1233
М'яко стелять
— Казна та Політика
Москва заманює Київ до Митного союзу привабливими економічними перспективами. Але Україні це може загрожувати відстороненням від ринків Євросоюзу та консервацією відсталості в індустрії.
У 2011 році Росія різко активізувала зусилля з заманювання України у формати свого впливу на пострадянському просторі. Перш за все, мова про Митний союз (МС), в який поки, крім самої РФ, входять Білорусь і Казахстан. МС створений в 2010 році, і першим повним роком його роботи став минулий. До того багато років Москва заманювала Київ до Єдиного економічного простору (ЄЕП), який по суті є розширеною зоною вільної торгівлі (ЗВТ) і запрацював з 1 січня. В рамках ЄЕП введена вільна торгівля товарами та послугами, а також вільне пересування фінансового і людського капіталу.
Подальшим же етапом інтеграції називають Євразійський економічний союз (ЄврАзЕС), задуманий як аналог Європейського економічного співтовариства до його перетворення на Євросоюз. Коли базова економічна інтеграція слабо доповнювалася політичною - хоча країни Західної Європи, що входили до ЄЕС, мали багато в чому спільні зовнішньополітичні інтереси. Створити ЄврАзЕС планується до 2015 року, і в порівнянні з колишнім ЄЕС він передбачає більш глибоку інтеграцію, включаючи єдину тарифну політику і банківську систему, гармонізацію трудового і міграційного законодавства, а також спільну політику з охорони кордонів.
Нарешті, наприкінці минулого року презентована майбутня кінцева стадія інтеграції на просторах СНД - Євразійський союз (ЕАС), який, як очікується, після 2015 року виникне в формі конфедерації за прикладом ЄС. В даному випадку, як і зараз в Євросоюзі, будуть створені такі наднаціональні органи, як Рада глав республік і глав урядів - вищий політичний орган, парламент ЕАС - вищий консультативно-дорадчий орган тощо.
Позитивні фактори
У разі вступу України до ЄЕП за період з 2013 по 2030 рік додатковий приріст українського ВВП досягне 219 млрд дол, говорить голова правління Євразійського банку розвитку (ЄАБР) Ігор Фіногенов. За його словами, бонусне щорічне зростання економіки тільки від розвитку торгівлі при вступі країни в ЄЕП в 2013-15 роках складе 1,5% (нагадаємо, 3 країни-учасниці об'єднання займають 40% в структурі експорту з України). Основними позитивними факторами стануть скасування торговельних обмежень, зниження цін і собівартості, зростання експортних продажів продукції ГМК і АПК, а також системні антикризові проекти.
Правда, потім річний ефект почне падати: до 2020 року - до +0,99% ВВП, до 2025 - до +0,85%, до 2030 - до +0,73%. "Очікуване ослаблення ефекту пов'язано з тим, що на розвиток економіки України будуть все більше діяти інші фактори: виробнича кооперація в рамках ЄЕП, спільна політика на зовнішніх ринках, єдині ціни на енергоносії, - констатує банкір. - До речі, вступ Києва позначиться не тільки на ньому самому: до 2030 року сумарний ефект для Білорусі складе 14% зростання ВВП, для Казахстану - 3,5%, для Росії - 2%".
Притому бонусний приріст експорту буде в рази більшим, ніж імпорту: до 2015 ефект для експорту складе плюс 4,15% на рік, до 2020 - плюс 0,66% на рік (імпорт +0,16% в обох випадках). Директор Інституту економіки і прогнозування НАНУ Валерій Геєць додає: кооперація в рамках ЄЕП дозволить підвищити конкурентоспроможність вітчизняних товарів глибокої переробки. В результаті, наприклад, частка машинобудування в промвиробництві країни підвищиться з 6% до 9%.
