1260
Країна опинилась у глибокому замороженні
За минулий тиждень в Україні через сильні морози померло понад 100 осіб. Наша країна, таким чином, встановила своєрідний "антирекорд" в Європі. Однак Гідрометцентр запевняє, що погода, яка встановилася в кінці січня – на початку лютого, не була найбільш морозною в українській історії. У чому ж причина такої непідготовленості українців до морозів?
Зима прийшла раптово в січні
Січневі снігопади і морози застали українських комунальників зненацька. Рясний сніг посеред зими - явище для наших широт, як виявилося, незвичне. "За три дні в Києві випала місячна норма снігу. Як стверджують метеорологи, таке інтенсивне випадання опадів буває раз на 30 років. Таким чином, в Києві ми можемо констатувати стихійне метеорологічне явище", - зазначив, зокрема, заступник голови Київської міської державної адміністрації Олександр Мазурчак. Виявляється, минулої, і особливо, позаминулої зими, коли кияни долали такі ж снігові замети, а вулиці все так же перетворювалися на каток, снігу таки випало недостатньо. Начальник Мазурчака - глава КМДА Олександр Попов за три дні до цих слів свого підлеглого пообіцяв: "Проблема снігу буде вирішена в найближчі дні. Уже зараз підняті і задіяні 95% снігоприбиральної техніки та працівників дорожніх служб". Але вже 23 січня йому довелося просити про допомогу пересічних киян. "Кияни, звертаюся до вас з проханням. Використовуйте частину свого вільного часу з користю для Києва. Я прошу вас вийти в обідню перерву зі своїх офісів, кабінетів і робочих приміщень, щоб очистити частину дороги або тротуари від снігу. Київ завжди славився дружною територіальною громадою - давайте разом боротися зі стихією!", - написав він на своїй сторінці в Facebook. Втім, столиці ще пощастило - вона не зазнала таких морозів, які були у Східній Україні, де одними з перших почали закриватися школи.
Втім, така складна метеорологічна обстановка не змусила МНС оголосити надзвичайний стан. Як повідомив 27 січня на прес-конференції директор департаменту цивільного захисту МНС Василь Квашук, ситуація ще не надзвичайна. "Такого (оголошення НС) бути не може, оскільки це не є такою межею", - сказав Квашук. Він нагадав, що Кабінет міністрів створив оперативний центральний штаб з реагування на можливі надзвичайні ситуації на чолі з міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Анатолієм Близнюком, а також повідомив, що МНС доручило своїм регіональним управлінням створити регіональні штаби. Квашук заспокоїв українців, зазначивши що його міністерство готове задіяти до ліквідації можливих надзвичайних ситуацій 15 тисяч осіб особового складу, 203 одиниці інженерної техніки, близько 800 засобів для подолання водних перешкод, 2 тисячі електростанцій і 4 тисячі одиниць насосного обладнання. До речі, заступник міністра з надзвичайних ситуацій, на відміну від київських чиновників, зазначив, що ситуація не така вже надзвичайна - такі температурні показники востаннє в Україні спостерігалися в 2006 році. Втім, впевненість МНС в тому, що такий стан справ в нашій країні не є надзвичайним, почала розвіюватися з першими показниками. Уже через кілька днів Україна тримала першість в Європі за кількістю замерзлих на смерть людей. До кінця січня в нашій країні померло вже понад 60 осіб. А після першого тижня лютого цей показник дорівнював 131 людині. Прес-служба МНС повідомила, що зі скаргами на переохолодження або обмороження в лікувальні заклади України звернулися 2,3 тисячі осіб, з них 1,8 тисячі - були госпіталізовані. І це при тому, що МНС організувало 3261 пункт обігріву, куди з 27 січня звернулося понад 75 тисяч людей. Варто, втім, зауважити, що замерзали на смерть не тільки бездомні люди. Кілька смертей і зовсім були досить загадковими. Однак це не скасовує той факт, що внаслідок морозів, які за словами Гідрометцентру не є чимось незвичайним для нашої зими, загинуло так багато людей. При цьому, розгортати пункти обігріву почали з 27 січня, коли морози вже лютували на території нашої країни.
