Баку не дає газу — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Баку не дає газу

Енергетика
3150
Під час зустрічі президентів України та Азербайджану так і не відбулося довгоочікуваного підписання договору про постачання скрапленого газу. Одна з головних причин - кавказькій державі необхідний час для обговорення цього питання зі своїм стратегічним партнером - Туреччиною. Але ЗМІ говорять і про іншу причину - Баку вирішив "помститися" Києву за поставку зброї для Єревана.
Стратегічна дружба
Зустріч з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим в Давосі була однією з двох зустрічей із зарубіжними колегами українського глави держави Віктора Януковича, якому лідери європейських держав оголосили своєрідний "бойкот". За результатами цієї зустрічі планували підписати досить значущу для України, особливо в умовах важких переговорів з Росією щодо ціни на газ, угоду. Мова в ній мала йти про постачання азербайджанського "блакитного палива". Так, глава Державного агентства з інвестицій та управління національних проектів Владислав Каськів напередодні візиту Януковича в Давос заявив про те, що відповідний меморандум все ж підпишуть. Однак український президент все ж не зміг порадувати співгромадян. Меморандум так і не був підписаний незважаючи на те, що перед візитом Януковича в Давос українська та азербайджанська сторони виконали значну роботу з підготовки відповідних домовленостей. Та й вперше обіцянки поставити газ в Україну Алієв дав ще у жовтні 2010 року. А на минулорічному Давоському форумі між державами були підписані документи про намір співпрацювати в поставках скрапленого газу. Для цього Україна навіть планувала побудувати відповідний термінал в одеському порту. Цю обіцянку український президент повторив на Дні соборності і свободи в цьому році. "Буде побудований великий термінал для скрапленого газу на Чорноморському узбережжі", - заявив Янукович. "Це ті проекти, які дозволять Україні і заробляти, і економити в наступні десятиліття", - пояснював український президент. Але незважаючи на таку рішучість сторін і тривалий час підготовки, меморандум так і не підписали.
Однією з причин цього є неготовність азербайджанської сторони у зв'язку з переговорним процесом між Туреччиною і Азербайджаном щодо проекту газопроводу до Європи. Більш ніж за місяць до зустрічі Януковича і Алієва, 26 грудня Анкара і Баку підписали меморандум про взаєморозуміння зі створення консорціуму з будівництва газопроводу Trans Anadolu. З цього газопроводу газ з азербайджанського родовища "Шах Деніз" буде поставлятися в Європу. Проходити Trans Anadolu буде через територію Туреччини. Меморандум підписали міністр промисловості і енергетики Азербайджану Натік Алієв і міністр енергетики і природних ресурсів Туреччини Танер Йилдиз. Цей газопровід важливий для Азербайджану - адже по ньому планується поставляти більшу частину з усього газу, який країна планує добувати до 2025 року. У таких умовах будь-які поставки газу поза цим проектом, в який будуть вкладати кошти як азербайджанці, так і турки, повинні бути узгоджені. Та й без того у Баку і Анкари тривалі історичні, культурні та політичні зв'язки. Показово, що після того, як Франція визнала знищення вірмен на території Османської імперії в 1915 році геноцидом, своє обурення висловили не тільки в Туреччині, але і в Азербайджані. Так, відомий азербайджанський кінодраматург, автор сценарію "Білого сонця пустелі" Рустам Ібрагімбеков публічно відмовився від французького ордена і пішов з посади президента Товариства культурних зв'язків "Азербайджан-Франція". Така підтримка поширюється на багато сфер, навіть військову - спецназ військово-морських сил Азербайджану тренується за активної участі фахівців з Туреччини. Оскільки Україна належить до Чорноморського басейну, який в свою чергу знаходиться у сфері інтересів Туреччини, Азербайджан просто не буде підписувати ніякі меморандуми з нашою країною без врахування думки Туреччини. "Думаю, це просто пауза. Не скасували, а саме відклали підписання документів - нічого страшного не сталося. Це той випадок, коли дійсно краще сім разів відміряти", - цитує російська "Независимая газета" експерта з енергетичних питань Валентина Землянського, який упевнений - і Азербайджан, і Туреччина зацікавлені у співпраці з нашою країною, але повинні уточнити між собою технічні деталі. Втім, у російського медіа є джерело, яке запевняє - відкладання вирішення такого важливого для України питання - помста Азербайджану за поставки української зброї до Вірменії.
Кавказьке питання
Незважаючи на те, що з моменту війни в Нагорному Карабасі пройшло вже 18 років, відносини між Вірменією та Азербайджаном продовжують залишатися досить натягнутими. І заручниками цих відносин нерідко стають треті країни. Так, восени керівництво Азербайджану висловило своє занепокоєння тим, що Україна наростила експорт озброєнь до Вірменії. Під час візиту в Баку міністра закордонних справ України Костянтина Грищенка азербайджанська сторона звернула на цей аспект зовнішньої торгівлі України особливу увагу, закликавши нашу країну не ускладнювати і без того напружену обстановку в регіоні. Втім, при більш детальному вивченні питання можна бачити, що обсяги співпраці у військовій сфері України і Вірменії просто непорівнянні з аналогічною співпрацею України та Азербайджану. За 2010 рік наша країна з усієї військової техніки продала Вірменії всього лише 2 навчально-бойові літаки L-39. Для порівняння: за той же період Азербайджану наша країна продала 71 БТР-70, 1 вертоліт Мі-24р, 7 самохідних артилерійських установок 2С1 "Гвоздика", 10 самохідних артилерійських установок 2С3 "Акація". Вірменія обганяє Азербайджан лише в купівлі у України автоматичної стрілецької зброї: 16500 одиниць проти 3000, закуплених Баку, та в купівлі ручних кулеметів - вірмени в 2010 році купили 2501 одиницю, а азербайджанці - жодного. Але ціни цих контрактів непорівнянні. Як і роль даного озброєння в конфлікті. Крім того, не варто забувати про те, що раніше Україна вже встигла поставити Азербайджану значну кількість стрілецької зброї. Азербайджан є одним з головних покупців української зброї та України ні за яких обставин не буде жертвувати таким споживачем заради ситуативних вірменських контрактів та отримання негативного іміджу "розпалювача конфлікту".
Здавалося б, конфлікт мав бути скоро вичерпаний. Однак за інформацією джерела "Независимой газеты" Азербайджан не забув військових контрактів. "Там виникли проблеми, не пов'язані безпосередньо з поставками газу. Це чиста політика: влітку і восени минулого року українська сторона отримала кілька серйозних попереджень азербайджанської влади про доцільність призупинити продаж зброї Вірменії. Єреван у нас купує різні види стрілецької зброї, а також начебто навчально-бойові літаки. Міжнародних заборон на таку торгівлю немає, але зрозуміло, що Азербайджану все це не подобається. Ми їх не почули раніше - вони нам влаштували демарш зараз. А що стосується Туреччини, так у Баку і Анкари єдиний вектор зовнішньої політики в Чорноморському регіоні" , - сказала "НГ" людина, обізнана про деталі переговорного процесу. Виходить, через помилку, допущену в минулому, на карту поставлено енергетичну стабільність України? Навряд чи. "На зустрічі підкреслювалося, що двосторонні відносини між Азербайджаном і Україною успішно розвиваються в політичній, економічній та інших сферах, були обговорені питання, що стосуються перспектив співпраці в енергетичному секторі", - повідомляє прес-служба азербайджанського президента про зустріч президентів у Давосі. Та й українська сторона поки ніяк не згадувала про азербайджанські претензії. Не було і непрямих свідчень подібного конфлікту: так, глава "Укрспецекспорту" Дмитро Перегудов, при якому, якщо вірити азербайджанській стороні, і відбулося збільшення експорту української зброї до Вірменії, досі на посаді. І це при тому, що зрив меморандуму, який може суттєво вплинути на російсько-українські переговори, а значить, і на підсумкову ціну на газ для нашої країні - явно не те, що українська влада може пробачити. Благо, альтернативу Перегудова не так складно знайти - є той же вірний "регіонал" Дмитро Саламатін. Останній раніше перебував на цій посаді, але 4 січня 2011 р. був призначений генеральним директором Державного концерну "Укроборонпром". До того ж з'явилася б прекрасна можливість "злити" два підприємства і бадьоро відрапортувати про чергове поліпшення та економію бюджетних грошей відповідно до президентської адміністративної реформи.
Азербайджан зараз головним чином націлений на проект газопроводу в Європу. Таким шляхом можна буде передати покупцям набагато більше газу, ніж по морю в скрапленому стані. Та й обсяги замовлень і готовність до оплати європейців непорівнянна з аналогічними "показниками" в українців. Крім того, Азербайджан не бажає псувати відносини з Росією. Адже ця країна є одним з головних союзників Вірменії в тому числі і в нагорно-карабаському конфлікті. І в разі чого Росія готова підтримати Вірменію як поставками зброї, так і військовою силою. Не варто забувати, що в Гюмрі у Вірменії розташовується 102 російська військова база, договір про розміщення якої нещодавно був продовжений до 2044 року.
Таким чином, навряд чи українська зброя була "яблуком розбрату", яке змусило Азербайджан відкласти підписання меморандуму з Україною, за результатами якого Баку з'явилося б ще одне джерело доходу. Але сам факт наявності таких розбіжностей і осінній інцидент зокрема яскраво свідчить про кадрову політику української влади.
Борис Рудь
За матеріалами:
Подробности
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас