Газотранспортні сценарії: реверс і американський газ...


Газотранспортні сценарії: реверс і американський газ...

Замість того, щоб активізувати переговори про ціну російського газу для України, сторони продовжують обмін думками про перспективи ГТС. Росіяни обіцяють нам "нуль" кубометрів газу з транзиту, а ми розмірковуємо про те, куди прилаштувати спорожнілу трубу. Процес сам собою цікавий, враховуючи, що до останнього часу в Україні частіше звучали заяви, що без нашої газотранспортної системи "Газпром" не обійдеться навіть після введення в експлуатацію "Південного потоку". "Обхідний" проект у нас до останнього часу було прийнято вважати страшилкою, придуманою виключно для примусу України до прийняття умов Москви щодо створення газотранспортного консорціуму. Але, як то кажуть, не варто по собі судити про людей. Це в українському керівництві прийнято загрожувати Москві судовими позовами і розірванням контракту, але так нічого і не зробити. Росіяни ж в черговий раз демонструють, що у них слово з ділом не розходиться. Однак не все так однозначно погано для нашої ГТС - європейський газовий ринок може змінитися до невпізнання вже через 5-6 років і в ньому цілком може знайтися місце для української труби. Більше того, є зовсім вже несподівана версія про наповнення ГТС американським газом...

"Південний потік" - черговий БАМ

Голова правління ВАТ "Газпром" Олексій Міллер під час зустрічі з президентом РФ Дмитром Медведєвим 22 лютого ц.р. заявив, що будівництво газопроводу "Південний потік", який пройде через дно Чорного моря від узбережжя Росії до Болгарії, буде розпочато в грудні цього року. Він також зазначив, що при проектуванні "Південного потоку" його потужність узгоджувалася з переговорами з українськими партнерами. Дмитро Медведєв, виходячи з поточної ситуації з транзитом газу через Україну (мається на увазі "втрата" 400 млн. куб. м російського газу), дав доручення "Газпрому" при проектуванні та прокладання газопроводу орієнтуватися на максимальний обсяг прокачування 63 млрд. куб . м газу на рік. Того ж дня, 22 лютого, офіційний представник "Газпрому" Сергій Купріянов заявив, що після запуску "Південного потоку" і розширення "Північного потоку" Україна буде мати нульове значення для експорту російського газу. На всі ці ескапади український прем'єр Микола Азаров відповів лаконічно: "Бог вам на допомогу".

Не поспішають погоджуватися з таким однозначним вироком української ГТС і експерти. Як нагадав директор енергетичних програм центру "НОМОС" Михайло Гончар, в середині двотисячних років "Газпром" вже реалізував проект "Блакитний потік", прокладений через дно Чорного моря між Росією і Туреччиною. "Будівництво цього газопроводу було завершено в 2005 році, а запрацював він у 2006-му, але як він запрацював? Якщо подивитися статистику "Газпрому", то можна побачити, що в 2006 році в Туреччину було поставлено 19,9 млрд. куб. м газу, з них через "Блакитний потік" - тільки 7 млрд, решта 12 млрд пройшли, як і раніше, через Україну. Якщо візьмемо більш свіжі дані - за 2010 рік, то побачимо, що з 18 мільярдів кубометрів, поставлених у Туреччину, через "Блакитний потік" пройшли тільки 8 млрд. куб. м, інший обсяг знову йшов через ГТС України. Пояснюється це дуже просто - транзит газу через територію України до Туреччини для "Газпрому" економічно вигідний незважаючи на те, що це окружний шлях на відміну від поставок через "Блакитний потік", експлуатація якого виявилася занадто витратною. Але "Газпром" і уряд Росії воліють про це не говорити. При цьому експорт газу через "Блакитний потік" звільнений в РФ від експортного мита, тому що інакше він стає взагалі збитковим" , - підкреслює Гончар.

Він також вважає, що, говорячи про заміщення української ГТС Південним і Північним потоками, треба враховувати фактор часу. "Нагадаю, що схожий за масштабами газопровід Ямал-Європа будувався 12 років, і це був сухопутний газопровід. Тож не потрібно бути фахівцем, щоб зрозуміти, що на повну потужність "Південний потік" вийде не раніше 2024 року", - зазначив експерт.

Спираючись на наведені викладки, експерт робить висновок, що чим швидше Росія почне будувати "Південний потік", тим швидше завалиться економіка "Газпрому". "Микола Азаров правильно сказав - Бог їм на допомогу. Всі ми пам'ятаємо, що колись було таке всесоюзне будівництво - Байкало-Амурська магістраль. Магістраль побудували, але вона жодного дня не працювала в наскрізному режимі, а СРСР незабаром припинив своє існування. Тож висновки робіть самі", - додав експерт.

