1672
Високим технологіям обіцяють низькі податки
Сфера інформаційних технологій в Україні може отримати безпрецедентні пільги. Протягом останніх тижнів у парламенті було представлено кілька законопроектів, що пропонують введення податкових пільг для виробників програмного забезпечення. Крім того, держава має намір реалізувати нацпроекти за участю приватних компаній. За ініціативами стоять інтереси окремих учасників ринку, які можуть отримати суттєві переваги над конкурентами.
Особливий режим
Уряд зайнявся підтримкою сфери інформаційних технологій - за останні тижні з'явилося декілька ініціатив, які повинні прискорити її розвиток. Раніше учасники ринку неодноразово критикували державу за шкідливі для галузі рішення. Наприклад, в 2011 році після вступу в силу нового Податкового кодексу багато IT-підприємців втратили можливість працювати за спрощеною схемою оподаткування. З липня же минулого року на IT-послуги ввели податок на додану вартість.
Зараз держава обіцяє не тільки повернути частину преференцій, а й пропонує нові безпрецедентні пільги. У грудні минулого року в першому читанні був схвалений законопроект, що пропонує знизити податки для розробників програмного забезпечення. Документ був поданий групою з десяти народних депутатів від різних фракцій, включаючи Віктора Януковича - сина президента. У законопроекті ініціатива називається "економічним експериментом" зі зниження податку на доходи на зарплату фахівців галузі з 15% до 10%, а єдиний соціальний внесок в ньому пропонується зафіксувати на рівні, що відповідає двом мінімальним зарплатам. Автори документа неодноразово підкреслювали, що IT-послуги - перспективна частина українського експорту, що потребує підтримки. Так, в 2011 році, за оцінками учасників ринку, обсяг IT-експорту досяг $1 млрд (загальний обсяг експорту за 11 місяців 2011 року, за даними Державної служби статистики, - $61,95 млрд) і в разі прийняття пільг буде зростати на 30 - 40% за рік.
На початку цього року група учасників ринку за підтримки "Європейської бізнес асоціації" (ЄБА) розробила ще один документ, що пропонує надання пільг для IT-галузі. Він передбачав ще більше зниження податкових ставок - до 5% для податку на дохід і податку на прибуток - і введення замість п'ятирічного експерименту постійно діючого режиму оподаткування. Минулого тижня на нараді з прем'єр-міністром Миколою Азаровим сторонам вдалося досягти компромісу - пільги збираються ввести на 15-20 років, а ставка податку на дохід після зниження до 5% буде поступово підвищуватися, говорить радник голови наглядової ради компанії "Інком" Надія Омельченко, присутня на зустрічі.
Учасники ринку впевнені, що обидва законопроекти будуть сприяти легалізації сплати податків галуззю. Зараз зарплати становлять основну частину витрат компаній, що займаються створенням ПЗ, і високі податки роблять їх роботу на зовнішніх ринках неконкурентоспроможною, відзначають учасники ринку. Тому, за словами представників компаній, більшість гравців ринку мінімізує сплату податків, виплачуючи зарплату "в конвертах" або оформлюючи співробітників як приватних підприємців. За даними опитування спільноти програмістів developers.org.ua, лише 23% розробників оформлені з дотриманням норм трудового законодавства.
З державним розмахом
Підтримку держави окремі учасники галузі можуть отримати завдяки національним проектам. У січні держпідприємство "Відкритий світ", засноване для реалізації однойменного проекту зі створення інформаційно-комунікаційної бездротової мережі для використання в системі шкільної освіти, звернулося до держорганів для отримання частот на 4G-зв'язок - найсучасніший стандарт зв'язку в світі. Правда, зараз ці частоти зайняті аналоговим телебаченням, а інвестора для проекту не вдається знайти вже більше року.
Альтернативний проект "Цифровий район" недавно представила Нацкомісія, що здійснює держрегулювання в сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ). В рамках нього передбачається організувати інтернет-доступ в селах зусиллями вже працюючих операторів, а також за допомогою нової технології супутникового зв'язку. Цей проект передбачає набагато менші інвестиції - 4,65 млн грн., порівняно з 4,7 млрд грн у "Відкритий світ". За словами глави НКРЗІ Петра Яцука, комісія вже заручилася підтримкою віце-прем'єр міністра Андрія Клюєва і чекає розгляду проекту урядом.
