1035
Янукович пройшовся по вертикалі
— Казна та Політика
Проблеми взаємодії центральної влади і регіонів, які оголив "тарифний" конфлікт Кабміну і місцевої влади, не залишилися непоміченими і президентом. 21 лютого Віктор Янукович критикував "невиконавців" реформ. Цього разу увага глави держави дісталася винуватцям на місцях.
Відразу ж після перемоги на виборах Віктора Януковича однією з найбільш обговорюваних оновленим правлячим табором тем стала необхідність вибудовування ефективної вертикалі влади. Власне, як показали події 2010 року, спочатку керівництво країни саме цим переважно і займалося. Розширення коаліції (а згодом - і повна від неї відмова завдяки політреформі-2004), "перетрушування" органів влади зверху донизу, місцеві вибори, перший етап адмінреформи, який переформатував і уряд, і систему органів центральної влади - роботу в заданому напрямку важко було не помітити. Необхідність досягнення владної рівноваги обґрунтовувалася просто - нагадуваннями про розбрід і хитання часів президентсько-прем'єрського конфлікту між Віктором Ющенком і Юлією Тимошенко. А "брендові" для програми Віктора Януковича "стабільність і реформи" вимагали чіткої взаємодії між втілювачами президентської волі в життя.
Проте вже в 2011 році обіцяна модернізація всіх сфер українського життя по 21 напрямку почала істотно страждати "хворобою виконавців". У зволіканні з впровадженням реформ в життя періодично звинувачувалися міністри та губернатори, які регулярно "не справлялися" або "відставали". Тим не менш, до радикальних заходів Центр вдавався нечасто. Так, за підсумками напруженого спільного засідання Кабінет міністрів і Комітету з економічних реформ на початку листопада 2011 року, свої крісла зберегли всі міністри, а у відставку були відправлені лише два губернатори - Львівської та Запорізької областей. Проте потім, уже в січні-лютому 2012, президент почав точково перебудовувати уряд. Протягом місяця змінилися міністри фінансів, оборони, охорони здоров'я, в Кабінеті з'явився новий "просто" віце-прем'єр - Раїса Богатирьова, яка і змінила колишнього главу МОЗ, зате все ще залишається вільним пост першого заступника прем'єр-міністра, який був покинутий відправленим в РНБО Андрієм Клюєвим... Однак поки "оптимізуюча" діяльність Банкової зосереджувалася на урядовому рівні і перестановках в силових структурах. На місцях кадрова буря останнім часом зачіпала лише кілкох глав райадміністрацій. Але чи надовго збережеться статус-кво, якщо врахувати, що приводів для невдоволення у Центру вистачає?
Першою ластівкою-ознакою існування помітних ускладнень між центральною і місцевою владою послужила січнева "тарифна" війна між Кабінетом міністрів і керівництвом низки регіонів. Масштаби прем'єрського гніву, що обрушився на голови мерів, вражали. "Люди не розуміють, як рахуються тарифи. Місцева влада маніпулює завищеними нормами споживання. Відповідні матеріали вже передані в правоохоронні органи. Антимонопольний комітет, а також Агентство цінової політики повинні підключитися до цієї роботи", - погрожував несвідомим градоначальникам можливими карами прем'єр 25 січня. З розгортанням скандалу у багатьох регіонах підвищення тарифів справді було "відкочено" назад. Тим не менш, питання особливостей взаємодії центру і регіонів, дії яких прямо суперечили одна одній, помітно додало в актуальності.
Те, що керівництво країни готове опікуватися виконанням своєї волі на місцях, вкотре підтвердило і засідання Ради регіонів. Якщо судити з цілої низки зроблених Віктором Януковичем 21 лютого заяв, взаєморозуміння з місцевою владою у Банкової та уряду і справді здійснюється туговато. Яких би тем глава держави не торкався: від труднощів реалізації земельної та медичної реформ до все тієї ж болючої проблеми тарифів - він раз по раз повторював схожі тези про значущість "низової" реалізації спущених зверху проектів.
