1470
Прийняти не можна уникнути
Митна служба не втомлюється нахвалювати достоїнства нового Митного кодексу. Але експерти бачать в документі низку недоліків навіть після вето Президента і внесення коректив. Втім, є підстави вважати, що прийняття Митного кодексу принесе Україні більше плюсів, ніж мінусів.
У листопаді 2011 року, після багатомісячних узгоджень, Верховна Рада нарешті прийняла Митний кодекс. Але в січні-2012 Віктор Янукович ветував документ, відправивши його на доопрацювання. За два місяці в проект внесено низку змін, і автори сподіваються на його остаточне ухвалення нинішньої весни.
Яке все гарне...
На одному з лютневих брифінгів глава Державної митної служби Ігор Калетник уточнив, що позитивом є вже сам факт появи МК як єдиного документа - раніше митні норми були розкидані по сотнях законів і підзаконних актів: "Тепер бізнес може точно прорахувати, скільки часу знадобиться на доставку товару, його оформлення, які податки потрібно буде заплатити. Притому Кодекс створений як інструмент максимальної прямої дії, число ж вторинних підзаконних актів (постанов Кабміну, наказів міністерств) скорочується до мінімуму". Це може стати важливим плюсом на тлі зарегульованості бізнесу в Україні і громіздкості колишньої нормативної бази.
Крім того, зменшиться і перелік дозвільних документів для митного оформлення - з 65 до 27, каже представник Європейської бізнес-асоціації Антон Подільчак. При цьому безпосередньо до оформлення подаватимуться всього три документи: митна декларація, декларація митної вартості та документ, що підтверджує вартість товару. Інші документи будуть зберігатися у декларанта і тільки зазначатися у митній декларації (і то не у всіх випадках).
А час оформлення однієї операції ЗЕД знизиться з 24 годин до 4 годин (з моменту пред'явлення партії для оформлення). "Важливо й те, що можна буде вносити зміни в декларацію вже після подачі в ДМС. Так, якщо після оформлення постачальник виявить у партії товари, не задекларовані внаслідок "помилки", то зможе постфактум внести зміни до митної декларації, - продовжує Подільчак. - Також допускається подача неповної декларації - якщо компанія не володіє точними відомостями про продукцію. Доповнити дані про товар можна буде додатковою декларацією протягом 30 днів з дати оформлення".
І ще кілька новацій. По-перше, підприємці, які давно працюють на ринку, у яких немає боргів і суттєвих порушень, зможуть отримати статус уповноваженого оператора економічної діяльності. Цей статус означає спрощення митних процедур. По-друге, підприємства зможуть самі вибирати, через яку саме митницю декларувати товари. Олег Шейко, радник віце-прем'єра Сергія Тігіпка, зазначив, що з одного боку такий крок здешевить перевезення, адже після перетину кордону продукцію можна відразу везти споживачу, по дорозі заїхавши в найближчу митницю для оформлення. А з іншого - створить конкуренцію між різними митницями, що посприяє підвищенню кваліфікації митників та зростання якості їхніх послуг. По-третє, можна не витрачати зусилля на класифікацію великого числа товарних кодів, а провести їх одним кодом УКТ ЗЕД - з максимальною ставкою мита.
Втім, додає Калетник, ДМС почала реформу митної системи ще до прийняття Кодексу. За словами головного митника, в 2011 році активно впроваджувалося електронне декларування. Час оформлення імпорту скоротився до 1 години 33 хвилин, що в 6 разів менше показника-2010 (10 годин 40 хвилин). При оформленні експорту даний показник зменшився вдвічі, з 1 години 44 хвилин до 51 хвилини. Кількість митних оглядів в минулому році - відносно 2009 - знизилася втричі: у 2009 році огляду підлягали 69% товарів, в 2010 - 42%, а в 2011 - всього 22%.
Якщо копнути глибше
Фахівці згодні, що більшість згаданих новацій цілком позитивні і здатні активізувати товарооборот - особливо при належному виконанні. Проте в "білому і пухнастому" проекті МК чимало недоліків. Так, експерт консалтингової та аудиторської компанії KPMG Ukraine Віталій Науменко зазначає, що в Кодексі неясно сформульовані права та обов'язки декларанта і митниць; плюс як і раніше багато документів потрібно для підтвердження митної вартості. На його думку, необхідно чітко виписати критерії, за яких митний орган може не погодитися із заявленою вартістю. Крім того, потрібно створити прозору процедуру підтвердження митної вартості.
