1567
Аграріїв забирають з землі
— Аграрний ринок
Запропоновані до другого читання поправки до законопроекту "Про ринок земель" зроблять неможливою роботу великого аграрного бізнесу в Україні. Площа оренди землі буде обмежена 5,5 тис. га на території одного району і не більше ніж 100 тис. га по всій країні. Експерти підрахували, що ця заборона призведе до скорочення ВВП більш ніж на 1%. Депутати обіцяють вивчити прохання учасників ринку, але не гарантують, що врахують їх при схваленні закону.
Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин закінчив підготовку законопроекту "Про ринок земель" до другого читання і напередодні його розгляду в сесійній залі виніс на громадське обговорення. Аграрії виступили проти цього документа, оскільки його прийняття може призвести до ліквідації великого аграрного бізнесу як такого. Вони не згодні з пропозицією обмежити площу землі, яку можна взяти в оренду, 5,5 тис. га в одному районі (10% площ сільгоспугідь району) і 100 тис. га по всій країні. Причому обмеження повинно поширюватися на всі землі, які знаходяться в оренді і безпосередньо у компанії, і в афільованих з нею структур.
Прагнення обмежити площі оренди пояснюється бажанням підтримати сільське населення і фермерські господарства. Представляючи законопроект до першого читання, глава комітету Верховної ради з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Калетник (Партія регіонів) заявив: "Великі агрохолдинги в основному не чинять позитивного впливу на соціально-економічний розвиток сіл. І найбільше сіл зникає з карти України саме там, де працюють такі великі господарства".
За словами голови асоціації "Укрцукор" Миколи Ярчука, ця норма порушує питання про виживання холдингів, що спеціалізуються на виробництві цукру, - діяльність 40 заводів може бути законсервована. "Навколо цукрового заводу необхідні площі не менше 15-16 тис. га, а якщо враховувати територію під засів - то в межах 60-70 тис. га, що охоплює 3-4 райони", - відзначає Ярчук. "Ми підготували під засів цукровим буряком 33 тис. га, вклали багато грошей і повернули до життя Гайсинський завод. І тепер, після того як вкладені кошти, вони будуть командувати та обмежувати нас? Людина, яка придумала такий законопроект, заслуговує осуду", - обурюється генеральний директор "Укрпромінвесту" Олексій Порошенко. Генеральний директор компанії "Астарта-Київ" (в оренді 250 тис. га) Віктор Іванчик погоджується, що з прийняттям цієї норми ведення великого аграрного бізнесу стане неможливим.
Ця проблема торкнеться і тваринницьких комплексів, і молочнотоварних виробників. Концентрація земель (12-15 тис. га) необхідна для забезпечення тварин кормами. "На одну корову необхідно 1,7 га землі, тобто ми не будемо вписуватися в обмеження. І що, нам зупиняти проекти? Це злочин проти виробників", - обурюється гендиректор "Української молочної компанії" Сергій Биков. У відповідь Григорій Калетник запропонував аграріям змінити підходи до ведення бізнесу, пославшись чомусь на досвід Близького Сходу: "Адже ніде не написано, що корова повинна харчуватися тільки з власної землі. Ми були в Саудівській Аравії, де 95% земель - пустеля. Там годують тварин привізним кормом".
У той же час в Міністерстві аграрної політики погоджуються з критикою виробників. За словами заступника міністра Олександра Сеня, обмеження площі оренди слід збільшити до 35% всієї площі району. За підрахунками голови Ради підприємців при Кабміні, президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, обмеження торкнуться близько 900 підприємств. Тільки в Київській області працює 11 великих компаній. Але Григорій Калетник стверджує, що норму 10% зараз перевищують лише кілька компаній, і для них планується ввести перехідний період.
Аграрії також піддали критиці заборону юридичним особам купувати землі сільгосппризначення і ділянки під господарськими спорудами. "Як це взагалі можливо? Підприємство побудувало будівлю і не може купити землю, на якій вона стоїть", - дивується генеральний директор компанії "Нібулон" Олексій Вадатурський. Слід зазначити, що законопроект містить суттєві суперечності.
Згідно ст. 3, володіти сільськогосподарською землею для ведення товарного виробництва дозволено громадянам України (необхідно довести відсутність іноземного громадянства), державі, місцевим органам влади та державному земельному банку. Однак у ст. 45 зазначено, що в конкурсах на право придбання землі у власність або оренду можуть брати участь юридичні особи. А прописавши, що одна компанія може володіти багатьма ділянками в різних регіонах України, автори проекту зазначили, що орендар зобов'язаний зареєструватися за місцем розташування однієї ділянки.
Заступник голови правління "Райффайзен Банк Аваль" Віктор Горбачов відзначає, що для банків усунення з ринку юросіб є небажаним, оскільки працювати з фізособами більш ризиковано. "Крім того, нас, як фінансову установу, турбує зниження капіталізації агрохолдингів, які є нашими клієнтами. Проведення IPO за таких умов неможливо", - говорить він. Леонід Козаченко прогнозує неповернення кредитів на суму 3 млрд грн українським банкам і до $1 млрд - іноземним інвесторам. Результатом такої земельної реформи може стати зниження ВВП на 1,3%, попереджає експерт.
Нарікання аграріїв і експертів викликають також функції і повноваження, якими пропонується наділити державний земельний банк, що фактично зробить його монополістом на ринку землі. Ці побоювання висловлюються навіть незважаючи на те, що з останньої редакції була виключена норма, згідно з якою банк отримував виключне право купувати/продавати землі, передавати їх в оренду і закладати актив. Як компроміс Калетник запропонував сформулювати повноваження банку в окремому законопроекті, якщо парламент підтримає таку ідею.
На думку радника президента, народного депутата Анатолія Кінаха (Партія регіонів), законопроект потребує суттєвого доопрацювання, оскільки основна мета реформи - не продаж земель, а залучення інвестицій. Однак, як заявив Григорій Калетник, документ буде винесений на розгляд Ради відразу після канікул, тому що вже завершилися передбачені регламентом терміни його підготовки до другого читання. При цьому врахувати вимоги аграріїв глава комітету не обіцяв.
Наталія Непряхіна
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