Морози повернуться
Зараз, незважаючи на те, що мороз відступив, не можна розслаблятися - до кінця тижня він повернеться. "До 5 лютого йде значне похолодання. Потім 2-3 дні стане трохи тепліше, але в цілому, до 15 числа, за попереднім прогнозом, температурні режими будуть досить високими", - обіцяв 1-го лютого голова МНС Віктор Балога. А це означає, що кількість загиблих внаслідок холодів може зрости.
Чому ж українці так важко переносять звичні, взагалі-то, для даної пори року морози? Левова частка загиблих - безпритульні. Багато з них не поспішають до пунктів обігріву, організованих МНС, адже там їх переписують поіменно, а "світитися", особливо після деяких законодавчих ініціатив, бездомні не хочуть. Тому в наметах вони з'являються для того, щоб поїсти. "З моїх знайомих одна людина замерзла. Великі холоди раптово - він не був підготовлений. Три рази на день потрібна гаряча їжа, вона не повинна бути сильно насичена, але хоча б гаряча", - пояснює запорізький бездомний Віктор Мельник.
Втім, не всі загиблі від морозів не мають свого місця проживання. "У 99% випадків - це особи, які в стані алкогольного сп'яніння не дійшли додому. Або десь там знаходилися тривало. У нас тільки двоє людей було тільки, які постраждали так би мовити без алкоголю", - пояснює заступник головного лікаря з травматології клінічної лікарні екстреної медичної допомоги Запоріжжя Олег Великий. Одна з двох останніх - Світлана Моткова. "Весь день на морозі перебувала, виходить. Рукавичок не було", - розповідає вона про те, як приїхала до райцентру в пошуках роботи і змушена була заночувати на вокзалі, після чого і потрапила до лікарні з обмороженням.
Дійсно, соціальних причин трагедії нинішньої зими заперечувати не можна - не дивлячись на всі запевнення влади, жити краще не стало. У рейтингах корупції та легкості ведення бізнесу наша країна в 2011 році опустилася на 152-і місця. При цьому, в першому рейтингу з 2010 по 2011 Україна опустилася на 20 пунктів! Така ситуація не сприяє створенню робочих місць і збільшенню зарплат. Тому українці не тільки гірше харчуються і менше витрачають на здоров'я, але і часто не завжди можуть викроїти час на відпочинок, заняття спортом, не кажучи вже про те, щоб купити тепліший одяг. Крім того, ті невеликі кошти, які у більшості українців залишаються після зарплати, вони цієї зими пускали на обігрів жител. Сфера ЖКГ, що дихає на ладан, в низці міст не змогла забезпечити підтримку нормальної температури в будинках громадян. Все це разом і призвело до того, що ця зима виявилася настільки "врожайною" на смерті. І тепер українцям треба молитися про те, щоб наступна зима не була такою: цього року через сильні морози постраждали посіви озимих. "Це означає, що в цьому 2012 році ми очікуємо щонайменше 40 відсотків втрат врожаю. Швидше за все - 50 відсотків втрати врожаю зернових", - говорить Алекс Ліссітса, президент асоціації "Український клуб аграрного бізнесу". А це означає, що, швидше за все, ціни на хліб істотно виростуть. А за ними за традицією підтягнуться й ціни на інші продукти. Погіршення раціону негативно позначається на здоров'ї людини.
Слід також звернути увагу на українські села, де через замети, які не розчищаються, люди, часом, ізольовані від світу. Не виключено, що точної статистики загиблих від обмороження ми ще не знаємо. Поки ж варто приготуватися до прийдешніх морозів. Розслаблятися рано. А покладатися треба лише на свої сили. Що б не говорили в МНС про пункти обігріву, але їх спершу треба знайти. Та й 3 з гаком тисячі пунктів на 47 мільйонів населення все-таки не надто багато. Але на більше, так само як і розчищення вулиць і доріг від снігу та льоду, у держави, очевидно, грошей не вистачає. Та й вже занадто пізно. Зима для українських чиновників прийшла, як завжди, несподівано - в січні. І дуже страшну ціну заплатила Україна за таку "раптовість", а попросту - зволікання.
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
