2113
Кримінальне чтиво. В Україні виправдальних вироків може стати в 40 разів більше
Новий Кримінально-процесуальний кодекс обіцяє гуманізувати вітчизняне правосуддя, спустошити СІЗО і наблизити Україну до Європи. Але головні політичні в'язні країни поліпшення не побачать.
Наш суд - найгуманніший суд у світі! Так незабаром без іронії зможуть сказати десятки тисяч українців. Тому що суддям і прокурорам доведеться грати за новими правилами: обвинувачі втратять негласну перевагу і отримають рівні із захистом права, допити проводитимуть по Skype, з тісних камер СІЗО обвинувачені переїдуть під домашній арешт, а розглядати найскладніші справи будуть присяжні.
Всі ці положення є в проекті нового Кримінально-процесуального кодексу, в січні поданому в парламент президентом Віктором Януковичем. Експерти впевнені: запропоновані в ньому нововведення змінять життя багатьох людей. Одна тільки норма, що обмежує термін судового слідства роком, дозволить Україні нарешті наздогнати і обігнати Європу. Нардеп-регіонал Володимир Олійник прогнозує: "За незвично короткий час прокурорам буде складно довести провину, тобто зросте кількість виправдальних вироків". Їх частка в загальному числі судових рішень у кримінальних справах може збільшитися з 1% до 40% при середньоєвропейському показнику в 25-30%, говорить депутат.
От тільки головні політичні в'язні країни - Юлія Тимошенко і Юрій Луценко відчути гуманізм влади на собі навряд чи зможуть: їх норми нового КПК якщо і торкнуться, то, швидше за все, не порадують. Приміром, проект кодексу забороняє родичам представляти інтереси обвинувачених у судах. "Тепер, якщо Євгенія (Тимошенко) все ж таки зважиться захищати маму в судах за новими кримінальними справами, закон їй цього не дозволить", - говорить Олійник.
Як у кіно
28-річний киянин Юрій Мосеєнков про те, що таке Лук'янівське СІЗО, знає не з чуток. Туди за звинуваченням у вбивстві він потрапляв двічі - в 22 і 26 років. Цьому, за його словами, передувало "тісне спілкування зі слідчими", які в прямому сенсі вибили з нього зізнання та змусили взяти на себе чужу провину. Згадувати про тюремні будні колишньому співробітнику автосервісу складно донині. У розрахованій на 40 осіб камері насправді сиділи близько 50, спати доводилося по черзі. Моторошні побутові умови і убогий тюремний раціон остаточно підірвали і без того слабке здоров'я Мосеєнкова.
Повернутися на волю йому допомогли адвокати, але домогтися виправдального вироку захисту так і не вдалося. Справа на довгих сім років застрягла в суді першої інстанції, звідки її регулярно відправляють на дослідування. "Так і ходимо по колу", - зітхає Мосеєнков, очікуючи чергового засідання суду.
Для нього і десятків тисяч українців, які роками чекають вироків, новий КПК - ледь не остання надія розірвати порочне коло. Адже якщо проект документа буде прийнятий, суди втратять право відправляти справи на дослідування і будуть змушені виносити вироки без зайвих зволікань.
Ця ж норма дозволить розвантажити переповнені вітчизняні СІЗО. Вони, на думку співголови Харківської правозахисної групи Євгена Захарова, - найбільша проблема вітчизняної пенітенціарної системи. На відміну від Європи, де ув'язнення в СІЗО вважається крайнім заходом, в Україні туди садять "на всякий випадок". Там в очікуванні повторного розгляду справ, за оцінками правозахисника, зараз перебуває близько 15 тис. осіб, тобто близько 40% в'язнів всіх ізоляторів країни.
Ще як мінімум на третину вітчизняні СІЗО розвантажить передбачена проектом КПК норма про застосування домашнього арешту, упевнений виконуючий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Володимир Яворський. Впроваджувати незвичний для України досвід будуть за прикладом США: на заарештованих надінуть спецнаручники з датчиками стеження. Якщо ж грошей на їх купівлю в обвинувачуваних не знайдеться, стежити за ними доведеться звичайним конвойним. Цей перевірений спосіб надійніший від нових технологій, вважає екс-голова Печерського суду Микола Замковенко. "Наші умільці навчаться ламати браслети раніше, ніж їх масово почнуть впроваджувати", - говорить він.
