Іноземці зіпсували папір — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Іноземці зіпсували папір

704
Річна звітність багатьох українських "дочок" іноземних банківських структур відверто засмучує і навіть вселяє певний песимізм. Не тішить і тенденція, що спостерігається, щодо виходу банків з іноземним капіталом з роздрібного сегменту ринку. Все свідчить про те, що іноземцям з їх придбаннями в Україні явно не комфортно, і продати такі "валізи без ручок" добре б, але нікому.
Принаймні за прийнятні гроші. "Очевидно, має місце певне розчарування материнських компаній вітчизняним ринком. Період формування резервів був досить болючим на тлі лихоманки на європейських ринках і необхідності дотримання вимог Базельського комітету, особливо щодо докапіталізації", - нагадує керівник аналітичного департаменту ІГ "ТАСК" Андрій Шевчишин. Таким чином, слідуючи тренду оптимізації витрат, деякі заморські кредитні інститути згортають свою діяльність, або ж повністю декларуючи вихід, або залишаючи місце для обслуговування корпоративних клієнтів або тільки нерезидентів. І хоча прибутковість банківського рітейлу залишається привабливою, просування в даному напрямку обіцяє небезпеки, на які при суверенних ризиках не готові йти материнські структури.
Разом з тим, стверджує екс-заступник голови НБУ Сергій Яременко, це не означає, що іноземці будуть йти з України. "Доходи українських "дочок" не грають принципової ролі для міжнародних фінансових груп, тому згортати свою діяльність тут вони навряд чи будуть", - вважає фінансист.
Насправді ж у вітчизняних банкірів справи зовсім не кращі, ніж у їхніх закордонних колег. Просто рахувати вони вміють "правильно". "Частина банків, в основному більш дрібні установи, у зв'язку з труднощами вливання нового акціонерного капіталу просто не показує повний обсяг своїх проблем, часто йдучи на повторні реструктуризації кредитів", - розповідає аналітик "Драгон Капітал" Анастасія Туюкова. Але вже в середньостроковій перспективі, протягом трьох-п'яти років, ситуація по системі вирівняється, упевнений голова правління "Райффайзен Банку Аваль" Володимир Лавренчук. "У різних банків - різна облікова політика і підходи до формування резервів: хтось раніше показує збитки, а хтось - пізніше. Але в будь-якому разі він змушений буде це зробити", - упевнений банкір. Крім того, прибутковість роботи фінустанови істотно залежить від сегмента вкладення коштів: в підсумку фінансове "здоров'я" клієнтів позначається на "здоров'ї" самого банку.
Також, за словами Туюкової, більш висока прибутковість місцевих установ у посткризовий період пояснюється відсутністю в українських банків до кризи широкого доступу до валютного фінансування, що позначилося на їх меншій залученості в валютне кредитування роздробу, іпотеки та будівництва. Що стало позитивним фактором для якості обслуговування кредитів під час кризи. Певну роль відіграла і різниця в консервативності підходів щодо оцінки позичальника та вартості застав. Крім того, "іноземки", що звикли до прозорих європейських стандартів, виявилися не готовими працювати з проблемними позичальниками в реаліях української судової та виконавчої системи, де часто неформальний вплив визначає фінальне рішення.
Не варто забувати і про те, що комерційні банки до цих пір продовжують формувати резерви під можливі втрати за позиками. Так, останні кілька місяців ця цифра становить 3,56 млрд. грн. на місяць, нагадує керівник інформаційно-аналітичного центру Forex Club в Україні Микола Івченко. Банки побоюються можливого погіршення стану позичальників і страхуються. При цьому особливо сильно збільшують резерви іноземні комерційні банки, які традиційно більше стежать за кредитними ризиками. Більше того, нагадує експерт, приріст кредитного портфеля юридичних і фізичних осіб на тлі нестабільності ресурсної бази в іноземних комерційних банках в останні кілька місяців сповільнився, що не дає підстав для нарощування відсоткових доходів. На тлі посилення боргової кризи в єврозоні закордонні банки уповільнюють кредитну активність, у той час як вітчизняні фінустанови більш оптимістично дивляться на ситуацію в ЄС і поводяться набагато агресивніше.
За матеріалами:
Экономические Известия
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас