1118
Не вуглеводнем єдиним
— Енергетика
Частка "зеленої" енергії в світі буде постійно зростати. Наприклад, найбільша нафтова компанія ВР прогнозує, що до 2030 року виробництво енергії на поновлюваних джерелах (крім ГЕС і біопалива), збільшиться вчетверо. А за прогнозами Bloomberg New Energy Finance, зростання буде більш ніж восьмикратним, а потужності "чистої" енергетики до 2030-го досягнуть 2,5 ТВт. Причому після 2020-го року 50% "альтернативних" потужностей, що вводяться, будуть сонячними. За прогнозами Suntech Power Holdings, вже до 2015 року в половині країн світу сонячна енергетика зрівняється за собівартістю з традиційною енергетикою.
Генеральна Асамблея ООН проголосила 2012-й роком "стабільної енергетики для всіх". Адже зараз 1,4 мільярда людей (більше чверті жителів Землі) все ще не мають доступу до сучасних джерел енергії. Ініціатива передбачає, що до 2030 року повинні бути вирішені три взаємопов'язані завдання: забезпечений доступ до сучасних енергетичних послуг всіх жителів планети; інтенсивність світового енергоспоживання повинна знизитися на 40%, а частка відновлюваних джерел енергії в світовому енергобалансі - досягти 30%. Це хороший орієнтир для країн, які хочуть бути незалежними.
Ми звикли, що на тлі цих орієнтирів ситуація в Україні виглядає не надто натхненно. З перших років незалежності багато говорилося і щось навіть робилося для підвищення нашої енергоефективності. Але до сих пір з поновлюваних джерел (не рахуючи великих ГЕС) у нас виробляється менше 1% електроенергії, а рівень енергоємності промисловості набагато перевищує середньосвітові показники. При цьому Україна все більше залежить від російських енергоресурсів.
Але останнім часом справа, схоже, зрушила з мертвої точки. Потужним стимулом стало введення так званих "зелених" тарифів для тих, хто виробляє і продає електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел, а також податкових пільг. Причому Україна не винаходила велосипед, а йшла шляхом інших країн, у тому числі європейських.
Якщо в колишні роки приріст "зеленої" електропотужності був практично нульовим, то в 2011 році було введено в експлуатацію понад 235 МВт. Найбільш оптимістичним на сьогоднішній день виглядає розвиток сонце- та вітроенергетики (і це загальносвітова тенденція). Держенергоефективності прогнозує, що цього року їх потужності збільшаться на 600 МВт (по 300 МВт - вітрових і сонячних). За словами глави держагентства Миколи Пашкевича, зараз за темпами розвитку відновлюваної енергетики Україна випереджає всі європейські країни. Якщо ми збережемо такий темп, то, за оптимістичними оцінками, до 2020 року досягнемо сьогоднішніх європейських показників, тобто 12%-вої частки електроенергії з поновлюваних джерел в загальному енергобалансі.
Безумовною сенсацією став пуск у 2011 році австрійською компанією Activ Solar двох потужних сонячних станцій в Криму - 100-мегаватної "Перово" і 80-мегаватної "Охотникове". За показниками встановленої потужності парк "Перово" став найбільшим чинним фотоелектричним парком в світі. За ним йдуть канадська Sarnia (97 МВт), італійська Montalto di Castro (84,2 МВт), німецькі Senftenberg (82МВт) і Finsterwalde (80,7 МВт). А до цього (спочатку 2011) Activ Solar завершила в Криму пілотний проект - 7,5-мегаватну сонячну станцію "Джерельне".
Слідом за першопрохідцем інвестори просто-таки повалили в галузь. Наприклад, група компаній Ekotechnik Praha в 2012 році планує запустити 42-мегаватну СЕС в Київській області (будівництво почалося в 2011-му), а також розпочати будівництво СЕС у Вінницькій області потужністю 54 МВт. А ізраїльська SunElectra оголосила про плани побудувати в поточному році в Одеській області близько 10 сонячних станцій загальною потужністю 25-30 МВт.
Група "Вітряні парки України" в минулому році завершила будівництво двох перших 25 МВт черг ВЕС "Новоазовський" в Донецькій області та "Очаківський" в Миколаївській. У січні "Новоазовський" поповнився ще 5 вітроустановками, і зараз його потужність становить вже 37,5 МВт. У лютому група планує почати установку вітрогенераторів на ще одному майданчику в Миколаївській області - "Березанському". У її планах - створення в Криму мережі з шести вітряних станцій (в Сакському, Совєтському, Первомайському та Ленінському районах). Прогнозована потужність комплексу складе 1062,5 МВт. При тому, що загальна потужність чотирьох діючих зараз ВЕС в Криму становить 59 МВт. А корпорація "ДПЕК" планує до кінця 2012 року встановити 30 генераторів на Ботієвському майданчику вітропарку "ДПЕК Приазовський". Загальна потужність парку, що складається з 3-х майданчиків ("Ботієвський", "Приморський" і "Бердянський") повинна досягти 500 МВт.
