2057
Українські банки йдуть в U
Перший, так званий U-подібний сценарій, якому експерти FLIFI присвоюють 70%-ву ймовірність реалізації, передбачає на найближчі роки стагнацію економіки з подальшим різким відновленням її зростання.
В рамках цього сценарію аналітики виділяють вісім основних пунктів розвитку європейської та української економік: стагнація в ЄС без кризи; повільне зростання реального ВВП в Україні з прискореним зростанням в 2014-2016 рр.; активний платіжний баланс; помірне знецінення гривні; повільний темп делевереджингу (зниження частки позикових коштів) європейських банків; стабільна частка проблемних кредитів; прибуткова робота банківської системи; стабільне зростання кредитних портфелів.
Другий, W-подібний сценарій, вірогідність реалізації якого західні банкіри оцінюють в 30%, передбачає, що відновлення економіки настане тільки після другої хвилі фінансової кризи. Вісім основних пунктів розвитку європейської та української економік згідно з цим сценарієм виглядають так: криза в ЄС з подальшим банкрутством деяких країн; падіння реального ВВП в Україні в 2012-2013 рр. з прискореним зростанням в 2014-2016 рр.; пасивний платіжний баланс; різке знецінення гривні, масовий делевереджинг європейських банків; зростаюча частка проблемних кредитів; збитки банківської системи, зменшення загальної суми кредитів.
Ґрунтуючись на цих сценаріях, експерти FLIFI виділяють кілька особливостей розвитку української банківської системи на найближчі кілька років.
Так, основною тенденцією розвитку банківського сектора залишиться відсутність довгострокових і дешевих гривневих ресурсів. "Основні постачальники довгострокових фінансових ресурсів - це недержавні пенсійні фонди і компанії страхування життя. Але навіть якщо уряд запустить пенсійну реформу, банківська система отримає довгострокові гривневі ресурси не раніше ніж через п'ять років", - впевнені аналітики форуму. Тому в середньостроковій перспективі вітчизняних фінансових ресурсів буде не вистачати, і вони будуть дорогими (основним джерелом фінансування будуть депозити фізосіб і нефінансових корпорацій).
Висока вартість фінансування, висока і волатильна інфляція, а також значні банківські ризики (а саме - кредитний, курсовий і ризик ліквідності) обмежать можливості для зниження ставок за кредитами. "Так, при відносно несприятливому прогнозі економічного зростання, ми очікуємо, що зростання кредитування буде залишатися пригніченим в середньостроковій перспективі (а це означає, що темпи зростання кредитування будуть нижчими, ніж номінальна ставка зростання ВВП, і, таким чином, коефіцієнт відношення кредитування до ВВП продовжить зменшуватися)", - значиться в звіті.
При повільних темпах зростання економіки амортизація старих кредитів буде вищою, ніж темп зростання нових. В результаті процентний дохід буде знижуватися. Тому експерти бачать два шляхи для того, щоб банки могли компенсувати зниження відсоткового доходу і підтримувати прибутковість: по-перше, зростання залежності від комісійного доходу, що вимагатиме концентрації на клієнтоорієнтованих програмах, а не тільки на програмах лояльності. По-друге, банки будуть продовжувати знижувати витрати шляхом поглиблення рівня автоматизації процесів і просування віддалених банківських каналів. Деякі банки можуть покинути роздрібний сектор через високий коефіцієнт співвідношення доходів і витрат, що виникає в цьому сегменті.
"Тому ми досить обережно розглядаємо банківський сектор України, хоча він і має чіткий позитивний потенціал. У кращому випадку (який передбачає впровадження структурних реформ, припинення корупції, детінізацію економіки) рівень фінансового посередництва в економіці може значно зрости на постійній основі", - підсумовують експерти FLIFI.
Під FLIFI очікують, що "доходи банківського сектора будуть залишатися під тиском", який будуть чинити в першу чергу слабке економічне зростання в країні та збереження жорсткої валютно-кредитної політики НБУ. "На цьому тлі також очікується збільшення витрат на фінансування, що призведе до тиску на маржу і обмежить кредитування. Саме тому оптимізація витрат, швидше за все, залишиться головним засобом поліпшення балансу поряд з подальшим удосконаленням якості активів", - значиться в звіті.
Прибутковість банківської системи покращиться в 2012 р. відносно 2011 р., в основному завдяки рішенню питань із проблемними кредитами і подальшому відновленню кредитування. Але в той же час вона залишатиметься обмеженою через брак обігового капіталу, жорстку валютно-кредитну політику і дорогі фінансові ресурси. Також загальний результат буде залежати від результатів двох системних банків, які були проблемними у 2011 р. - УкрСиббанку та Укргазбанку.
Сергій Сильвестров
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
