5807
Гроші стали на рейки
— Казна та Політика
У 2012 р. українські банки виведуть з країни від $4 до $8 млрд., що стане рекордом відтоку капіталу з 2008 р. Такий стрімкий відхід зовнішніх кредитів пов'язаний насамперед зі зростаючою вартістю капіталу для країн Східної Європи. Експерти вважають, що зупинити відтік капіталу при збереженні заборони на валютні кредити неможливо. Для того щоб запустити процес заміщення банківських грошей на капітальні інвестиції, владі потрібно приділити більше уваги захисту прав кредиторів і думати над монетизацією економіки власними силами.
При подальшій відсутності у банків джерел доходу для оплати відсотків за валютними пасивами вони будуть займатися валютними спекуляціями і, не виключено, в черговий раз підвищать ставки за раніше виданими валютними кредитами.
Зростаюча напруженість в Європі і зниження рейтингів деяких найбільших економік ЄС вже призвели до зростання вартості позикового капіталу для більшості позичальників "з континенту". Україна - не виняток: сьогодні ставка зовнішніх запозичень для України перевищує 10% річних по долару, що серйозно збільшує витрати на обслуговування валютного боргу суверена і суб'єктів господарювання, і фінансування дефіциту бюджету. "Відсоткові ставки за кредитами для України зростають через боргову кризу в ЄС, - відзначає аналітик "Ерсте Банку" Мар'ян Заблоцький. - У ринку проста логіка - якщо проблеми з виплатою боргу будуть у Італії, то й Україні буде непросто.
Експерт нагадує, що в листопаді-грудні 2011 р. перевищення надходження зовнішніх кредитів над погашенням склало лише $1,7 млрд. У 2012 р. через можливий подальший розвиток кризи в Європі приплив валютних кредитів в Україну буде незначним. З одного боку, Національний банк ніяк не може зважитися на проведення стрес-тестування українських банків, що спричинило б необхідність збільшувати капітал, в тому числі, заводячи в країну валютні ресурси. З іншого - в умовах заборони на валютне кредитування видавати нові валютні позики банки можуть тільки компаніям-експортерам. "Споживачами валютних кредитів насамперед будуть сектори металургії, хімії, машинобудування, агробізнесу та харчової промисловості. Тим часом конкуренція між банками за надійних клієнтів-експортерів посилиться", - говорить аналітик Dragon Capital Анастасія Туюкова.
Посилення конкуренції стане наслідком падіння обсягів експорту українських товарів за кордон, що демонструється тенденціями останніх місяців 2011 р., а також рецесією в ЄС та сповільненням економіки Китаю (майже шестиразове падіння цін на нерухомість в Китаї передрікає різке охолодження будівельної галузі, яка споживає значний обсяг української металопродукції). "Великі експортери зараз активно залучають кредити за кордоном. Тобто з боку видачі кредитів попит на кредити від українських банків знижується або під ризиком на зниження", - говорить керівник аналітичного підрозділу групи "Інвестиційний Капітал Україна" Олександр Вальчишен.
"Прямі іноземні інвестиції принесуть Україні в цьому році кілька мільярдів доларів", - каже Мар'ян Заблоцький. У той же час відтік коштів з банківських каналах може бути досить значним. Банки в минулому році продовжували повертати зовнішні борги, погасивши за січень-вересень $2,2 млрд. (-8%). "У 2012 р. така динаміка збережеться, і банки погасять близько $3-4 млрд., тому що більша частина внутрішньобанківського фінансування буде пролонгована, тоді як за корпоративними позиками очікується навіть приплив", - говорить Анастасія Туюкова.
Олександр Вальчишен з такими оцінками не згоден. На його думку, частка банківських боргів, які будуть пролонговані, складе 50% від суми боргу, що підлягає погашенню. У той же час корпоративному сектору доведеться повернути 10-20% від суми поточних боргів. У цьому зв'язку президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко називає цифру в $8 млрд. - такий значний відтік, на його думку, може бути спровокований дуже високою вартістю валютних пасивів. "Зараз кредитно-дефолтні свопи на рівні майже 900 пунктів. Це означає, що нерезиденти можуть надавати кредити українським компаніям не нижче Libor плюс 9%. Тому навіть материнські компанії нові кредити зараз пропонують дуже дорого", - говорить експерт.
У той же час навіть такий значний відтік капіталу (якщо він буде спостерігатися) навряд чи буде нести загрозу стабільності платіжного балансу в 2012 р. "Банки мають рекордні обсяги валюти - $ 8 млрд. (для порівняння - в докризовий період було $3 млрд.), а тому їм цілком під силу розрахуватися за зовнішніми боргами", - каже Мар'ян Заблоцький.
Втім, відтік валюти загрожує іншими не дуже приємними наслідками. "При існуючій ставці рефінансування зовнішніх боргів можливо навіть формування т.зв. боргової піраміди, при якій нові, більш дорогі позики будуть використовуватися для виплати старих боргів, і при цьому не буде забезпечуватися ефективне вкладення капіталу, бо кредитування зростає темпами, які нікого не задовольняють", - попереджає член ради НБУ Валерій Геєць.
У той же час банкіри сподіваються на зниження ставок за валютними депозитами, що дозволить заміщати дороге зовнішнє фондування внутрішніми валютними депозитами.
Начальник відділу аналізу та досліджень "Райффайзен Банку Аваль" Дмитро Сологуб каже, що на даний момент існує два основні канали використання валютних пасивів банків - виплати за зовнішніми боргами (в 2012 р. банкам доведеться погасити близько $11-12 млрд.) і валютне кредитування корпоративних клієнтів. Можливо також, банки будуть використовувати доларову ліквідність і для купівлі валютних облігацій внутрішньої позики (якщо Мінфін буде пропонувати цей інструмент). "Проте, враховуючи, що можливість розміщення вільної доларової ліквідності все-таки досить обмежена, ми очікуємо подальшого зниження ставок за депозитами в іноземній валюті", - говорить Сологуб.
Поки ж відбуватиметься природний процес заміщення, заробляти для виплати високих відсотків за зовнішніми позиками банки будуть традиційними для себе способами - на валютних спекуляціях. "Основне джерело доходу по валюті - це неторгові валютні операції. У зв'язку з високим попитом на готівкову валюту, банки мають хорошу можливість заробити на комісійних операціях з обміну валюти", - говорить Олександр Охріменко.
Якщо ж боргова криза в Європі буде збільшуватися (і вести до зростання вартості капіталу), позичальників українських банків може очікувати і хвиля підвищення ставок за раніше виданими валютними позиками. "Зараз середня ставка за валютними кредитами становить близько 14% річних", - констатує голова правління одного з великих банків, який побажав не називати себе. - При поточній вартості зовнішніх позик ми міняти їх не будемо. Але якщо ціна позикового капіталу збільшиться до 12-14%, ставки по кредитах теж підуть вгору".
У свою чергу Олександр Вальчишен вважає, що якщо банки і захочуть підвищити ставки за чинними кредитними договорами, то можуть натрапити на ризик рефінансування даних валютних кредитів з іноземної валюти в українську гривню, тим більше, що перебуває знаходиться під ризиком девальвації.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