У січні інформаційні агентства повідомили, що консорціум Greenworx Holding NV (Бельгія) і Guris Construction and Engineering Co. (Туреччина) придбав у EuroUkrWind Ltd (Кіпр) проект будівництва Західно-Кримської вітряної електростанції (Сакський і Чорноморський р-ни АРК) потужністю 250 МВт. Почати будівництво ВЕС консорціум розраховує вже в четвертому кварталі 2012 року.
Буквально днями німецький концерн WKN на зустрічі з представниками Радміну Криму представив інвестпроект, який включає будівництво "під ключ" і подальшу експлуатацію вітроелектростанцій потужністю 400 МВт в Джанкойському і Красноперекопському районах. Його вартість - 1 мільярд доларів США.
І це лише найбільші проекти. Споруджується також декілька менш масштабних. Так компанія "Рентехно" будує сонячну станцію потужністю 1,79 МВт у Вінницькій області, а також опрацьовує можливість інсталяції СЕС потужністю до 5 МВт в Херсонській та Черкаській областях. В цілому ж портфель проектів "Рентехно" ще в минулому році досяг 12 МВт. У Херсонській області компанією "Віндкрафт Україна" в минулому році було встановлено перший вітрогенератор потужністю 3 МВт. Цього року компанія має намір збільшити кількість вітроустановок до дев'яти. А французька Beten International оголосила про намір побудувати в Херсонській області СЕС потужністю 8-12 МВт, оснащену системами стеження за сонцем.
Крім цього, за 2011 рік в Україні введено в експлуатацію півтора десятка малих ГЕС загальною потужністю понад 3 МВт. І це далеко не повний список проектів у сфері "зеленої" енергетики. Причому все це - на тлі погіршення ситуації на світових ринках, і вкрай складного в Україні залучення фінансування.
Неважко помітити, що всі ці проекти будуть вирішувати або вже вирішують проблеми енергодефіцитних регіонів, для яких, без перебільшення, важливий кожен мегават потужностей. Поряд з цим, бурхливий розвиток альтернативної енергетики стимулює розвиток вітчизняної промисловості. Це пряма вимога закону "Про електроенергетику", яка дає інвестору право розраховувати на отримання "зеленого" тарифу. Як відомо, питома вага вітчизняного обладнання та робіт у загальній вартості електростанцій, будівництво яких почнеться цього року, повинна становити не менше 15%, з 1 січня 2013 року - 30%, з 1 січня 2014 року - 50%. Причому це загальносвітова практика - стимулюють своїх виробників і в ЄС, і за океаном. Наприклад, в Канаді для отримання "зелених" тарифів питома вага місцевих складових повинна становити не менше 60%.
Устаткування для малих ГЕС вже виробляє харківське АТ "Турбоатом". Один зі світових лідерів, німецький Fuhrlaender вже зараз налагоджує виробництво обладнання для вітроенергетики на АТ "Краматорський завод важкого верстатобудування". Можливо, його приклад наслідуватимуть й інші імениті світові виробники. Для сонячної енергетики вирощуванням моно- і полікристалів (злитків) і виготовленням пластин займаються компанії "Силікон", "Пролог Семікор" і "Піллар", а виробництвом фотоелементів і складанням сонячних панелей - "Квазар". За оцінками представників "Квазара", відносно невеликі потужності зі складання фотоелектричних панелей можна значно наростити в досить стислі терміни. Будівництво такого заводу вимагає максимум року, причому можна встановити лінію будь-якої потужності.
Один з найбільших і найбільш амбіційних інвестпроектів за останнє десятиліття вже реалізовується на запорізькому "Заводі напівпровідників". Це яскравий приклад створення масштабного високотехнологічного виробництва. Завод був відновлений фактично з руїн. Загальні інвестиції в рамках проекту повинні перевищити 1 мільярд євро (вже вкладено більше 420 мільйонів євро). В результаті - Україна увійшла в число світових лідерів з виробництва "чистого" кремнію - сировини для сонячної енергетики та електронної промисловості. До останнього часу таке технологічно складне і масштабне виробництво могли собі дозволити лише 6 країн: США, Японія, Німеччина, Норвегія, Італія і Китай. Варто сказати, що виробництво полікремнію - не тільки найбільш технологічно складна, але і капіталомістка складова сонячної енергетики. Після запуску першої черги в 2011 році "запорізька кремнієва долина" може виробляти до 3,8 тисячі тонн найчистішого полікремнію на рік (в планах - до 13 тисяч тонн на рік). Багато технологій, що застосовуються на запорізькому заводі, впроваджені в світі вперше. В рамках проекту вже задіяний ряд наукових та вищих навчальних закладів країни.
За інформацією Держенергоефективності, всього в Україні в 2011 році реалізовано понад 2,5 тисячі проектів, спрямованих на підвищення енергоефективності. Це на третину більше, ніж у 2010 році. Життя змушує вітчизняних бізнесменів рухатися швидше. Важливо, щоб держава не тільки не припиняла підтримку подібних проектів, а й постійно вдосконалювала систему стимулів і спрощувала існуючі процедури. Наша конкурентоспроможність - тільки в наших руках.
Євген Скачко
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
