1258
Збіг обставин
— Казна та Політика
Торік перемогти інфляцію допомогла природа. Цього року розраховувати на таку прихильність не доводиться. Уряду і Національному банку доведеться серйозно попрацювати, щоб тримати зростання цін у вузді і до кінця року вийти на 7,5%.
Одним з досягнень уряду минулого року прем'єр-міністр Микола Азаров назвав стримане зростання цін. За підсумками року споживча інфляція склала 4,6%, ставши найнижчою за останні дев'ять років. Але крім цифри і дешевих комунальних тарифів, уряду особливо і нема чого приписувати собі в заслуги у сфері боротьби зі зростанням цін. Низька інфляція в минулому році була досягнута завдяки вдалому збігу обставин.
Природні дані
"Забезпечити відносно стабільні ціни на продукти харчування і сільськогосподарську продукцію в минулому році вдалося завдяки великому врожаю", - підбив підсумки року міністр аграрної політики і продовольства України Микола Присяжнюк. Сприятливі погодні умови дозволили вітчизняним аграріям зібрати 56,7 млн. тонн зерна, "обставивши" історичний максимум 52 млн. тонн, зібраних в 2008 році, і на 44% перевищивши збори 2010 року. Не відставали і виробники овочів і фруктів. За попередніми даними Держкомстату, урожай цукрових буряків в 2011-му був на 36% більшим, ніж у 2010-му, соняшнику - на 27%, картоплі - на 30%, овочів - на 21%.
Це допомогло в другій половині минулого року істотно знизити ціни на продукти харчування, що становлять понад половину споживчого кошика, на основі якої Держкомстат розраховує інфляцію. Той же цукор подешевшав на 21%, картопля - на 60%, овочі - на 44%.
Ціни, про які в 2011 році не подбала природа, у свої руки взяв уряд. До того як рекордні врожаї не потягнули ціни вниз, Кабмін регулював їх у ручному режимі. На початку року уряд встановив мінімальні ціни на гречку, цукор, борошно. Витівка виявилася провальною - продукти просто зникли з полиць магазинів. Уряд навіть змушений був дозволити безмитний імпорт китайської гречки, щоб тримати максимальну ціну на крупу на рівні 14 грн. за кілограм. Так що в червні від регулювання цін довелося відмовитися. Проте це не могло не вплинути на показники інфляції за підсумками року.
Уряд також продовжував активно стримувати зростання тарифів на газ, електроенергію та інші житлово-комунальні послуги, які в попередні роки традиційно допомагали прискорювати інфляцію в другому півріччі, розповідає заступник голови правління з інвестиційного бізнесу ПУМБу Дмитро Юргенс. Залучаючи в 2010 році кредит у МВФ, Кабмін пообіцяв підвищити вартість газу для населення на 30%, а решту комунальних тарифів - більш ніж на 50%. Але обіцянка так і залишилася на папері. Причому відносно не тільки "яблука розбрату" між Фондом та Кабміном - цін на газ, які не змінилися, але й інших тарифів. За рік тарифи на воду та опалення зросли в середньому лише на 13-15%, а на електроенергію - на 23%.
Не обійшли Україну стороною і коливання на світових сировинних ринках. Благотворно на вітчизняній інфляції позначилося зниження цін на нафту в другій половині 2011 року, яке спричинило за собою припинення зростання цін на бензин. Хоча за підсумками року ціна на паливо все одно зросла майже на третину.
Побічний ефект
Офіційно в Україні відповідальним за інфляцію є Нацбанк. Але в минулому році він відігравав аж ніяк не головну роль у стримуванні зростання цін. Базова інфляція, яка не враховує ціни на продукти харчування та енергоресурси, зате відображає зростання цін за рахунок таких монетарних показників, як обсяг грошей в економіці, за підсумками року склала 6,9%. Іншими словами, саме ціни на продукти харчування допомогли знизити інфляцію. Хоча зазвичай ситуація протилежна. Приміром, в 2010 році загальна інфляція склала 9,1%, а базова - 7,9%. Парадокс 2011-го пов'язують з тим, що в минулому році вся увага керівництва НБУ була сконцентрована на курсі гривні, а не на зростанні цін.
