14978
Світ прощається з доларом?
— Валюта
Кінець 2011 року ознаменувався переходом низки країн до розрахунку між собою не доларом США, а іншими валютами. Причому цей процес позбавляється флеру "антиімперіалістичних демонстрацій" і набуває рис повсякденності міжнародної економіки. Відкрили новий сезон "прощання з доларом" Китай і Японія. В кінці грудня японський прем'єр Есіхіко Нода відвідав Пекін, де зустрівся зі своїм китайським колегою Венем Цзябао. В офіційний інформації, що з'явилася 25 грудня, повідомлялося, що один з підсумків зустрічі - часткова відмова урядів цих країн у взаєморозрахунках від долара...
І, відповідно, перехід на юань і ієну. Пізніше з'явилася інформація, що частина валютних резервів Японії буде переведена в юань. Японія стала першою країною "золотого мільярда", яка визнала юань, поряд з доларом США, в ролі резервної валюти.
Китай роздумує...
Про зростання економічного зближення Японії та Китаю свідчить і рішення другого продати першій свої облігації державного боргу. Такі продажі Китай робить дуже рідко і неохоче. Точна сума облігацій, що підлягають продажу, не називається, передбачається, що вони можуть бути еквівалентні 10 млрд. дол. Цей акт повинен дати Японії гарантії і важелі контролю над курсом юаня. Цікаво, що під час переговорів прем'єр Японії просив Вень Цзябао чинити тиск на Північну Корею в плані її ядерного роззброєння, що і було обіцяно.
Слідом за Японією 18 січня гендиректор Банку Кореї Чу Хун Сіка заявив про рішення уряду Південної Кореї перевести частину свого валютного резерву, що оцінюється в 300 млрд. дол., в юані. З 2011 року Росія, а до кінця року, здається, і Україна, також почали переведення частини своїх золотовалютних резервів в юань. До 2012 року юань в такій ролі вже використали 12 країн. Висновок може бути тільки один - юань ще не світова валюта, але вже стає регіональною та резервною, що замінює долар.
До цього прагне і влада Китаю, оголосивши 2011-2015 роки "п'ятирічкою фінансових реформ". Якщо до минулого року продаж юаня іноземцям був обставлений масою обмежень і був подвигом майже неможливим, то з цього року намічено зняття значної частини обмежень. А до кінця "п'ятирічки" - перетворення юаня у вільно конвертовану валюту. На цей шлях Китай штовхають як внутрішні, так і зовнішні причини.
Зниження попиту на китайські товари в США і Європі через кризу викликало затоварення і "перегрів" його економіки, вихід з якого в 2011 році влада шукала в збільшенні збуту всередині країни. Тим самим китайці з 2011-го почали дещо більше споживати, але не в результаті турбот Компартії, а через світову кризу. В Китаї стали широко роздавати споживчі кредити на житло та автомобілі. В результаті, якщо в 2010 році спостерігалася дефляція, і юань за рік подорожчав на 1,5%, то через рік почалася інфляція, що склала в серпні за деякими оцінками 6,5%. Разом з тим китайські бізнесмени все активніше скаржаться: робоча сила дорожчає, що знижує конкурентну здатність їхніх товарів на світовому ринку. Часи, коли китайський робітник спав біля верстата, економлячи на житлі, минають безповоротно...
Разом з тим США і МВФ з 2010 року посилено вмовляють владу Китаю, що якщо вже вона вже міцно інтегрувалася в глобальну економіку в якості "майстерні світу" і на загальних підставах, то пора розлучитися і з останнім забобоном "соціалістичної економіки". Тобто зробити юань вільно конвертованою валютою і повноцінно увійти в світову фінансову систему. Американські експерти наполегливо доводять: курс юаня до долара штучно занижений Компартією на 3-23%, залежно від методики розрахунку, і рекомендують його підняти. Це об'єктивно призведе до зростання вартості робочої сили в Китаї і в підсумку знизить його товарну експансію на ринки Заходу. За іронією історії та політекономії Білий дім, в силу власних інтересів, зараз виявився більшим борцем за масове зростання рівня життя і споживання в Китаї, ніж його Компартія...
МВФ обіцяє юаню "світле майбутнє" після переходу до вільної конвертації і включення його в "кошик валют МВФ", на основі якого проводиться розрахунок SDR - спеціальних прав запозичення, віртуальної, але реально діючої світової безготівкової валюти, в якій МВФ видає кредити. США і МВФ наполегливо хочуть зробити юань другою світовою валютою після долара і на прийнятних умовах. Влада Китаю в цілому не проти цього, але, розумні, не поспішають. Слабкий і неконвертовані юань - це благо для китайського експорту і протекціонізм для власного ринку. Міняти ці реальні блага на амбітний політичний статус юаня як другої або третьої світової валюти після долара і євро, особливо на тлі нинішньої "чехарди з євро", захоче не кожен.
Чи стане Китай, або Китай разом з Японією, новими США - ядром світової економіки, як це прогнозує мирсистемщик Джованні Аррігі у своїй книзі "Адам Сміт в Китаї", - питання спірне, хоча така тенденція існує...
Москва рветься в лідери
Крім юаня на роль ще однієї світової валюти претендує і російський рубль. Але якщо влада Китаю роздумує і вагається, то влада Росії активно до цього рветься і нариваються на протидію. Заявлений ними амбітний проект - зробити новий рубль спільною валютою Митного союзу (Білорусь, Росія, Казахстан), в перспективі і для Киргизії з Таджикистаном, поки явно буксує через політичну ситуацію в самій Росії, напади авторитаризму в Білорусі та західно-казахські повстання.
Готовність України, заявлена в кінці 2011 року, перейти в розрахунках за газ на рублі, зараз теж під великим питанням через складні колізії українсько-російських газових переговорів.
Все ж деякі досягнення тут є, і з несподіваного боку. В середині січня турецький державний телеканал TRT повідомив: під час телефонних переговорів Володимира Путіна з прем'єром Туреччини Реджіпом Тайіпом Ердоганом досягнуто згоди про перехід у взаємній торгівлі обох країн на ліри і рублі, для чого в Москві створюється спільний Інвестиційний банк. Автоматично це передбачає, що Туреччина з 2012 року почне тримати частину своїх валютних резервів у рублях, тим більше що загальний обсяг товарообороту з Росією в 2011-му становив солідну суму в 27 млрд. дол. Якщо "процес піде", то рубль відвоює у долара частину турецького плацдарму.
Іранський фактор
Як не дивно, але влада США сама мимоволі звузила простір обігу долара, заборонивши іноземним банкам проводити оплату поставок нафти з Ірану в доларах США. Ефект від цих санкцій виявився несподіваним - два великі споживачі іранської нафти Індія і Китай, не бажаючи сваритися з США, почали шукати обхідні шляхи. Вихід, знайдений Китаєм, виявився простий - він перейшов до оплати по бартеру, благо сальдо в торгівлі між Іраном і Китаєм зазвичай хилиться в бік Китаю. Тому прямі поставки китайських товарів і участь у спільних проектах в Ірані дозволили легко вирішити цю проблему і обійти заборону.
Ситуація з Індією інша, тут торговельне сальдо на користь Ірану. До осені 2011 року, за даними індійської газети "Economic Times", борг Індії за нафту Ірану становив близько 5 млрд. дол. Між обома країнами виникла напруженість, підсилена й тим, що Індія останні роки тісно співпрацює з США на різних рівнях, у тому числі і в постачанні товарів на американський ринок. Але Іран та Індія обопільно зацікавлені в продовженні торгівлі, і за півроку пошуків вихід був знайдений. У вересні 2011 року Індія зробила спробу частково погасити свою заборгованість Ірану через Туреччину, в торгівлі з якою у неї позитивне сальдо. Туреччина не заперечувала, але стало очевидно, що така система розрахунків не може бути вічною. В результаті, в січні 2012 року Іран погодився брати для оплати за свою нафту індійські рупії, про що і повідомила 21 січня британська "Бі-Бі-Сі".
Індійську рупію начебто не готували в світові валюти, але в результаті фінансових санкцій США проти Ірану їй доводиться ставати валютою регіональною. Хтозна, чи не ввійде рупія у смак, тим більше що населення Індії не менше Китаю, а її економіка хоча і залишається все ще багато в чому "закритою" і працює в автономному режимі на власні потреби, але має гігантський потенціал...
В цей час далеко на Заході...
Разом з тим у самій Західній півкулі з 2010 року помаленьку працює зона "вільна від диктатури долара", як іменує її Уго Чавес. 3 лютого 2010 р. Куба вперше розрахувалася за постачання 360 тонн рису з Венесуели 108 тисячами сукре - новою регіональною валютою Латинської Америки. Цей факт потрапив у всі довідники: як приклад початку функціонування нової безготівкової валюти, про створення якої було урочисто заявлено в листопаді 2008-го. Готовність використовувати сукре, за аналогією з "переказним рублем" між СРСР та іншими соцкраїнами на сьогодні, крім Венесуели і Куби, висловили Болівія, Еквадор, Нікарагуа, Гондурас і три острівні держави Карибського моря - Домініка, Антигуа і Барбуда, а також Сент-Вінсент і Гренадіни.
Названа валюта на честь соратника Симона Болівара по боротьбі за відділення Колумбії і Венесуели від Іспанії - Антоніо Хосе Сукре. Історичної особистості, доволі популярної в Латинській Америці, портрети якої можна побачити на грошах багатьох країн. Разом з тим сукре - це абревіатура SUCR офіційної назви даної валюти - Єдина система регіональної компенсації.
З назвою у сукре все добре, як з історичним та іншим обґрунтуванням. Але один недолік стримує масове застосування сукре і надання йому матеріальної форми - відсутність жвавої торгівлі між країнами-учасницями латиноамериканської "змови" проти долара США. Всі вони дуже далекі один від одного. Тільки Нікарагуа з Гондурасом мають спільний кордон. Але влітку 2009 року Гондурас, після історії зі своїм президентом Мануелем Селайєю (заарештованим і вивезеним в Коста-Ріку), вийшов не тільки з числа користувачів сукре, а й взагалі з Організації Американських держав (ОАД). 1 червня 2011 р. Гондурас в ОАД повернувся, хоча Еквадор і голосував проти цього.
Тож розраховувати на Гондурас в справі поширення сукре поки особливо не доводиться. Тим більше що Гондурас - країна загадкова. Там не тільки ганяють президентів, там ще в департаменті Йоро щорічно протягом більше ста років, між травнем і липнем, протягом 2-3 годин йде рибний дощ. І це притому, що сам департамент знаходиться в 50 кілометрах від моря. По його закінченні жителі збирають живу рибу, що впала з неба, і готують її. За повідомленнями місцевих ЗМІ, з 2006 року рибний дощ став йти вже двічі на рік, що підриває централізований продаж риби в цьому районі. Чи до сукре тут?..
...Реально ж, незважаючи на заклики Уго Чавеса, сукре - поки не конкурент долара. Як і юань, рубль, рупія і навіть євро. Але не виключено, що коли-небудь, з часом, вони дружно намагатимуться і перетворять долар США в аналог сучасного британського фунта стерлінга - почесної валюти з багатою історією. Але не більше того...
Сергій Климовський, Андрій Ганжа, Дар'я Сальникова
За матеріалами: Кіевскій ТелеграфЪ
Поділитися новиною