Які ж негативи пророкують Україні, якщо вона відмовиться від подібних перспектив? І.Фіногенов вважає, що в такому разі галузева структура української економіки буде надовго законсервована. А експерт ГМК В'ячеслав Попов уточнює: "Досить порівняти рівень модернізації металургії РФ і України. У нас мартенівська виплавка сталі до сих пір складає 26% по тоннажу, тоді як всі російські мартени вже закриті. Значний прогрес є у росіян і по прокатному переділу, який у нас майже не реконструюється. Металургія залишається найважливішою галуззю вітчизняної індустрії, і якщо інтеграція в ЄЕП може залучити в галузь російські інвестиції і модернізаційний досвід, то це плюс".
Крім того, при "незближенні" Москва погрожує приблизно з 2015 року перестати надавати будь-які знижки на газ, як це вже практично сталося з нафтою і нафтопродуктами. У той же час зниження ціни російського газу на 10% від ринкової безпосередньо дозволить скоротити вартість металургійної продукції на 1,8%, машинобудівної - на 1,2%, а хімічної - на цілих 3,3%, повідомляє урядовий уповноважений Кабміну Валерій Мунтіян. Таке здешевлення газу додатково принесло б 1,2% зростання ВВП в перший рік після зміни ціни.
Зворотний бік медалі
У зв'язку з цим не дуже дивно, що прем'єр-міністр Микола Азаров допускає інтеграцію принаймні з МЗ, за відомою формулою "3+1", коли Київ приєднується до тих пунктів, які йому вигідні. Але поки що Росія категорично проти і називає такий формат спотвореним. Аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко пояснює все просто: РФ максимально тисне на Україну, намагаючись затягнути її в інтеграцію на пострадянському просторі. Для цього використовуються і газові переговори, і присутність на українських ринках, і лобісти у Верховній Раді.
Але деякі експерти вважають: вступ в МС, не кажучи вже про ЄЕП, таїть в собі серйозні загрози для України. По-перше, це не тільки зупинить переговори щодо асоціації з Євросоюзом, упевнений екс-міністр економіки Володимир Лановий, а й відкине відносини з ним до рівня початку 1990. А це означає і погіршення відносин з провідними світовими фінансовими інститутами (ЄБРР, МВФ), і закриття для вітчизняних товарів ємного ринку ЄС. Який, до речі, займає в структурі українського експорту майже 30%. "Це, звичайно, не означає, що європейці раптом візьмуть і зовсім перестануть купувати наші товари, - каже В. Лановий. - Але торговий режим однозначно посилиться, в першу чергу, це торкнеться продукції ГМК і АПК. Брюссель і так вже злиться на Київ, допускаючи можливість санкцій".
"Так, промисловість України виграє від будь-якого зближення з МЗ. Особливо це стосується важмашу (машинобудування, металургії) і АПК. Але ефект буде короткочасним: у Росії, та й в інших країнах Митного союзу сильні лобістські позиції внутрішніх виробників, і вони постараються мінімізувати приплив імпорту. Крім того, збереження орієнтації на пострадянські стандарти відбирає у вітчизняної індустрії стимул прагнути до сучасного світового рівня, саме в цьому випадку консервуючи її відсталість", - додав він.
І тим більше сумнівні реальні вигоди української економіки від участі в більш "глибоких" інтеграційних проектах - ЄЕП, ЄврАзЕС, ЕАС, вважає О.Сушко. У цьому з ним частково згоден І.Фіногенов, який бачить серйозні ризики у валютній інтеграції в рамках ЄЕП та інших об'єднань. За оцінкою фінансиста, єдина валютна система призведе до спаду експорту і зростання імпорту для України та Білорусі (нетто-імпортери енергоресурсів), тоді як експорт РФ і Казахстану збільшиться.
Проте Москва продовжує тиснути - в 2011 році МС вже ввів 9 нових захисних заходів від свого імені, в т.ч. проти вітчизняних труб. І вже в січні перелік доповнився антидемпінговим митом у розмірі 26% на постачання українських кованих валків для прокатних станів, строком до 27 червня 2014 року.
Фахівці припускають, що з урахуванням настроїв нинішнього керівництва Кабміну така політика тиску може мати ефект. І резюмують: Києву треба активніше вести діалог із Євросоюзом. І в будь-якому випадку ретельно зважити всі плюси і мінуси інтеграційних альтернатив.
Максим Польовий
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