Також за прикладом Штатів в Україні за новим КПК запрацює суд присяжних. Правда, розглядати він буде не 80% справ, як у США, а лише найскладніші випадки. Вимагати колективного правосуддя в особі двох професійних суддів і трьох висунутих місцевою громадою засідателів зможуть лише ті, кому загрожує довічне ув'язнення. Втім, нардеп-бютівець Сергій Міщенко переконаний, що це обмеження - швидше удача, ніж недоробка авторів КПК. Виходячи з власної практики, екс-помічник Генпрокурора прогнозує, що, на відміну від законослухняних американців, нашим співвітчизникам не важко підкупити присяжних, а значить, сама ідея незалежного колегіального правосуддя навряд чи спрацює - замість цього попросту різко збільшаться розміри хабарів.
Побоювання у консервативних представників юридичної спільноти викликають і допити за допомогою Skype. Вони, згідно з новим КПК, спростять життя не лише слідчим, а й самим заарештованим, яким не доведеться постійно приходити на місце допиту. Правил їх проведення небагато: головне, щоб було видно обличчя допитуваного. Виходячи з власної практики, Замковенко вважає, що віртуальне спілкування порушить технологію допиту і перешкодить встановити з обвинуваченим або свідком зоровий і психологічний контакт. Крім того, завдяки майстерному гриму, підозрювані зможуть видати за себе іншу людину, і суддя не помітить каверзи.
Компенсація за Тимошенко
Чекати широко анонсованих владою змін залишилося недовго. Якщо Рада, як прогнозують регіонали, прийме президентський КПК в лютому, то вже в березні його підпише Янукович. Впровадити нові норми біло-блакитна команда планує в рекордні терміни. Всупереч рекомендаціям міжнародних експертів, які радять розтягнути процес на два роки, Адміністрація президента пропонує ввести кодекс в дію вже через півроку після підписання.
Поспіх влади політолог Тарас Березовець пояснює бажанням догодити Заходу, який після арешту Юлії Тимошенко вимагає реформувати застарілий Кримінально-процесуальний кодекс. На доказ своїх слів експерт пропонує зіставити дати можливого прийняття документа Радою і анонсованого регіоналами підписання Угоди про асоціацію України з ЄС: обидві події заплановані на лютий.
Тим часом пересічним українцям бажання влади прийняти документ до "червоної" дати обіцяє проблеми. "Якщо документ буде прийнятий як є, почнеться хаос", - впевнений Кармазін. Він вважає, що глобальну перебудову варто було почати з реформи системи досудового слідства і правоохоронних органів - міліції та прокуратури, як це зробила Грузія. За кілька років їй вдалося стати однією з найбезпечніших держав у Європі та вирішити актуальну для України проблему переповнених СІЗО. Тепер, за даними International Centre for Prison Studies, там сидить 6,7% ув'язнених країни - рекордно низький для Європи показник.
Захист двох головних заарештованих опозиціонерів - Тимошенко і Луценко - теж не радіє прискореній лібералізації КПК, але з іншої причини, ніж Кармазін. Адвокати впевнені, що головна проблема вітчизняного правосуддя - не погані закони, а небажання влади їх дотримуватися. Тому особливих надій на новий кодекс вони не покладають, хіба що станеться диво. "Якщо влада переборе себе і буде справно застосовувати всі норми нового КПК, думаю, позитивні зрушення в нових справах Тимошенко, та й не тільки її, можливі", - всупереч негативному досвіду спілкування з представниками влади в судах сподівається захисник Тимошенко Олександр Плахотнюк.
Якщо ці надії не справдяться, українцям і далі доведеться шукати правду за кордоном. Приміром, Мосеєнков, який розчарувався у вітчизняному правосудді, вже планує звернутися до Європейського суду з прав людини. Там він буде домагатися грошової компенсації за проведені в СІЗО роки. Європейський суд не назвеш швидким, зате сумнівів у його справедливості значно менше.
Марія Жартовська
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
