3047
Вчені: Інвестбанкінг вбиває людей
Багато амбітних молодих людей закінчують престижні бізнес-школи, щоб отримати роботу своєї мрії - стати інвестбанкіром. Проте вчені з Університету Південної Кароліни з'ясували, що професія ця дуже небезпечна і вже через кілька років стажу молоді люди страждають безсонням, алкоголізмом, наркоманією, розладом травлення і нападами гніву, пише The Wall Street Journal.
Інвестбанкінг - ласий шматочок для амбітних молодих людей, які готові до 100-годинного робочого тижня та жорсткої конкуренції заради солідних зарплат, шикарних вечерь і оплачуваних компанією послуг шофера. Однак ставки високі, і залізна хватка вже через кілька років роботи починає слабшати.
Університет Південної Кароліни зацікавився проблемою приблизно десять років тому, коли робота на Уолл-стріт означала гарантований успіх. За посередництва двох великих банків, які побажали залишитися неназваними, вчені проникали в сектор, щоб провести дослідження.
Асистентка куратора проекту Олександра Мічел почала "працювати по сусідству" з банкірами: сиділа поруч з ними, ходила на зустрічі, стежила за їх поведінкою під час понаднормових. Після двох років такої роботи пліч-о-пліч вона провела зі співробітниками серію інтерв'ю. Саме дослідження буде опубліковано в лютому в журналі Administrative Science Quarterly.
Як з'ясували вчені, протягом перших двох років банкіри в середньому працюють по 80-120 годин на тиждень, приїжджаючи на роботу до шостої ранку і залишаючи офіс тільки близько опівночі. Проте протягом цього часу вони залишаються досить енергійними. Однак до четвертого року життя банкірів починає котитися під укіс. Одні відчувають почуття провини за те, що хронічно не висипаються, а значить, не можуть зробити роботу вчасно. В інших розвивається алергія, а хтось підсаджується на легкі наркотики. У третіх виявляються хронічні захворювання, на зразок хвороби Крона, псоріазу, артриту і захворювань щитовидної залози. При цьому багато хто починає відчувати неконтрольовані напади гніву. Так, один з банкірів, за яким в колективі закріпилася репутація спокійної людини, вийшов з себе через те, що не міг відкрити зачинені двері. "Я сказився, почав бити у вікна як божевільний, клясти на чому світ стоїть оточуючих. А потім я обернувся і побачив керуючого директора, який дивився на це неподобство, розкривши від здивування рот. Мені було так соромно".
До шостого року працівники ділилися на два табори: 60% продовжували "війну", тоді як 40% починали показувати менше завзяття до роботи, поставивши на чільне місце власне здоров'я. Майже 20% йшли з професії. Страждало й особисте життя, в результаті чого багато хто опинявся на кушетці психотерапевта. Хтось підсів на психостимулятори. Деякі покінчили із собою. "Ось чому ви не знайдете багато старих інвестбанкірів. Це собаче життя", - сказав колишній директор банку 58-річний Ліндлі ДеГармо, який в 1995 році пішов з фінансової індустрії, щоб стати пастором.
За матеріалами: РБК
Поділитися новиною
Також за темою
Чи буде долар по 50 грн? Відповідь банкіра
ЄС може дозволити смартфони без зарядного порту
Біткоїн може подорожчати до $1 млн — аналітик
Zoom оновлює інструменти для роботи
Photoshop вводить ШІ-асистента, який замінює професійне редагування фотографій текстовим або голосовим промптингом
Презентовано новий Nissan X-Trail 2026 (фото, відео)
