145
ЦБ Казахстану: Стимулювання кредитної активності банків може вимагати послаблення регулювання
— Валюта
Стимулювання кредитної активності казахстанських банків може зажадати ослаблення регуляторних вимог. Про це йдеться в звіті Національного банку Казахстану про фінансову стабільність в 2011 році.
"У разі якщо зростання кредитної активності банківського сектора та обсяги кредитування економіки не виростуть, може знадобитися зміщення пріоритетів в регулюванні фінансового сектору від обмеження прийнятих фінансовими організаціями ризиків до стимулювання кредитування за рахунок ослаблення регуляторних вимог", - наголошується в звіті.
Згідно з документом, відносно низька кредитна активність обумовлена низькою якістю наявного у банків кредитного портфеля в поєднанні з їх консервативною політикою в частині прийняття кредитного ризику на тлі невизначеності економічних очікувань.
На думку фахівців Нацбанку, зниження залежності банків від зовнішнього фондування в результаті заміщення зобов'язань перед нерезидентами внутрішніми зобов'язаннями сприяє підвищенню стійкості банківського сектора до зовнішніх шоків на короткостроковому горизонті.
"У той же час при збільшенні потреби економіки в кредитних ресурсах банки можуть зіткнутися з дефіцитом довгострокового фондування, оскільки депозитна база не зможе задовольнити зростаючу потребу банків у ньому", - наголошується в звіті.
При цьому відсутність довгострокового фондування в необхідних обсягах може стати фактором, що дестимулює кредитну активність банків і, як наслідок, стати причиною дефіциту кредитних ресурсів в економіці.
У звіті йдеться, що в 2011 році в силу поліпшення загальноекономічної кон'юнктури, і зокрема фінансового стану позичальників, найбільш значимим фактором погіршення кредитного портфеля стала нездатність банків замінити безнадійні кредити новими.
При цьому спостерігається тенденція до збереження обсягу працюючого портфеля в цілому по системі на одному рівні - таким чином банки прагнуть підтримувати відсоткову маржу на прийнятному рівні шляхом видачі обмежених обсягів позик найбільш якісним позичальникам.
На думку Нацбанку, ефективність оздоровлення портфеля через реструктуризацію позик була найнижчою в силу схильності банків до "м'якої" реструктуризації (переважно через зміну графіка погашення кредиту) та їх неготовності списувати частину боргу позичальника і брати на себе збитки в результаті пробачення заборгованості.
У звіті регулятор нагадує, що в 2011 році державою було вжито низку заходів, спрямованих на санацію балансів банків, у зв'язку з чим в 2012-му можна очікувати поліпшення якості кредитного портфеля в більшості великих і середніх банків.
Станом на 1 грудня 2011 р. позики, за якими є прострочена заборгованість з платежів понад 90 днів, склали 31% від сукупного позикового портфеля банків Казахстану, нагадує РИА Новости.
За матеріалами: РІА Новини
Поділитися новиною
