2033
"Газпром" не може зігріти європейців, і Україна в цьому не винна
— Енергетика
Росіяни переоцінили власні можливості поставок газу в коротко- і середньостроковій перспективі: можливості задовольнити зрослі в період холодів запити Європи у них немає. У всякому разі, на даному етапі. Події січня-лютого 2012 ставлять під сумнів участь Європи у будівництві наступних гілок Північного потоку і прокладанні потоку Південного.
Король виявився напівголим
Скорочення в розпал морозів поставок російського газу всього лише на 10% викликало в Європі паніку. А в Словаччині, Австрії та Італії недопоставки склали 30%. Правда, "Газпром" все-таки встиг заново включити вентиль до того, як європейці змогли остаточно замерзнути. Холод по всьому ЄС (у Венеції вперше за 80 років замерзли канали) змусив тамтешніх жителів пильно стежити за градусником. Російський постачальник, який доти начебто справно постачав блакитним паливом, виявився ненадійним.
У Брюсселі і національних столицях настав саме час подумати - де шукати тепер альтернативу, з урахуванням того, що споживання газу в Європі буде тільки зростати.
Холодні деньки Європи скрасили накопичені в тамтешніх сховищах кубометри газу. Вони досягли 60 млрд куб. м - досить для того, щоб пережити півтора місяця при середньому морозі понад 20 градусів.
Коли одночасно 9 країн Європи - Польща, Німеччина, Словаччина, Австрія, Угорщина, Болгарія, Румунія, Греція та Італія - зажадали від Росії збільшення поставок, вони почули у відповідь, що це неможливо, тому що необхідний європейцям газ понад норму забирає Україна. Заступник голови правління "Газпрому", глава "Газпром експорту" Олександр Медведєв назвав цифру 60 млрд.
У Києві вибухнули праведним гнівом. Міністр палива та енергетики Юрій Бойко, керівництво "Нафтогазу" та інші офіційні особи категорично відкинули інсинуації "Газпрому". В принципі, Москва могла дотримуватися своїх звинувачень і далі, але в середині дня 4 лютого ще один заступник голови правління "Газпрому" - Андрій Круглов - визнав, що це сама Росія зменшила поставки газу в Європу через зрослі потреби на внутрішньому ринку.
Мабуть, в монополії зрозуміли, що європейці не дурні: чи зможуть порахувати, скільки газу йде в Європу через Україну, скільки - через Білорусь і скільки - за іншими маршрутами, включаючи першу гілку Північного потоку. Україна фізично не могла б забрати газ в такій кількості хоча б тому, що в частину названих країн - приміром, до Німеччини - газ через її територію практично не проходить. Польський газовий дистриб'ютор PGNiG повідомив, що спад тиску в трубі стався на трубопроводі Росія-Білорусь-Польща, а не на російсько-українсько-польській мережі. "Газпрому" довелося визнати свої труднощі, відмовившись від наклепу. І тим самим показати не тільки свою часткову неспроможність як постачальника, але і одноманітний арсенал інформаційних провокацій.
Після визнання "Газпромом" факту скорочення поставок була озвучена цифра 2 млрд куб. м - стільки споживає внутрішній ринок країни щодоби. Показово, що добу споживання в Росії можна порівняти з річним споживанням газу такою країною, як Болгарія. Це робить ситуацію практично неможливою для вирішення в умовах, якщо сибірські морози триматимуться над Європою не кілька тижнів, а хоча б два з половиною місяці.
На грані фолу
Європейські потреби в газі, хоч і впали в кризу, все-таки об'єктивно зростають. При цьому залежність від російської монополії все більше дратує більш далекоглядних тамтешніх політиків. Звідси - і обшуки в офісах європейських компаній-партнерів "Газпрому", і заяви про пріоритетність Південного газового коридору для Європи. Однак про єдність європейських думок говорити не доводиться. Деякі країни змінюють свої позиції раз на кілька місяців. Так, Туреччина відмовилася продовжувати один з контрактів з "Газпромом", але вже через місяць погодилася з прокладанням Південного потоку по своїй території.
"Характерно, що турецькі заявки Газпром виконує в першу чергу і в повному обсязі, - вказує енергетичний експерт НТЦ "Психея" (Київ) Геннадій Рябцев. - Росія зацікавлена в хорошому ставленні Туреччини через Південний потік".
У європейців ще є час подумати про диверсифікацію джерел палива. Росія, незважаючи на всі амбітні плани у вигляді "потоків", планує в 2012 році видобути лише на 8 млрд куб. м більше, ніж в 2011-му - 528 млрд проти 520. І це при тому, що цифра 520 млрд на 15% перевищувала планові показники "Газпрому". Тобто, "стахановщина" російської газової монополії нічого не дає: головна галузь Росії до цих пір не досягла передкризових показників: у 2008-му в РФ видобувалося 550 млрд куб. м газу.
Як вказує експерт інституту політичних досліджень Юрій Корольчук, "Газпром" за майже 20 років так і не зміг повторити рекорд видобутку 1993 року, коли було видобуто 578 млрд куб. м газу. Зараз цей показник впав приблизно на 60 млрд куб. м. При цьому почали здійснюватися відверто політичні та витратні проекти обхідних маршрутів. Так що труднощі з виконанням контрактів у монополіста повинні були початися ще рік або два тому, і тут "Газпром" врятувало тільки загальне зниження споживання газу в післякризовій Європі.
Зараз на експорт йде, в основному, не російський, а середньоазіатський газ, законтрактований "Газпромом", стверджує енергетичний експерт Центру Разумкова Сергій Дяченко. Можливостей розвивати все нові родовища самостійно у "Газпрому" немає. До того ж, в цьому році дали себе знати передвиборні міркування: перебоїв з обігрівом росіян перед обранням Путіна не повинно бути.
"Росіянам зараз газу вистачає впритул і для потреб споживачів Росії. З цією метою, як і Україна, Росія планує збільшувати видобуток вугілля. Уже затверджена програма розвитку вугільної промисловості до 2030 року, яка повинна оперативно заповнити через п'ять-десять років нестачу газу", - вказує Юрій Корольчук.
Україна: шанс змінити ситуацію
"Прокол" Газпрому йде на користь Україні з кількох причин. По-перше, тепер її буде складніше регулярно звинувачувати в крадіжці газу в разі повторення подібних ситуацій. По-друге, в разі чергового перекриття вентиля європейці подумають, чи не криється за цим неможливість самого "Газпрому" виконати зрослі запити споживачів, а не горезвісне українське злодійство з труби.
По-третє, українська ГТС знову стає для європейців одним з базових маршрутів поставок газу, маршрутом реальним, на відміну від нових "потоків". Безумовної віри в російські можливості заповнити всі нинішні і, тим більше, майбутні труби у європейців більше немає.
Нарешті, по-четверте, Україна отримує можливість в холодний рік постачати Європу газом зі своїх ПСГ - звичайно, якщо він там буде накопичений в наднормативній кількості. Для безпосередніх сусідок України - Польщі, Словаччини, Чехії - такий варіант отримання газу був би цілком реальною можливістю добирати відсутні обсяги.
Тим більше, що "Газпром" не вперше поводиться так по відношенню до Європи. Ще в середині 1990-х молода держмонополія "Газпром" скорочувала поставки в розпал суворих зим. Пізніше були газові війни 2006 і 2009 років. Але два останні випадки мали під собою політичне підґрунтя - і Європа вважала за краще вірити Москві, яка доводить ненадійність України як постачальника. Тепер все виглядає принципово по-іншому.
"Насправді довести, що в Україні крадуть газ, практично неможливо. Росія стверджувала те ж саме і в 2009 році, але потім спільна комісія Рахункових палат Росії та України встановила, що ніяких несанкціонованих відборів не було", - стверджує Геннадій Рябцев.
Європа і України: знову в зв'язці?
Що робити європейцям? Надії на іранський газ вже практично немає: отримати його неможливо без зміни режиму в Ірані, що означає затяжну і криваву війну. Тому проект "Набукко", що розглядався як альтернатива Південному потоку, практично помер після того, як в ньому відмовилася брати участь Туреччина. Залишається Транскаспійський газопровід, оголошений пріоритетним на початку осені 2011 року. Рішення про будівництво Транскаспійського газопроводу Євросоюз прийняв відразу після запуску Північного потоку і напередодні угоди щодо потоку Південного. Європейці розраховують, що за сприятливого збігу обставин газ по Транскаспійському газопроводу піде вже через 4-5 років. Тобто, одночасно з "Південним потоком", що може загальмувати введення в дію всіх гілок останнього.
Європейці зараз діють розумно, намагаючись розкласти свої інвестиції по різних "кошиках". У "Південному потоці", якщо вже росіяни так посилено "продавлюють" його будівництво, європейські компанії вже "застовпили" свої частки, але одночасно збираються вкладатися і в інші проекти. І тепер, після газового "самовикриття" Газпрому, європейці просто зобов'язані будуть переходити від слів до справи.
Можна розраховувати на реанімацію інтересу і до нашої багатостраждальної ГТС. –Як не як, а саме по ній продовжує поки що йти основний обсяг газу в Європу, і самі європейці повинні бути зацікавлені у встановленні чіткого контролю над нею. Але тут участь Європи виявляється невигідною в рівній мірі і російській, і українській верхівкам: вона заважає тіньовим схемам і домовленостям, а у випадку з Росією - ще й політичним планам.
Павло Сєров
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