Зі слів гаранта можна зробити висновок, що з виконанням вимог Центру у регіонів справа не завжди гаразд. "Ми добре розуміємо, що прикриваючись занадто низькими температурами, деякі керівники прикривали свій безлад і своє безвідповідальне ставлення. Нам потрібно зробити висновки і я цього чекаю від Кабінету міністрів. Микола Янович, температури почали підвищуватися, наближається весна, висновки треба зробити", - так, наприклад, глава держави коментував "тарифно-комунальне" питання. "...Скільки б пілотних проектів не було розпочато, які б кошти не виділялися на їх реалізацію, ніякого ефекту не буде без конкретного руху вперед", - переживав Віктор Федорович за долю започаткованих перетворень. Навіть коли він давав доручення Кабміну - як у випадку з проектом моніторингу інфраструктури села - все одно помітна частина його слів була адресована таки губернаторам. "Тому завдання сільського розвитку - комунальної, транспортної, соціальної інфраструктури, повинні бути серед першочергових у регіональної влади", - наполягав гарант. В окремих же випадках, президент прямим текстом закликав керівництво регіонів проявляти більшу чуйність. Чуйність і до проблем народу: "Перш за все, звертаюся до голів обласних державних адміністрацій - приймайте людей на особистих прийомах". І до реформаційних намірів центральної влади. "Переважна більшість глав областей орієнтується і своєчасно робить висновки з тих реформ, які ми почали. Але є й такі, які чекають, як кажуть, коли півень прокукурікає або клюне в одне місце. Чекати цього не потрібно, шановні колеги", - говорив Віктор Янукович. І майже відразу додав: "Хтось чекає вказівок зверху, як завжди, а їх чекати не потрібно. Потрібно поїхати до сусіда, подивитися в пілотний регіон: як це робиться, які є проблеми, які є переваги, які є недоліки, і зробити для себе висновки".
"Висновковиробництво" може вийти захоплюючим заняттям для обох сторін. Те, що відповідальність за впровадження реформ в життя потроху перекладається на плечі все більш низького рівня виконавців, останнім часом стає все помітніше. Як і почастішання обговорення теми "Регіони саботують" в широкому "діапазоні" - від підвищення тарифів до проблем дерегуляції. "Прем'єр буквально б'ється за збереження тарифів, віддає розпорядження по регіонах, намагається звільнити навіть трьох губернаторів, а у відповідь місцеве чиновництво розвертається і робить все з точністю до навпаки. Зокрема, на вимогу прем'єра кинути всі резерви на "соціалку" і забезпечити максимальну лояльність дрібному бізнесу - на місцях виникають нові побори", - пояснював в недавньому інтерв'ю радник президента - політолог Дмитро Видрін.
Плавне витіснення у напрямку до кінцевого виконавця може здатися тим логічнішим, чим ближче парламентські вибори. Зараз влада, як ніколи, зацікавлена в тому, щоб якомога вдаліше показати обличчям товар "Турбота про народ". І якщо з турботою не в усьому складається - хтось повинен нести за це іміджеву відповідальність. А оскільки місцеві вибори вже минули - не дивно, що і проблеми "низової" репутації можуть бути визнаними не найбільш актуальними. Хоча, повернення до практики навіть часткової "мажоритарки" вимагатиме ще більш уважної роботи саме на місцях...
Однак, з іншого боку, аргументація в стилі "Виконавці підвели" - зброя двосічна. У всякому разі, нарікання на недбайливих "антиреформаторів" не дає пояснення тому, чому так дбайливо вибудовувана вертикаль влади на нижніх своїх "поверхах" дає настільки помітні збої. Варто припустити, що вирішуватися така проблема може по-різному: або шляхом подальшої централізації "кадрово-реформових" процесів (тобто, всі, хто не справляється, у міру можливості будуть змінюватися більш перспективними реформаторами і так - до переможного кінця або остаточного вичерпання кадрового потенціалу), що вже зараз пророкують експерти; або - навпаки - шляхом розширення прав регіонів, яке зробило б їх повноправними учасниками горезвісного реформаційного процесу, а не тими незграбними виконавцями, які, якщо судити з заяв центрального керівництва країни, періодично демонструють нездатність попрацювати на спільний результат. Що показово, готовність діяти в дусі другого варіанту ядро правлячого табору заявляло неодноразово. Президент не раз згадував про необхідність переглядати модель розподілу коштів між центром і "місцями" (а відкоригувати нинішній бюджет у цьому напрямку було одним з основних завдань, поставлених перед урядом в кінці грудня-січні...). Крім того, чимало уваги, у всякому разі, на словах, приділяється і проблемі розширення прав місцевого самоврядування. "Реформа місцевого самоврядування - це вимоги часу... І ніхто цього краще не зробить, ніж місцеве самоврядування, тому що саме ви найближче до людей, знаєте їх потреби, знаєте наші можливості, як на рівні регіонів, так і на рівні держави", - відзначав глава держави в листопаді минулого року. Однак запланований "другий етап" адміністративної реформи, під час якого і передбачалося переглянути схему розподілу повноважень між обранцями народу і губернаторами-ставлениками центру, так і не запущено. І поки цього не сталося, проблеми взаємодії з регіонами, мабуть, будуть вирішуватися по-старому: розносами, перестановками і поясненнями, хто хотів, як краще, і чому вийшло, як завжди.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