Кому це вигідно
Багато учасників ринку критикують ініціативи держави, так як, на їхню думку, вони розробляються в інтересах окремих компаній, близьких до влади. Так, головним каменем спотикання в питаннях податкових пільг стали не розміри ставок оподаткування, а наявність в законопроекті пункту про центральний орган виконавчої влади, що визначає, яка компанія має право на пільги, а яка ні. "Це прямий привід для корупції", - впевнена координатор IT-комітету ЄБА Оксана Борисенко.
На ринку законопроект про податкові пільги пов'язують з інтересами IT-холдингу "Октава Капітал" Олександра Кардакова. Компанія "Інком", що входить в холдинг, - один з найбільших IT-інтеграторів в країні (виручка в 2010 році більше 1,2 млрд грн). Сам Олександр Кардаков в близьких відносинах з нинішньою владою: раніше він очолював експертну комісію з інновацій партії "Сильна Україна" віце-прем'єра Сергія Тігіпка. А після спроб в жовтні податкової міліції провести перевірки на його підприємствах за бізнесмена публічно заступився прем'єр-міністр Микола Азаров. "Інком" зараз працює в основному на внутрішньому ринку, але в компанії відзначають, що в разі прийняття податкових пільг планують зайнятися міжнародними проектами з IT-аутсорсингу.
Приватні інтереси є і в проектах забезпечення сіл інтернет-доступом. Так, "Відкритий світ" учасники ринку пов'язують з інтересами WiMAX-оператора Freshtel, що належить фонду Icon Private Equity (управляє активами в тому числі підприємця Віктора Пінчука). На момент розробки нацпроекту він був єдиним 4G-оператором в країні, і керівництво компанії неодноразово заявляло про свою зацікавленість в участі в ньому, але в останні півроку стверджує, що відсутність чітких вимог до мережі не дозволяє розрахувати бізнес-план.
Від проекту "Цифровий район" може отримати вигоду ще одна компанія Олександра Кардакова - "Датагруп". Передбачається, що саме вона займеться доставкою сигналу з супутника в села. "У всьому світі зараз використовують нову технологію в КА-діапазоні, по якій в числі інших консультували фахівці і нашої компанії. Хто стане партнером держави - це ще питання", - заявляють в "Октава Капітал" (володіє контрольним пакетом "Датагруп"). Згідно з документами "Цифрового району", що є у розпорядженні Коммерсант-Украина, супутниковий оператор буде отримувати за свої послуги близько 400 грн на місяць за кожен населений пункт, або близько 48 млн грн на рік, що для порівняння складає майже 10% виручки "Датагруп" за 2011 рік.
Проект може принести вигоду і "Укртелекому". У частині населених пунктів НКРЗІ вважає доцільним використовувати дротяні технології. За даними учасників ринку, фіксованим оператором, що бере участь в "Цифровому районі", стане "Укртелеком" - компанія має найбільш розгалужену мережу. "Тягти нові оптоволоконні мережі в села занадто дорого - по $20 за кожен метр від райцентру до села", - стверджує президент компанії "Воля" Сергій Бойко. "Укртелеком" - зараз лідер ринку інтернет-доступу в країні - на кінець III кварталу 2011 року, за даними iKS Consulting, компанія обслуговувала 1,26 млн абонентів (майже 26% ринку). У компанії заявляли про плани за 2012 року збільшити частку до 35%.
У разі якщо надання доступу до інтернету в селах виявиться нерентабельним, НКРЗІ пропонує компенсувати збитки операторів за рахунок інших гравців ринку. Це планується зробити за рахунок створення Фонду універсальних послуг, в який оператори повинні будуть перераховувати фіксований відсоток від вартості своїх послуг аналогічно тому, як зараз вони платять 7,5% в Пенсійний фонд. Головними противниками цієї ініціативи вже багато років є мобільні оператори, на частку яких припадає 62% виручки всього ринку зв'язку.
Національні проекти простіше було реалізувати, використовуючи мережі мобільних операторів, стверджують останні. "Мобільні мережі зараз покривають 95-98% території країни. Для того щоб реалізувати проекти з інтернет-доступу було б достатньо видати 3G-ліцензії дійсним операторам", - говорить гендиректор компанії "Астеліт" Олександр Барінов.
Отримати ліцензії оператори не можуть вже більше семи років. Формальним приводом для відмови є зайнятість частот для 3G-зв'язку військовими. Однак наявність єдиної в країні 3G-ліцензії неодноразово називалася одним з факторів підвищення вартості при приватизації "Укртелекому". Втім, після приватизації нові власники вирішили продати мобільний бізнес компанії. До продажу ситуація з видачею нових ліцензій навряд чи вирішиться, вважають самі оператори.
Ігор Бурдига
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
