміла, що решта депутатів просто переоформили бізнес на родичів. Але жодного дня не шкодувала! А ще скажу, що для жінки політика все ж не саме головне. Найголовніше - сім'я. Що нового отримала за цю каденцію, крім парламенту? П'ять років тому нарешті завела сад - яблуні, груші, вишні, абрикоси, ще й город - власний картопля, морква, цибулька. У мене не крутий маєток, у Гатному, на Київщині. Адже я селянка і дуже страждала, живучи в квартирі. Тепер є власні соління, сухофрукти. Розводимо кроликів, а в цьому році заведемо курей. А ще побудувала селянську піч - в ній смачні страви готуються. Можна буде відчути себе людиною, яка не боїться, що завтра не буде чого їсти.
Ірина Геращенко
- І президент, і прем'єр, і спікер дозволяли собі принижувати жінок - це державна політика, у нашої влади чоловіче обличчя. І до того ж не благородне, офіцерське, а поручика Ржевського з його сальними жартами. Це все відбивається на суспільстві. Як тільки жінка стає депутатом, запитують, хто у неї чоловік, брат, сват, тільки б поговорити, або говорять, що вона кар'єристка або чиясь подружка. Ми створили жіноче міжфракційне об'єднання "Рівні можливості", в ньому зараз 20 депутатів, обговорюємо питання гендерної рівності. Жінці набагато важче утвердитися в політиці, ніж чоловікові. Що стосується моєї роботи у Верховній Раді, це не найкраща робота в житті. Дуже важко в опозиції. Хоча 35 законопроектів подано за моєї участі, дев'ять з них набрали чинності. Ми не віддали у приватні руки замок Паланок в Мукачевому, зупинили спробу приватизувати частину території Артека, зафіксували межу табору. На захист журналістської професії прийняли мораторій на перевірку ЗМІ під час виборчої кампанії та щодо підвищення відповідальності за належне утримання собак. На жаль, вже можна прогнозувати, що в наступному парламенті буде менше жінок - не 8%, як зараз, а максимум 6%, якщо не менше, на мажоритарних округах у чоловіків є адміністративний важіль і інші переваги. Щодо того, що я встигла за цю каденцію, крім законотворчості, - в 2010-му народила дитину, дочку Софійку. В цілому, за це скликання вісім моїх колег народили дитину, а двоє - навіть по двоє діток, Олена Лукаш і Леся Оробець. До речі, ті, хто народив, зокрема Наталя Королевська, Ірина Бережна, Олена Бондаренко, у законотворчості активніші від чоловіків і не прогулюють засідань.
Лілія Григорович
- Для мене в цій каденції головною була спроба провести власний законопроект про соціальну відповідальність великого бізнесу. Акумуляція фінансів, ресурсів в руках обмеженого кола людей небезпечна. А у нас в Україні цієї небезпеки не бачать. Я зовсім не соціаліст, швидше належу до консервативних демократів. Але справа в тому, що коли Обама закликає ділитися, в Європі заможні люди вже це роблять, а у нас тільки чорнобильці і афганці затягують пояси, а Верховна Рада не приймає податок на розкіш. У мене близько десяти законопроектів про мову, про національну ідентичність, щодо проблем освіти. Більше чи менше жінок в парламенті - немає ніякої різниці. Оскільки бог створив чоловіка і жінку різними лише за фізіологічними ознаками, все інше у нас однакове. Негідниками можуть бути і чоловіки, і жінки. В "тушки" йшли і чоловіки, і жінки.
А крім справ у парламенті у мене за ці п'ять років одружився старший син, тепер у мене є донечка - так я називаю невістку. Я така щаслива вибирати разом з нею прикраси, косметику, якісь жіночі дрібнички, просто радію. А ще хочу до 55-річчя поділитися деяким досвідом, хочу закінчити свою книжечку, збірку віршів. Читати? "Великий боже, дякую тобі, що сотворив мене ти доброю, не злою, Я б не знайшла одвічного двобою із злом, що в світі і в самій собі..."
Наталя Талалай
За матеріалами: Україна Криминальна
Поділитися новиною
