"Газовий" провал: навіщо Україна переводить стрілки на ЄС?


"Газовий" провал: навіщо Україна переводить стрілки на ЄС?

Газовий блокбастер, в якому головні ролі грають Україна і Росія, ніколи не обходився без третього фігуранта - Європейського Союзу. Причому його значимість нітрохи не менше, ніж у бенефіціаріїв, що особливо довели події останніх днів. Київ вступив у дискусію з Брюсселем, хто більше винен у тій критичній "газовій" ситуації, в якій опинилася Україна. Наша влада заявляє, що ЄС фактично не виконує обіцянок допомагати у вирішенні проблеми, а ЄС у свою чергу "відбивається", заявляючи, що не можна розраховувати на допомогу, якщо жодне взяте на себе зобов'язання не виконано.

А поки йдуть дебати, питання ціни російського газу і обхідних трубопроводів тільки загострюється, що в швидкісному режимі наближає українську економіку до колапсу. Причому прийом наших переговірників все більше нагадує своєрідний шантаж: не хочете кидати "рятувальний круг" - поміняємо пріоритети в бік Євроазійської "компанії" Путіна, а Росії заявляємо - не хочете поступитися, перейдемо на євро. Але на погрози, як свідчить життя, ніхто не ведеться, скоріше навпаки, висувають все більш жорсткі умови. Тому варто розібратися, хто ж правий в європейсько-українській суперечці?

Днями, виступаючи на конференції "Україна-ЄС: шлях вперед" в Брюсселі, комісар Євросоюзу з питань розширення та європейської політики сусідства Стефан Фюле заявив, що будь-яка газова угода між Києвом та Москвою має гарантувати виконання Україною зобов'язань перед Енергетичним співтовариством. Наче в черговий раз нагадує, що якщо зібрався грати за європейськими правилами, то повинен їх дотримуватися. При цьому єврокомісар наголосив, що ЄС завжди підтримував зусилля України в цьому питанні, і висловлював бажання брати участь в дискусіях.

Його ремарку підтверджує заява голови Європейської комісії Жозе Мануеля Баррозу, зроблена на зустрічі з Президентом України в грудні п.р., правда, з уточненням - ЄС готовий надати допомогу Україні, але коли переконається, "що правила, за якими працює Україна, відповідатимуть правилам Енергетичного співтовариства".

Як з'ясувалося, нашим верхам є що відповісти, та й погляд на проблему у них зовсім інший. Так, Віктор Янукович вважає, що Європа порушує наші інтереси в рамках Європейської енергетичної хартії. Наприклад, рішення щодо будівництва Північного і Південного газотранспортних потоків. "А однією зі складових цього "Південного потоку" є будівництво газових сховищ на території Сербії. Це наштовхує нас на таку думку, що практично українська газотранспортна система девальвує у своїй значимості", - сказав Президент. Він підкреслив, що Україна продовжує чекати як від Росії, так і від Європи запевнень готовність брати участь у модернізації ГТС, а також зобов'язань щодо гарантованого прокачування певного обсягу газу по нашій трубі.

"Ми бачимо, що нас ігнорують наші колеги в енергетичному співтоваристві. Тобто, приймаються рішення, які фактично йдуть врозріз з національними інтересами України", а тому глава держави не бачить, як далі будуть розвиватися відносини країни з Енергетичним співтовариством.

А починалися ці відносини з того, що, перебуваючи у статусі спостерігача з моменту створення Енергетичного співтовариства - 1 липня 2006 року (сама угода була підписана в жовтні 2005 року в Афінах), Україна протягом 4 років домагалася членства в організації. І ще б пак - Енергетичне співтовариство створене для зміцнення цивілізованого європейського енергоринку та розповсюдження даного досвіду на Південно-Східну Європу, і важлива мета - сприяння залученню інвестицій в енергетичну галузь країн-учасниць угоди. Україна добилася мети - протокол про приєднання до Енергетичного співтовариства був підписаний 24 вересня 2010 року, а повноправним членом цієї організації вона стала 1 лютого 2011 року.