Прагнучи втримати гривню від девальвації, з липня Нацбанк почав проводити більш жорстку монетарну політику. Всю осінь українські банки провели на гривневій дієті. Поки центробанк проводив політику "стиснення ліквідності", банківський сектор перебував у підвішеному стані - депозити не популярні, кредити дорогі і недоступні, а залишки коштів на коррахунках на мілині. Але цінам це було тільки на руку. "Висока вартість кредитів на поповнення оборотних коштів змушувала торгові компанії встановлювати ціни на продукцію нижче, для того щоб збільшити оборот і уникнути необхідності залучати банківський кредит", - вважає Мар'ян Заблоцький, аналітик Ерсте Банку.
Крім того, дорожнеча кредитів відлякувала і пересічних українців від банківських послуг, за рахунок чого споживчий попит також залишався невисоким. Втім, все це не відразу відбилося на показнику інфляції, тому навряд чи можна вважати важливим фактором. "Посилення політики НБУ мало незначний вплив через лаг між зміною пропозиції грошей в економіці та зростанням цін", - пояснює Олександр Жолудь, старший аналітик МЦПД.
Знову за старе
У цьому році навряд чи можна буде сподіватися на таке вдале поєднання чинників. За експертними оцінками, зростання споживчих цін досягне 7-9%. Дворазове прискорення буде викликано декількома причинами. Більш скромними обіцяють бути успіхи аграріїв. "У 2012 році ми очікуємо нижчий урожай зерна - на рівні 45 млн. тонн, а також менший урожай інших важливих культур", - розповідає Мар'ян Заблоцький. Продукти дорожчатимуть через відстрочений ефект високих витрат на сільське господарство в 2011 році і необхідність заново проводити посів через поганий стан озимих, вважає аналітик CASE Україна Катерина Русскіх. У таких умовах відповідальність за стримування зростання цін ляже на Аграрний фонд. Як заявив Микола Присяжнюк, на балансі у фонду 1,3 млн. тонн продовольчої пшениці і 100 тис. тонн жита. "Це гарантує нам упевненість, що в 2012-му коливань цін на продовольче зерно, борошно, хліб та хлібобулочні вироби не буде", - запевняє глава Мінагрополітики. Також він обіцяє стабільні ціни на цукор і масло.
Якщо контролювати ціни на продукти харчування Кабмін ще зможе, то комунальні тарифи навряд чи. Тепер у нього більше не залишилося місця в довгій шухляді, в яку протягом останніх років він наполегливо відкладав підвищення комунальних тарифів. Розрив між імпортною і роздрібною цінами на газ досяг критичних розмірів (як і дефіцит НАК "Нафтогаз України") і став уряду не по кишені. Крім того, влада серйозно налаштована на отримання кредитних коштів від МВФ.
"Це природне завдання для нас - відновити програму роботи з Фондом, отримати кредит, якщо це можливо, в рамках тієї програми, яка була підписана раніше. У нас там залишилося близько $10 млрд.", - заявив новопризначений міністр фінансів Валерій Хорошковський напередодні від'їзду до Вашингтона для переговорів з МВФ. Як розповів за підсумками поїздки один із членів делегації, віце-прем'єр-міністр, міністр соціальної політики Сергій Тігіпко, Фонд залишився непохитним у питаннях підвищення тарифів на газ. Іншого шляху до мільярдів від МВФ у Кабміну немає. А за оцінками Олени Бєлан, головного економіста Dragon Capital, якщо уряд збільшить тарифи на газ для населення відповідно до вимог МВФ, то це додасть до основного прогнозу інфляції 7,5% ще близько 2%.
Вперте бажання Національного банку не дати гривні девальвувати також навряд чи витримає випробування часом. Перше півріччя НБУ залишиться вірним собі: буде стримувати курс гривні і банківське кредитування, а разом з ними і зростання цін. Але у другому півріччі його валютні резерви вичерпаються. Грошей на валютні інтервенції буде все менше, і тоді гривня стане дешевшати. А як наслідок, варто очікувати зростання цін на імпортні товари. З урахуванням того, що 8,5% імпорту в Україні становлять продукти харчування (головна складова показника інфляції), то стає очевидним, що в 2012-му не уникнути "імпортованої інфляції". Компенсувати цей ефект НБУ зможе в тому випадку, якщо відвернеться від курсу гривні і займеться антиінфляційною політикою. Наприклад, буде стримувати зростання грошової маси. "Для цього НБУ необхідно буде утриматися від надмірного фінансування уряду через викуп ОВДП", - рекомендує Катерина Русскіх.
Олена Снєжко
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
