796
Ъ: Китай оплатив вступ до СОТ
— Казна та Політика
Експортні мита і квоти Китаю по низці сировинних позицій визнані такими, що суперечать нормам СОТ. Розгляд, ініційований ЄС, США і Мексикою, торкнувся розбіжностей у внутрішніх та експортних цінах на фосфор, цинк, марганець, деякі боксити і ще низку позицій, по яких КНР є провідним постачальником на світовий ринок, формуючи на ньому ціни. Однак тепер Китай, який є членом СОТ з 2001 року, буде змушений зняти штучні торгові бар'єри, що створює важливий прецедент для подальшого тиску на Китай з метою зміни його протекціоністської внутрішньої політики. Ймовірно, це ж дозволить почати більш предметну дискусію про протекціонізм в світі, ніж це передбачалося на самітах G8 і G20 у 2008-2010 роках.
Ще в червні 2009 року Євросоюз звернувся до СОТ зі скаргою на неправомірне використання КНР обмежень на експорт деяких сировинних матеріалів. Країни ЄС турбувало те, що Китай, будучи провідним світовим експортером по низці сировинних позицій, встановлює в порушення угод щодо СОТ експортні мита і квоти, що призводить до різниці між експортними цінами і цінами усередині КНР в півтора-два рази.
У видобутку матеріалів, заявлених у зверненні Єврокомісії, Китай володіє часткою на світовому ринку понад 50%, а по фосфору, магнію, марганцю і вогнетривким маркам бокситів понад 80%, відповідно, компанії ЄС, що використовують у виробництві зазначену сировину, були спочатку приречені на більш високі витрати. Негативний ефект від торгової політики Китаю відчували сегменти хімічної, сталеливарної промисловості, а також кольорової металургії, загальна частка яких у ВВП ЄС становить 4% і еквівалентна 500 тис. робочих місць. У липні 2011 року комісія з врегулювання спорів СОТ задовольнила запит, ініційований ЄС, США і Мексикою, проте Китай подав заяву в апеляційну інстанцію СОТ.
У результаті до лютого 2012 року апеляційний орган комісії з врегулювання суперечок визнав, що обмеження експорту, що використовуються китайською стороною, не відповідають правилам СОТ і зобов'язанням, узятим КНР при приєднанні до організації. Нагадаємо, що Китай став членом СОТ в 2001 році, обговоривши для себе низку тарифних ліній, за якими можливе застосування обмежень на експорт, проте по поточних позиціях цього зроблено не було. Формальні процедури розгляду займуть ще місяць, а потім Китай буде змушений переглянути свою торговельну політику.
Вищі особи КНР на цьому тижні вже погодилися з постановою СОТ і, висловивши тим не менш "глибоке співчуття" з приводу рішення комісії, визнали необхідність проведення "коректної політики управління товарними потоками по розглянутих позиціях". Теоретично Китай може вдатися до таких заходів, як завуальоване штучне зниження обсягів видобутку сировини для підтримки світових цін на високому рівні - проте при вирівнюванні внутрішніх і світових цін китайська промисловість також зазнає істотних збитків від подібних дій.
Дев'ятьма товарними позиціями претензії ЄС, США і Мексики не обмежуються, а тим часом поточний випадок створив прецедент успішного тиску на Китай через СОТ. Згідно з даними Європейської комісії, Китай накладає обмеження за 363 тарифними лініями, попри те, що з СОТ були узгоджені експортні мита тільки за 84 тарифними лініями, що перераховані в протоколі приєднання КНР до СОТ. Більше того, Китай звинувачують у використанні експортних квот і режимів ліцензування за низкою товарних позицій. Наступним форпостом боротьби в рамках СОТ, як очікується, стануть вимоги щодо лібералізації експорту рідкоземельних металів. 17 металів, що входять до цієї групи, використовуються у виробництві практично будь-якої високотехнологічної продукції, за ними Китай також займає лідируючі позиції в світі.
Ще один аспект того, що відбувається, швидше за все - відповідна реакція КНР, а саме зростання активності в оскарженні відповідності торговельних режимів ЄС і США в торгівлі з ним в рамках СОТ і як результат більш предметна активність в рамках СОТ щодо боротьби з протекціонізмом, рівень якого значно посилився з 2008 року через неможливість для національних урядів протистояти вимогам локальних виробників "захистити ринки" від тиску експорту. Нагадаємо, тема протекціонізму і боротьби з ним була в порядку денному "кризових" самітів G8 і G20 в 2008-му і, меншою мірою, в 2009-2010 роках. Але багато в чому через невизначеність перспектив суперечок з КНР до СОТ і через зміщення теми у бік боротьби торговельних партнерів Китаю із заниженням курсу китайського юаня вона поступово перестала навіть обговорюватися. З великою ймовірністю, ескалація торговельних суперечок КНР, ЄС і США викличе підготовку до 2014-2015 років або раніше нового значного торговельного компромісу в рамках СОТ або поза рамками організації. Очевидно, що така угода вже більш істотно буде впливати на економіку РФ, при приєднанні до СОТ домовилися про досить пільгові умови зовнішньої торгівлі - в першу чергу щодо сировинних товарів.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
