338
Ъ: Україна може посилити маркування продуктів з ГМО
У США і Канаді занепокоїлися планами українського уряду змінити систему маркування харчових продуктів на вміст у них ГМО. Питання викликало пропозицію скасувати мінімальний поріг маркування в 0,9%. Якщо МОЗ не зможе надати наукове обґрунтування ГМО-маркування всіх продуктів харчування і постанова Кабміну все ж таки набере чинності, це питання може стати об'єктом розгляду в органі з вирішення спорів СОТ.
У розпорядженні видання опинилися копії листів, спрямованих до Міністерства економічного розвитку і торгівлі з Канади і США. Міністерство закордонних справ і зовнішньої торгівлі Канади в листі від 23 лютого і асоціація "Рада міцних алкогольних напоїв" (США) в листі від 28 лютого попросили Україну пояснити доцільність прийняття Кабміном постанови про затвердження "Порядку етикетування (маркування) харчових продуктів щодо вмісту в них генетично модифікованих організмів". Торговельні партнери попросили "надати наукове обґрунтування вимог до маркування продуктів, що містять ГМО, які були науково оцінені як безпечні для споживання людини, а також необхідності ГМО-маркування продуктів харчування, які не містять ГМО".
Як повідомлялося, уряд запропонував зобов'язати виробників харчових продуктів маркувати товари з будь-якою часткою ГМО, тоді як з 2009 року виробники маркують її тільки при частці ГМО вище 0,9%. Новий порядок маркування також передбачає, що замість наклейок "Без ГМО" інформація про відсутність цих організмів буде вказуватися в описі складу продукту. Якщо продукт харчування буде містити ГМО, то в описі його складу повинен бути перерахований повний перелік компонентів, що містять такі організми, з зазначенням навіть мінімальної кількості ГМО. Проект постанови був оприлюднений на сайті СОТ і направлений на узгодження країнам відповідно до угоди про технічні бар'єри в торгівлі.
В МЗС Канади занепокоєні, що нове маркування "може призвести до сумнівів споживачів щодо безпеки або інших характеристик продуктів, навіть незважаючи на те, що вони пройшли оцінку ризику і були визнані безпечними для споживання людиною". Це може стати "додатковим бар'єром у торгівлі", що суперечить зобов'язанням України перед СОТ, відзначається в листі. У свою чергу "Рада міцних алкогольних напоїв" (США) звертає увагу на те, що відсутність порогового значення маркування вмісту ГМО суперечить вимогам ЄС, на які посилалася України, подаючи проект цієї постанови до СОТ. В асоціації також зазначають, що ГМО-маркування міцної алкогольної продукції буде повідомляти споживачу неправдиву інформацію, оскільки "отриманий в результаті перегонки спирт не містить залишків сировини". Міністерство економічного розвитку і торгівлі вже перенаправило обидва листи до МОЗ з проханням надати відповіді на ці питання і зауваження до 15 березня.
Причини інтересу цих країн очевидні: США є найбільшим виробником ГМО-продукції в світі, а Канада до останнього часу входила до трійки лідерів. Найбільш активно в світі вирощуються модифікована соя, кукурудза, бавовна, томати, рапс і картопля. "Країна-член СОТ може посилити свої вимоги щодо фітосанітарного контролю, але посилення повинні спиратися або на міжнародні стандарти, або, якщо вони передбачають більш жорсткий контроль, - на наукову базу. Зацікавлені країни з'ясовують наукову доцільність таких змін. Якщо відповідь України не здасться їм досить обґрунтованою, вони можуть винести це питання на розгляд комітету СОТ з санітарних і фітосанітарних заходів, або ж почати процедуру вирішення торгового спору в рамках СОТ", - говорить радник юридичної фірми "Саєнко Харенко" Наталія Микольська.
Довести наукову обґрунтованість зміни системи ГМО-маркування Україні буде непросто, оскільки в тих же США цю проблему досліджують майже сорок років. "Безумовно, у МОЗ, який був ініціатором цього кроку, є наукове дослідження, яке свідчить про необхідність таких змін. Однак дуже сумнівно, що такі пояснення влаштують СОТ, - говорить один з експертів, який консультував уряд. - Набагато простіше, якби ми уніфікували стандарти до норм ЄС, які і так куди суворіше, ніж у США. Однак і в ЄС маркування відсутності ГМО не є обов'язковим, а маркування наявності ГМО необхідне лише для продуктів, до складу яких входить не менше 0,9% компонентів, що містять ГМО". За словами експерта, саме ідея скасування порогового обсягу маркування ГМО і викликала протест американських виробників. Спочатку в Кабміні пропонували лише знизити порогове значення з 0,9% до 0,1%. "На тлі того, що в Україні і так вимоги з контролю за ГМО вищі, ніж в ЄС, відмова від мінімального порогового значення виглядає перегином, обґрунтувати необхідність якого буде дуже складно", - розповіло джерело в IFC.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