В угоді виписано, що ЕС бере на себе зобов'язання сприяти підвищенню надійності поставок енергоресурсів до Євросоюзу шляхом розвитку нових маршрутів транспортування трубопровідного і скрапленого природного газу з Каспійського регіону, Північної Африки і Близького Сходу, а також розробки в цих регіонах запасів нафти, природного газу і вугілля. Крім того, в документі вироблена правова основа загального енергетичного ринку електроенергії та природного газу сторін-учасниць, що передбачає створення регіонального енергетичного ринку країн Південно-Східної Європи та його інтегрування у внутрішній енергетичний ринок Євросоюзу.

Для України правила європейської хартії (частиною її і є ЕС) несуть одні позитиви, особливо з урахуванням євроінтеграції (чого, за словами влади, ми і добиваємося). Так, національна газотранспортна система може стати частиною європейської, а враховуючи ступінь її зношеності і наше безгрошів'я, модернізація могла б лягти на плечі Євросоюзу, а також ми отримали б можливість мати прекрасного аудитора у всіх газових перипетіях. Саме могла б, тому що говорити (про євроінтеграцію) і робити - зовсім різні речі. Наприклад, Угода щодо Енергетичного співтовариства, що є однією з пунктів входження в європейський простір, передбачає обопільні зобов'язання, з виконанням своїх у Україні якось не склалося... Це стосується і третього енергетичного пакета (один з пунктів угоди щодо ЕС), який передбачає, зокрема, розмежування продавців енергоресурсів та транспортувальників, щоб не створювати монополій-диктаторів. Цей документ різко негативно сприйнятий Росією, що й зрозуміло. Україна зобов'язалася запровадити документ, який міг би стати рятувальним кругом в переговорах з Росією, до 2015 року. І нас в принципі не кваплять - занадто багато треба надолужити як у законодавчій сфері, так і в самій галузі. Просто від нас чекають хоч якихось рухів, але поки марно...

Як зазначила в інтерв'ю ВВС прес-секретар комісара ЄС з питань енергетики Марлен Холзнер, коментуючи "спірну" ситуацію, "Україна приєдналася до Енергетичної спільноти, що є кроком у напрямку зближення з Європою, і ми дуже задоволені цим кроком, і схвалюємо його. Однак зараз Україна повинна виконати свої обіцянки. Хоча Україна і схвалила зміни до закону про функціонування ринку газу, одночасно вона не виконала всіх своїх завдань, всієї домашньої роботи, яку повинна зробити, щоб стати реальним учасником цієї спільноти. Україна повинна схвалити інші законодавчі акти, вона повинна ввести доступ третім сторонам до транспортування газу по газотранспортній системі, що означає, що будь-які інші компанії зможуть користуватися газотранспортною системою "Нафтогазу". Україна повинна продемонструвати, що працює тарифна система, що означає, і інші компанії чітко знають, скільки вони повинні платити за використання цього газопроводу. Україна також має створити незалежний орган, який стежить і перевіряє, що ці тарифи застосовуються до всіх компаній однаково. Це те, про що ми просимо Україну. Це-умова".

Тобто, все виглядає таким чином - ми досі не можемо зважитися на відбілювання свого довгі роки не "сірого", а буквально "чорного" від лівих схем енергетичного ринку. Мабуть, це і є основна причина "неузгодженості" у відносинах з Європою.

На думку президента Київського міжнародного енергетичного клубу "Q-club" Олександра Тодійчука, "жорстко сказати, що Європейський Союз ображає Україну, не можна. І правильно, при вирішенні питань з "Газпромом" дійсно потрібно враховувати всі положення Енергетичної хартії. Україна повинна виконувати всі взяті на себе зобов'язання, але ми нічого не робимо в цьому напрямку... Тим часом, влада очікувала якихось дій ЄС, що перешкоджають будівництву "Південного потоку", щоб Європа заявила про те, що купуватиме російський газ тільки через українську трубу. Щось схоже, тобто, лобіювання інтересів одного з членів енергетичного співтовариства, відбувається в середовищі країн колишнього СРСР, але це все робиться в більш м'яких, нормальних рамках.

