901
Україна вибилась із візового графіка
У листопаді 2010 р. Україна узгодила з Євросоюзом План дій щодо лібералізації візового режиму (ПД). Тоді ж президент Віктор Янукович заявив, що Київ подолає цей шлях до Євро-2012. Однак на черговому саміті Україна - ЄС 19 грудня 2011 р. глава держави повідомив, що завершення переговорів про безвізовий режим з ЄС переноситься на кінець 2014 року.
На першому етапі Київ зобов'язався забезпечити ухвалення необхідної законодавчої бази і державних програм у сферах, охоплених візовим діалогом, а також ввести в дію прийняті документи. Рішення про перехід до другого етапу буде прийматися Радою ЄС на підставі звіту Єврокомісії щодо виконання Україною взятих зобов'язань. Дотримання всіх критеріїв дасть Єврокомісії підстави для внесення пропозиції Європарламенту і Ради ЄС про скасування віз на короткострокове перебування для громадян України.
Експерти з міжнародних відносин зазначають, що План дій щодо лібералізації візового режиму з Євросоюзом виконується дуже нерівномірно. За словами директора Інституту євроатлантичного співробітництва Олександра Сушка, з одного боку, є блоки, де фіксується серйозний прогрес, а є напрямки, де повний провал, що не дає рухатися далі. "Україна ухвалила близько 70% законодавчих актів, які вимагає ЄС на першому етапі співробітництва. Разом з тим це далеко не хороший показник, оскільки уряду держави необхідно схвалити ще цілу низку постанов та інших підзаконних актів, без яких закони не наберуть сили", - сказав експерт.
Верховна Рада затягнула виконання "домашнього завдання". Так, до цих пір не схвалений закон про ідентифікаційні документи, антидискримінаційний закон, а також не створений національний антикорупційний орган. "Надія на те, що Україна зможе швидко перейти до другої фази, не має під собою ґрунту. Україні як мінімум ще півроку доведеться працювати в першій фазі. І у висновках Єврокомісії якраз і буде вказано, що Україна ще не впоралася із завданням першої фази ПД", - зазначає Олександр Сушко. У той же час Молдову, з якою Україна йде паралельно в цьому процесі, вже переведуть на другий етап. Експерт підкреслив, незважаючи на те, що технічні критерії ПД відіграють пріоритетну роль, деякі неможливо виконати, якщо відсутня політично хороша атмосфера. Це, зокрема, стосується співпраці правоохоронних органів. "Якщо європейська сторона визнає, що українська правоохоронна система така, що з нею неможливо повноцінно співпрацювати, то обміну інформацією не буде або він буде зведений до мінімуму. Таким чином, ми не зможемо мати той рівень співпраці, який необхідний для скасування віз", - стверджує експерт.
Директор Інституту публічної політики Віктор Чумак зазначає певні досягнення України на шляху до безвізового режиму з ЄС. За його словами, 2011 р. став проривним у плані переосмислення важливості міграційної політики. Зокрема, на рівні указу президента прийнята концепція міграційної політики. Крім того, за останні вісім років Україна змогла змінити закон про правовий статус іноземців та закон про біженців та осіб, які вимагають додаткового захисту. "Ці закони важливі, оскільки вони дають можливість правильно впливати на тих іноземців, які перебувають в країні як легально, так і нелегально. Тобто дають можливість певного контролю за процесом", - сказав експерт.
Під час реалізації Плану дій в Україні була створена Міграційна служба. Між тим, на думку Чумака, важко сказати, наскільки її робота є ефективною, оскільки існує "конфлікт інтересів правоохоронних органів та гуманітарної складової цієї служби". "Багато зроблено роботи в деталях. Створений віртуальний міжвідомчий центр між правоохоронними органами, які впливають на пересування громадян через кордон. Розроблено і введено в дію кодекс поведінки держслужбовців, які контролюють рух через кордон. Тобто це та невелика робота, яка не мала публічної гостроти, але впливає на технічне виконання ПД", - говорить експерт.
Заступник гендиректора Центру Разумкова Валерій Чалий називає питання лібералізації візового режиму з ЄС мало не єдиним напрямом, де можна досягти реального прогресу вже в найближчі роки. "Є побоювання, що введення ПД щодо лібералізації візового режиму буде обтяжене додатковими вимогами і гарантіями. Але це питання, яке вміщує дуже багато технічних та інституційних питань, тому його простіше здійснити, ніж ввести в дію Угоду про асоціацію з ЄС, де є багато політичних і ціннісних зобов'язань", - сказав експерт. За його словами, це не те питання, на якому Європі, навіть в умовах фінансової кризи, треба заробляти. "Україна, зі свого боку, пішла на такий політичний крок, скасувавши короткострокові візи для країн ЄС. А також для Канади, США, Швейцарії, Японії. І симетричність у цьому аспекті дуже важлива", - зазначив він.
Експерти вважають, що виконання ПД займе кілька років, проте вже зараз українські громадяни повинні користуватися більш комфортним режимом в'їзду в країни ЄС. Це дозволяє зробити Угода про спрощення візового режиму з ЄС, виконання якої і повинна вимагати українська сторона. "Зокрема, щоб країни - учасники угоди видавали більше довгострокових багаторазових віз і не виключали прямий доступ до консульських установ. Програма максимум - розширити перелік категорій громадян України, яким буде спрощена процедура видачі віз", - говорить Чалий. Так, найближчим часом це питання буде вирішено для недержавних організацій та релігійних громад.
План дій щодо лібералізації візового режиму з Євросоюзом був розроблений Єврокомісією з урахуванням позитивного досвіду, який довів ефективність аналогічних "дорожніх карт", наданих балканським країнам. Таким шляхом до безвізового режиму з Євросоюзом, зокрема, йшли Сербія, Македонія, Чорногорія. Однак, на відміну від цих держав, Україна не отримала від ЄС зобов'язань щодо скасування візового режиму у разі виконання всіх вимог Плану дій.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