Також МК розширює застосування системи управління ризиками, якій митники вже користуються при виборі глибини перевірок. За оцінкою Калетника, ця система дозволяє уникнути безпідставних втручань митниці в експортно-імпортні операції: "Комп'ютер визначає потребу в огляді або ж її відсутність - перевіряючий вже не приймає рішення на свій розсуд. Це перехід від тотального до концентрованого та акцентованого контролю". Базу даних митної вартості бізнес пропонує або усунути, або зробити публічною. Хоча Шейко вважає, що ця база не повинна бути відкритою, адже її зміст надходить з митних декларацій і тому конфіденційний. Економісти припускають, що закритість бази залишить лазівки для корупційних зловживань.
Вводиться і система постаудитконтролю, тобто перевірки імпортерів уже після випуску товару на внутрішній ринок. Це означає додатковий вид контролю, який може бути проведений в будь-який час, каже радник компанії PricewaterhouseCoopers Ігор Даньков. Також оператори не надто вірять у зниження часу оформлення до 4 годин, згадуючи так і не реалізований минулорічний наказ ДМС про зведення терміну контролю до не більше ніж 2 годин.
Екс-голова митної служби Володимир Скомаровський узагальнює: ключова проблема митниць - це корупція. "Можна прийняти хоч 20 кодексів, орієнтованих на міжнародний досвід. Але не факт, що це реально змінить ситуацію. Чинний звід митних нормативів на момент його прийняття в 2002 році теж відповідав усім європейським стандартам. І з часом вони не особливо змінилися. Цей Кодекс нормально працює, і не треба в ньому щось змінювати. Яка норма змусить не брати хабарі? Такої норми немає. Адже для нормальної роботи насамперед треба, щоб голови регіональних митниць добре контролювали роботу на місцях. Якщо виконуються плани і немає скарг від бізнесу - значить, начальник митниці знаходиться на своєму місці", - упевнений експерт.
Відтінки розкладів
На такому тлі не дивно, що МК був відправлений на доопрацювання. У президентських пропозиціях йшлося: закон не може бути підписаний, оскільки порушує конституційні гарантії підприємницької діяльності, право власності, ускладнює митні процедури. В цілому Президент і його Адміністрація внесли в проект 97 поправок, 90% з яких підтримано профільним фінансово-банківським комітетом Верховної Ради. Зокрема, Банкова наполягає на набранні Кодексом чинності 1 січня 2013 р., тоді як комітет пропонує 1 травня цього року. Калетник підтверджує: "Ми готові до того, щоб пакет запрацював з 1 травня. Ми були готові до набрання ним чинності з 1 січня (як передбачалося спершу)".
В даному випадку профільний комітет і ДМС єдині в плані інтересів, спрямованих на посилення держконтролю над ЗЕД, упевнені аналітики. А політолог Віталій Кулик зазначає, що за пом'якшення і дерегуляцію наряду з АП виступає С.Тігіпко, багато в чому висловлюючи позицію приватного бізнесу. У цьому ж ключі можна розглядати пропозицію Президента скоротити дію адміністративних санкцій за порушення митних правил з 3 років до 2 місяців. "Сьогодні при розслідуванні порушень митники можуть не віддавати товар власникам, діяльність перевізників також блокується до підсумкового рішення. Але це ж нерозсудливо, - зазначає Шейко. - Треба зменшити термін розглядів, адже факт порушення вже в наявності, і не треба затягувати процес". Фахівці доповнюють: різке зменшення часу дії санкцій стало б свого роду регуляторними канікулами для бізнесу, тим більше в світлі продовження загальносвітової кризи.
Також АП та громадська рада при ДМС виступили проти введення поручительства за роботу митних брокерів у розмірі 300 тис. євро. Для обґрунтування критики кажуть, що такий пункт призведе до монополізації сектора брокерських послуг, адже малі гравці не зможуть дозволити собі подібний обсяг страхового внеску.
Зважуючи баланс плюсів і мінусів нового МК, зауважимо: при зарегульованості економіки навіть часткове ослаблення та спрощення контролю (в даному випадку митного) - позитив. Не дарма та ж АП, говорячи про реформи, робить один з основних акцентів саме на завданнях економічної дерегуляції. Що стосується позитивного ефекту документа для вітчизняної зовнішньої торгівлі, то Шейко вважає: грамотне спрощення та прискорення митних процедур саме по собі здатне збільшити річний товарооборот ЗЕД на 5-7% у вартісному вираженні.
Максим Польовий
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