При цьому ми фактично не зрушили з місця в плані реформування енергоринку. Наприклад, потрібно підвищувати ціни на газ для населення, але держава продовжує його дотувати. Причому ми весь час говоримо, що більша частина газу внутрішнього видобутку йде на потреби саме населення. Західні експерти задають питання - ви впевнені, що весь дешевий газ йде тільки населенню, він повинен йому надходити за так званими нормативами, а достатнього контролю лічильниками не існує. Тому західні експерти вважають, що якась частина дешевого газу під виглядом населенню може надходити на підприємства певних олігархів, забезпечуючи їм таким чином економію коштів. Адже при ціні в 416 дол. за тисячу кубів українська економіка є неконкурентоспроможною. За словами західних експертів, наш "чорний ящик" нелегальних схем енергозабезпечення бояться відкривати.

І тут Європі кажуть - ми чекаємо інвестицій і підтримки. Здавалося б, що простіше реструктуризувати за видами діяльності "Нафтогаз", щоб не надходили гроші в один котел, не було темних перетікань. Але не хочуть. Тому не відкидаю, що нас можуть позбавити членства в Європейському енергетичному співтоваристві, якщо ми й надалі будемо лише вимагати, а не виконувати зобов'язання. А будучи повноцінним членом цього співтовариства, Україна могла б використовувати своє становище в переговорах з Росією. Ось такий системний та комплексний розбрід в нашому енергетичному і дипломатичному секторах. Наші європейські партнери не вимагають завершення реформ і програм, вони кажуть - ви хоча б почніть щось робити, і ми підемо назустріч. Звичайно, члени енергетичного співтовариства повинні допомагати один одному, але так спрощено ці питання не вирішуються. А такої роботи з боку України не видно. І це дратує і викликає недовіру.

Що стосується великих енергетичних проектів, то зараз всі країни зацікавлені в їх реалізації, тому що крім законних вигод, а також політичних, є і "сирі" вигоди. Все це потрібно вивчати, працювати по всьому фронту. У нас, на жаль, фрагментарно, ситуативно приймаються багато рішень. Це стосується і газового договору з Росією. Більш прибуткового контракту для "Газпрому" і уявити не можна. Хто ж піде на його розірвання?.."

Незалежний експерт з енергетичних питань Олександр Нарбут вважає, що "Президента дезінформують розповідями про те, що партнери не виконують свої зобов'язання в енергосфері, а це не дає ясно зрозуміти ситуацію в цілому. Вихід з неї для нас полягає якраз в іншому, в тому, щоб ми виконували ті зобов'язання і дотримувались тієї дорожньої карти, яку збудували, входячи до Енергетичного співтовариства. Тільки це може змінити формат газових переговорів. Питання тільки в нас, тільки в нашій позиції, тому необхідно якомога швидше зробити стратегічний вибір і головне - підтвердити на ділі, чого не відбувається на сьогоднішній день. Той канал, те джерело інформації, який існує у Президента, вміло імітує ті дії, які насправді не сприяють отриманню нового рівня незалежності, не ведуть до реструктуризації "Нафтогазу", не ведуть до подачі позову до Стокгольмського арбітражу, а це один з тих сильних козирів, який треба було використовувати як тільки стало зрозуміло, що Харківські угоди не відбулися.

Всі закиди з нашого боку щодо ЄС виникають, в першу чергу, з необхідності талановитих імітаторів "перевести стрілки" на будь-кого, показати, що це не вони винні в тривалих і безрезультатних газових переговорах. Якби Україна виконала найпростіше домашнє завдання, яке випливає з європейських угод, то ми б уже отримали і фінансову, і іншу підтримку з боку Європи".

Судячи з коментарів експертів і політиків, нинішня влада часто підносить електорату те, що вважає легкотравним з урахуванням виборів і рейтингів. Але ця правда, як правило, не відповідає дійсності. Може, це від нестачі професіоналізму, а може від недостатньо високої думки про громадян країни, які й обрали цю владу. Але як би там не було, розсьорбувати кашу, яку вона заварила, доведеться всім...

Нана Чорна

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "УНІАН", в будь-якому вигляді суворо заборонено.

Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua