354
Світовий пошук
США і країни, що розвиваються, поборються за контроль над СБ.
Один з ключових міжнародних фінансових інститутів найближчим часом змінить керівника. Увечері 15 лютого президент Світового банку Роберт Зеллік оголосив про відхід зі свого поста влітку 2012 року. За традицією, посада дістанеться представникові американського політико-економічного істеблішменту. Як кандидатури вже називаються глава Держдепартаменту Хілларі Клінтон та радник президента США Лоуренс Саммерс.
Хоча заява Зелліка про звільнення і стала досить несподіваною, він, принаймні, йде з банку без скандалу - на відміну від свого попередника. Пол Вулфовіц змушений був піти після звинувачень в непотизмі - він просував по кар'єрній драбині свою коханку, до того ж виписуючи їй великі зарплати. Історія серйозно скомпрометувала не тільки самого Вулфовіца, але і фінансовий інститут в цілому.
Зеллік зумів в якійсь мірі відновити становище банку. По-перше, він вперше за 20 років домовився про збільшення його капіталу. Зробити це було не так легко, з урахуванням скептичного ставлення багатьох країн-засновників, включаючи і США. По-друге, він суттєво наростив обсяг кредитів на розвиток, який в минулому році склав 57 мільярдів доларів. Нарешті, він відкрив для загального вільного користування базу різноманітних статистичних даних СБ.
Керувати банком Зелліку довелося під час глобальної фінансової кризи, що не могло не ускладнити йому роботу. Проте ж і з цього він зміг отримати користь, обґрунтувавши необхідність великих вкладень і розширення кредитних програм організації.
У той же час багато хто згадує і його невдалі проекти. У першу чергу, Зеллік провалився як медіатор під час Дохійського раунду переговорів в рамках СОТ. Принципової угоди про зниження мит не вдається досягти вже протягом 10 років, але ж ініціатором процесу був саме Зеллік - ще до того, як взявся за виконання обов'язків у СБ.
Крім того, багато економістів розкритикували його пропозицію про те, що золото має використовуватися як єдина міра вартості при визначенні курсів валют. Незважаючи на те, що віра в сучасні валютні системи неабияк похитнулася за час поточної кризи, до таких радикальних ходів морально не готові ні академічні вчені, ні практичні фахівці.
Хто на зміну?
Як би там не було, Роберт Зеллік свою вахту здає. Від того, хто прийде йому на зміну, залежить досить багато, так як Світовий банк управляє сотнями мільярдів доларів, а його керівник багато в чому визначає, куди прилаштувати ці гроші. Нестачі в кандидатурах, як це було і рік тому у випадку з директором-розпорядником МВФ Домініком Стросс-Каном, немає - принаймні, за версіями тих чи інших ЗМІ.
Коли Світовий банк і МВФ тільки-тільки створювалися в рамках ООН після Другої світової війни, було прийнято рішення, що один інститут завжди буде знаходитися під керівництвом європейця, а інший - американця. Старому Світу віддали МВФ, а у Світовому банку закріпилися ставленики Вашингтона. Традиція не змінювалася за всі шість десятиліть існування організації.
Як заявив міністр фінансів США Тімоті Гайтнер, кандидатура буде представлена протягом декількох тижнів. За оцінка ЗМІ, новий голова буде призначений з команди Барака Обами. Найбільш очевидними кандидатами на цей пост зараз виглядають держсекретар Хілларі Клінтон і радник Білого дому Лоуренс Саммерс.
Представники адміністрації заявляють, що пост буде відданий Клінтон, якщо вона погодиться. Такий варіант розвитку подій виглядає несподівано з урахуванням того, що раніше СБ очолювали економісти і фінансисти зі стажем. Втім, для самої 64-річної Клінтон пропозиція може виглядати привабливо, оскільки робота голови Світового банку не настільки важка, як у керівника Держдепу, і пов'язана з меншою кількістю роз'їздів.
У якомусь сенсі СБ може виграти в політичній могутності і піарі, оскільки інститут очолить досвідчений політик і представник одного з могутніх кланів американського істеблішменту. Інший варіант - Саммерс - теж може бути непоганим, оскільки ця людина перебуває всередині верхівки Демократичної партії вже добрих 20 років. І на відміну від Клінтон, він дійсно економіст, хоча опоненти критикували його за організацію реформ фінансового сектора США в 90-х роках (ці дії, як вважається, стали однією з причин глобальної кризи останніх років).
Однак не можна повністю виключати і появу нових кандидатур, причому навіть з-за меж США. Представники Китаю, Бразилії та Мексики практично в один голос заявили, що призначення повинно відбуватися виходячи зі здібностей кандидатів, а не на основі якихось древніх негласних правил. Найбільш ясно з даного питання висловився китайський МЗС, запропонувавши наглядовій раді СБ поставити на чолі банку людину з будь-якої країни, що розвивається.
Тут повторюється історія майже однорічної давнини. Коли Стросс-Кан звільнився з МВФ після сексуального скандалу і наступного арешту, найбільші країни, що розвиваються, поспішили висунути своїх кандидатів, аргументувавши це тим, що їх значення у фонді за останні роки значно зросло. Лише після довгих переговорів китайців, індійців і бразильців переконали підтримати француженку Крістін Лагард.
Однак Лагард все ж була справжнім професіоналом і до свого останнього призначення займала пост міністра фінансів Франції. У випадку, якщо США спробують просунути відверто політичну кандидатуру на зразок Клінтон, опір світу, що розвивається, може виявитися набагато сильнішим.
Дмитро Мигунов
За матеріалами: Лента.РУ
Поділитися новиною
