390
До скасування віз поки далеко
Як дипломат, Климкін застосував непросту фігуру мови: "80% першої фази". Витіювато. Також, якщо перекласти з дипломатичної мови на загальнолюдську, то "імплементаційна фаза" означає - безпосереднє втілення міжнародних зобов'язань і включення міжнародно-правових норм у національну правову систему. Якщо коротше, дві фази зводяться до наступного: перша - приведення законодавчої бази у відповідність з європейськими нормами, друга - демонстрація їх дії на практиці.
У першій, "законодавчій" фазі залишилося, за інформацією МЗС, прийняти закон про біометричні документи для виїзду за кордон, прийняти антидискримінаційний закон, створити національний антикорупційний орган і забезпечити правову основу співробітництва з Євроюстом.
Головна потреба сьогоднішнього дня, за заявою заступника голови МЗС, - введення в країні біометричних паспортів. Це, звичайно, необхідна умова, але недостатня. Що випливає з листа самого Климкіна першому віце-прем'єру Андрію Клюєву, яке стало надбанням громадськості. Климкін повідомив в ньому, що Європейська комісія звертає увагу на "відсутність прогресу України у виконанні завдань Плану дії щодо лібералізації візового режиму".
Дипломат вже публічно прокоментував своє послання, сказавши, що в даному документі не було "нічого сенсаційного". Можливо, але в наявності розбіжність з бравурним тоном офіційних заяв. А факти такі: у проекті програми економічних реформ України на 2010-2014 рр. планувалося ввести безвізовий режим між Україною і ЄС до кінця 2012 р. Але 19 грудня 2011 р. президент Віктор Янукович на XV саміті Україна - ЄС повідомив, що Україна завершить переговори про безвізовий режим з ЄС до кінця 2014 р. Дата була відсунута на два роки.
Проте "оптимістична" цифра - "80% першої фази" озвучена. Наскільки ж ми реально наблизилися до того благословенного моменту, коли в Європу можна буде їздити без візи?
"Все те, що було колись розпочато, триває. Хоча й не так швидко як хотілося б, - сказав екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко. - А те, що з'явилися деякі затримки, свідчить про те, що від дипломатичної служби вже мало що залежить".
Екс-міністр не пов'язує прямо отримання безвізового режиму зі справами Тимошенко і Луценка. "Я не вважаю, що ці проблеми безпосередньо пов'язані між собою, - зауважив він. Якщо говорити про візи, тут проста річ. Є умови, ми їх виконуємо - отримуємо статус безвізового режиму. МЗС, на мій погляд, зробив все можливе, що було в його компетенції".
На думку екс-міністра, далі потрібно питати не з дипломатів, а з законодавців, щоб вони виконували за графіком прийняті Україною зобов'язання і приводили у відповідність з європейськими стандартами правову базу. "Це таке "домашнє завдання" Україна, - зауважив Огризко, - якщо воно буде виконано належним чином - у нас є шанси отримати те, що ми бажаємо. Ні - самі будемо винні".
Про виконання "домашнього завдання" ми вирішили поцікавитися у регіонала Володимира Вечерка, першого заступника голови комітету з питань європейської інтеграції, голови підкомітету з питань економічного і секторального співробітництва між Україною та ЄС, а також СОТ. "Робота в цьому напрямку йде, - запевнив він. - Робота нелегка, поетапна. Ми робимо все, що необхідно. А що стосується претензій Європи - хай самі у себе розберуться".
Воно все нічого, але як би з нами швидше не розібралися. Щодо цього ми звернулися до колеги Вечерка по комітету, але вже бютівця, голови підкомітету з питань політичного діалогу, міжлюдських контактів та співробітництва між Україною та ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ, координації технічної допомоги ЄС Верховній Раді України Степана Курпіля. "Якщо мова про технічну частину підготовки безвізового режиму, може, "80% першої фази" і зроблено, - сказав він. - Хоча, думаю, і ця цифра завищена. Але якщо мова про суспільно-політичну атмосферу в країні, що не може не враховуватися при введенні безвізового режиму України і ЄС, тут ми не просто не просунулися, а повернулися на кілька кроків назад".
На думку депутата, важливо не тільки технічно бути готовими до безвізового режиму, але й декларувати вищі гуманітарні європейські цінності. Причому не на словах, а на ділі поважати права людини, проводити відкриті вибори і т.д. А через вирок Тимошенко і низку інших репресивних дій влади стало очевидно, що ЄС заморозив свої відносини з Україною. Справа Тимошенко - індикатор цих відносин.
"Якщо після парламентських виборів відбудуться якісь позитивні зрушення в цьому напрямку, то і ЄС швидко відреагує - будуть в короткі терміни підписані угоди про безвізовий режим і зону вільної торгівлі. Доля української влади - в її власних руках. Риторика заступника голови МЗС Климкіна нічого не дасть. Дипломати багато роблять, але їхні зусилля будуть марні без політичної волі влади", - вважає депутат.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