Разом з тим він визнав, що будівництво "Південного потоку" так чи інакше, але почнеться. "Вся справа в тому, що це ще один проект "відкатопроводу". Однак при цьому треба пам'ятати, що "Газпрому" для продовження успішного бізнесу в Європі потрібні українська і білоруська ГТС. А от для ведення газових воїн йому потрібні обхідні газопроводи", - вважає Гончар.

У продовження теми "відкатопроводу" варто навести думку президента консалтингової фірми East European Gas Analysis (США) Михайла Корческіна. Як він зазначив, оціночна вартість газопроводу "Південний потік" становить, як мінімум, 20 млрд. дол. "Таким чином прибуток підрядників, зайнятих у будівництві "Південного потоку", може досягти 15 млрд. дол. - ось ціна питання, і вона робить будівництво цього газопроводу неминучим", - підкреслює експерт.

Розворот на 180 градусів

Те, що росіяни готові угробити десятки мільярдів доларів у сумнівні з економічної точки зору проекти, - їх проблема, а ось що робити з українською трубою після запуску "Південного потоку" - проблема вже наша. На думку Гончара, у відповідь на обіцянку звести до нуля транзит газу через українську ГТС України може сміливо пообіцяти "Газпрому" нуль кубометрів з імпорту російського газу.

Експерт також звертає увагу на те, що в Канаді та США вже розпочато реалізацію 13 проектів будівництва заводів зі скраплення газу загальною потужністю близько 170 млрд. куб. м на рік. "Термін введення в експлуатацію цих потужностей - 2015-2016 роки. Цей газ здебільшого піде на європейський ринок. Для порівняння: сумарний обсяг експорту російського газу в 2011 році склав 150 млрд. кубометрів. У Європі тим часом ведеться будівництво терміналів з прийому скрапленого газу. Таким чином, можна припустити, що вже через 5 років ситуація на європейському ринку газу кардинально зміниться", - вважає Гончар.

Тут напрошується одразу два висновки. По-перше, пропускна здатність "Південного потоку" вже через кілька років може виявитися надмірною, по-друге, Україна може хоча б в теорії розраховувати на поставки газу з європейського ринку. Але для цього їй необхідно перевести свою газотранспортну систему в реверсний режим. І перший крок на цьому шляху "Нафтогаз" уже зробив, почавши обговорювати з європейськими компаніями питання спільного використання наших підземних сховищ газу (ПСГ).

"Ми готові надати Європі можливість використання українських ПСГ для зберігання власного газу... Зараз йде зустріч з однією з німецьких компаній, яка проявила інтерес і запропонувала свої умови", - повідомив 28 лютого заступник голови правління "Нафтогазу" Вадим Чупрун.

Судячи з усього, поки мова йде про закачування в ПСГ російського газу, придбаного німецькою компанією, і транспортується через ГТС. Однак, Корчемкін пропонує "Нафтогазу" піти далі й запропонувати Євросоюзу проект спільної модернізації ГТС з метою переведення її в реверсний режим, а вже потім використовувати наш ПСГ в інтересах європейських газотранспортних компаній.

"Найбільші газові сховища в Європі розташовані в Україні і знаходяться всього в 200 кілометрах від її західного кордону. Країни ЄС, безумовно, будуть зацікавлені в їх використанні, але для цього необхідно перевести ГТС в реверсний режим, - відзначає Корчемкін. - Цей варіант сьогодні виглядає більш реальним, ніж залучення інвестицій в модернізацію ГТС як транзитного газопроводу для поставок російського газу в ЄС".

Як неодноразово заявляли представники "Нафтогазу", українські ПСГ могли б допомогти "Газпрому" уникнути проблем з поставками газу в ЄС в періоди пікового попиту, для цього лише потрібно завчасно закачувати в них достатні обсяги. Але, як відомо, російський монополіст цією можливістю знехтував - в 2011 році українські ПСГ були заповнені тільки на 2/3, а європейці відчули гострий дефіцит блакитного палива після настання морозів на початку цього року.

Таким чином, наявність в Україні підземних сховищ обсягом 31 млрд. куб. м робить нашу ГТС цікавою навіть після припинення транзиту. Нехай в реверсному варіанті використовуватися буде далеко не вся труба, а лише її західний відрізок - від кордону до ПСГ, але без газу ГТС не залишиться. Найкумедніше, що наповнюватися українські сховища в такому випадку будуть все тим же російським газом, щоправда, поставленим в ЄС через обхідні газопроводи.

Що ж стосується появи на європейському ринку значних обсягів північноамериканського газу, то це поки тільки теорія. Хоча відкидати того, що Україна буде коли-небудь його закуповувати, не варто. Зрештою, титанічні зусилля "Газпрому" у позбавленні України транзитного статусу і небажання надати нам ринково обґрунтовану ціну на газ, можуть призвести до реалізації навіть такого фантастичного з точки зору логіки сценарію.

Антон Лосєв

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "УНІАН", в будь-якому вигляді суворо заборонено.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua