784
Регулятор дав слабину
Зокрема, коефіцієнти обліку банківських металів, закладених під кредитні операції, що класифіковані як субстандартні та сумнівні, підвищені до 80% з 60% і 20% відповідно. До 80% підвищено також коефіцієнти обліку державних цінних паперів - з 50% і 20%. Коефіцієнти обліку нерухомості, іпотечних облігацій і сертифікатів відтепер становитимуть 50% і 30%, а не 40% і 20%, як раніше. Дещо підвищені коефіцієнти обліку заставлених майнових прав на інше майно. Крім того, для всіх категорій кредитних операцій (крім безнадійних) підвищено до 100% коефіцієнти обліку безумовних гарантій.
Відтепер при розрахунку резервів майнові права на отримання грошової виручки будуть враховуватися лише при отриманні банком документально підтвердженого позитивного досвіду за останні 12 місяців щодо повного і своєчасного виконання позичальником зобов'язань за договорами. Правда, нові вимоги не поширюються на предмети застави, оформлені до набрання чинності даної постанови.
У документі також переглянуте визначення кредитних категорій - тепер вони не будуть прив'язуватися до абсолютного розміру чистого кредитного ризику. Зокрема, субстандартні кредитні операції визначаються як операції, за якими є ймовірність несвоєчасного погашення боргу в повній сумі. Тоді як раніше було чітко передбачено, що до такої категорії відносяться операції, за якими чистий кредитний ризик становить 20%.
Постановою №486 передбачається, що банки при розрахунку чистого кредитного ризику зможуть враховувати заставу лише за умови внесення відповідних відомостей до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державний реєстр іпотек або Державний реєстр майнових речових прав на нерухоме майно. Але з 1 вересня поточного року ця вимога буде поширена і на застави, оформлені до набрання документом чинності.
Змінився і підхід до перевірки стану й переоцінки застав. Якщо раніше банкам рекомендувалося проводити таку перевірку щокварталу і при продовженні кредиту, то з урахуванням постанови №486 не рідше: одного разу на рік, якщо предметом застави є нерухоме майно та цілісний майновий комплекс; одного разу на квартал - якщо застава сировина або готова продукція; одного разу на місяць - у випадку з майновим правом на отримання виручки і один раз на півроку - за інших варіантах предмета застави, а також при кожній пролонгації кредитного договору. При цьому банки повинні переглядати вартість застав з урахуванням зміни кон'юнктури ринку та його збереження не рідше одного разу на рік (для нерухомості та виробничого обладнання) та одного разу на півроку для інших предметів застави.
За визнанням експертів, постанова НБУ, безумовно, виявиться додатковим стимулом для відновлення кредитування реального сектора економіки, правда, не настільки значним, як того хотілося б. А все тому, що банки як і раніше відчувають дефіцит середньо- і довгострокових ресурсів, а також продовжують мінімізувати збитки від зростання безнадійних активів під час кризи 2008-2009 рр., стверджує начальник відділу аналізу фінансових ринків ING Bank Олександр Печерицин. Крім того, якість більшості потенційних позичальників не дозволяє банкам почати масове кредитування навіть за наявності ресурсів. У кожному разі, прогнозує перший заступник голови правління Укргазбанку Станіслав Шлапак, активізуючий ефект від ініціативи НБУ виявиться відстроченим у часі.
Втім, за оцінками голови наглядової ради банку "Центр" Олександра Охріменка, набрання постановою чинності дозволить розблокувати від 5 до 10 млрд. грн. коштів, що лежать зараз мертвим вантажем в резервах банків. Хоча на тлі 80 млрд. грн. проблемних кредитів у банківській системі ефект не дуже вражаючий. При цьому, стверджує банкір, домогтися більш суттєвих результатів Нацбанк може лише включивши друкарський верстат. "Повернути левову частку існуючої "проблемки" практично нереально - банки вже зробили все, що могли. Як показує світова практика, розформувати величезні резерви банків, щоб вивільнені кошти направити на кредитування, можна лише за допомогою друкарського верстата", - стверджує співрозмовник.
Разом з тим, стверджує економіст ІГ "Арт Капітал" Олег Іванець, незважаючи на незначний ефект від ініціативи регулятора, хвилюватися не варто. Адже документ розроблявся за сприяння самих банків і був покликаний лише полегшити низку практичних моментів взаємодії фінустанов з кредиторами. "Мова в основному йде не про відновлення кредитування, а про оптимізацію існуючого кредитного портфеля, зменшення проблемних кредитів і поліпшення загального балансу банків", - стверджує експерт.
А ось що банки чекали від НБУ, але не отримали, так це облік забезпечення за безнадійними кредитами. "Якщо подивитися на класифікацію, що вважається безнадійним кредитом, то в деяких випадках, навіть при наявності, наприклад, іпотеки, кредит повинен бути класифікований як безнадійний зі 100%-ним резервуванням", - розповідає директор департаменту правового захисту "Ерсте Банку" Олександр Ярецький. При цьому з великою ймовірністю можна стверджувати, що банк як мінімум отримає часткове відшкодування за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
