604
Влада рейтингових агентств, або Четвертий не зайвий
— Казна та Політика
В Європі має з'явитися власне рейтингове агентство. Воно повинно скласти конкуренцію "великій трійці" зі США. Однак експерти впевнені: поява нового агентства навряд чи приведе до усунення проблем в єврозоні.
"Ми ті, хто дає незалежну оцінку стану справ", - так перебільшено скромно описав в інтерв'ю DW роль міжнародних рейтингових агентств Торстен Хінріхс (Torsten Hinrichs), глава німецького підрозділу Standard & Poor's. В реальності ж ця оцінка багато що означає. Адже кредитний рейтинг (від найвищого рівня до переддефолтного) відображає здатність компанії або держави обслуговувати свої борги.
Таким чином міжнародні рейтингові агентства в деякому роді відіграють роль суддів. Зниження рейтингу призводить до подорожчання нових кредитів, а в підсумку часом і до зміни корпоративної політики або економічного курсу держави. Політолог Йенс Розенбаум (Jens Rosenbaum) з німецького Тріра провів дослідження на цю тему і дійшов до висновку, що погіршення прогнозу знижує шанси політиків, що перебувають при владі, на переобрання.
Рейтинг замовляли?
Роль агентств можна порівняти з роллю органів сертифікації. Присвоюючи той чи інший кредитний рейтинг, вони підтверджують відповідність об'єкта певним критеріям. Саме на ці критерії і орієнтуються інвестори.
"Значимість рейтингових агентств обумовлена, перш за все, їх ефективністю при організації обміну інформацією між емітентами та інвесторами", - вважає Хінріхс. Інвесторам потрібні обґрунтовані дані про компанії, яким вони хочуть довірити свої гроші. Раніше відомості їм надавали рейтингові агентства, а інвестори оплачували їхні послуги.
Проте з часом емітенти облігацій, тобто компанії, які прагнуть залучити капітал на фінансових ринках, самі стали платити за послуги рейтингових агентств. В даному випадку мова йде про конфлікт інтересів, кажуть критично налаштовані експерти. Цей конфлікт став очевидним в 2007 році в США на початковій стадії кризи, породженої видачею іпотечних позик клієнтам з поганою кредитною історією. Оплачувані банками агентства виставляли відмінні оцінки гарантованим цими банками іпотечним кредитам. "Оскільки конкуренція між агентствами була високою, а прибуток - досить значним, підхід до виставлення оцінок став менш строгим", - написала Сузанне Шмідт (Susanne Schmidt) в своєму бестселері "Ринок без моралі".
Прорахунки і помилки
Ці прорахунки не були єдиними. В історії з розоренням американського енергетичного гіганта Enron у 2001 році рейтингові агентства почали реагувати занадто пізно. Неспроможність вони проявили і два роки тому, коли на грані банкрутства опинився продовольчий концерн Parmalat. Так, S&P протягом декількох років виставляло високу оцінку сфальсифікованим звітам італійців. Згодом агентство, яке розпочало гарячково знижувати рейтинг концерну, прискорило початок процедури його банкрутства.
Крім того, як скаржаться європейці, велика трійка рейтингових агентств - S&P, Moody's і Fitch - занадто часто робить висновки, виходячи з точки зору американців. Велику увагу привернув у 2003 році демарш німецьких компаній проти агентства S&P, що знизило рейтинг кредитоспроможності ThyssenKrupp, Linde, Deutsche Post і Münchner Rück. Причиною стали відрахування в пенсійний резервний фонд. Німецькі концерни звинуватили аналітиків з S&P в тому, що вони не беруть до уваги традиції ведення бізнесу в Німеччині.
Незважаючи на критику на адресу агентств, ніхто не сумнівався в тому, що рейтинги є важливими з точки зору захисту прав інвесторів. Навіть серед європейських політиків панувала думка, що в цілому S&P, Moody's і Fitch сумлінно ставляться до своїх завдань, не вистачає тільки більш суворого нагляду за їх діяльністю. Фактично вони сприяли посиленню позиції трьох рейтингових агентств з США, зобов'язавши банки і страхові компанії купувати лише цінні папери, що мають певний мінімальний рейтинг.
Боргова криза в єврозоні
Репутацію агентств серйозно зіпсувала боргова криза, що вибухнула в Європі. В кінці 2009 року агентство Fitch позбавило Грецію рейтингу А, що відповідає високому рівню кредитоспроможності. Це рішення спричинило за собою низку знижень грецького рейтингу.
"Рейтингові агентства тільки роздмухують пожежу, що починається", - вважає Рудольф Хіккель (Rudolf Hickel) з Бременського університету. Спочатку вони змінюють прогноз рейтингу на "негативний", обґрунтовуючи це нестабільним фінансовим становищем. Це викликає легку паніку на фінансових ринках. Прибутковість облігацій стає більш високою. Після цього агентства вже з повним правом знижують кредитний рейтинг. Відсоткові ставки стають непідйомними. Виникає замкнене коло.
Після того, як S&P в січні 2012 року знизив рейтинги низки країн єврозони, деякі політики від правлячого в ФРН блоку ХДС/ХСС стали підозрювати агентства в тому, що їх таємними замовниками є фінансові ділки з Уолл-стріт. Потрібно нарешті створити європейського конкурента великої трійки, говорили вони, щоб дати відсіч американцям. Правда, економісти сумніваються в тому, що створеному з ініціативи ЄС агентству відразу вдасться завоювати довіру інвесторів.
Європейське рейтингове агентство
Причин сумніватися в незалежності створюваного за участю консалтингової компанії Roland Berger агентства насправді немає. З організаційно-правової точки зору мова буде йти про фонд, що виключає конфлікт інтересів. Агентство має стати недержавним, але і некомерційним, тобто не буде орієнтуватися на отримання прибутку, як його конкуренти зі США. Планується, що новий фонд запрацює протягом найближчих місяців і опублікує перші рейтинги не пізніше початку 2013 року.
Правда, екс-глава Бундесбанку Аксель Вебер (Axel Weber) скептично оцінює перспективи європейського рейтингового агентства. Він не вважає, ніби його створення здатне щось змінити. Під час недавнього виступу в Кельнському університеті фінансист зазначив, що агентства виконують лише роль гінця, що приносить погані новини. Не вони стали причиною кризи, що вибухнула в єврозоні. Це політики не впоралися зі своїм завданням.
Чжан Даньхун, В'ячеслав Юрін
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
