7321
На хліб немає грошей
— Аграрний ринок
Виробництво хліба в Україні продовжує знижуватися. Грудневий показник виробництва ХБВ в країні був на 7% нижчим, ніж у грудні 2010 р., - 142,2 тис. т. За календарний рік зниження виробництва хліба склало 2,1% - 1694,2 тис. т проти 1730,2 тис . т в 2010 р.
Проте детальніший аналіз показує істотну різницю між першою і другою половиною року. Так, починаючи з липня 2011 р., виробництво і споживання хліба почало знижуватися удвічі швидшими темпами. З початку сезону 2011/2012 (липень 2011 р.) виробництво відстає на 4%, в порівнянні з аналогічним періодом минулого сезону.
Згідно з даними офіційної статистики, за липень-грудень 2011 року хлібозаводи виробили 863,9 тис. т ХБВ, в той час як у другій половині 2010 р. цей показник становив 899,8 тис. т. При цьому ще в жовтні 2011 р. темпи відставання були нижчими - на рівні близько 3% до показника жовтня 2010 року.
Скорочення виробництва хліба спричинило за собою спад в обсягах виробництва борошномелів. Виробництво борошна (пшеничного і пшенично-житнього) в грудні 2011 р. було на 2,8% нижчим від показника за аналогічний місяць 2010 р.
А всього за другу половину року виробники втратили 3,9% від обсягу виробництва за аналогічний період 2010 р. - 1105 тис. т проти 1150 тис. т.
У чому причина
Офіційна версія негативної динаміки виробництва на ринку хліба - банальна зміна смаків українців. Ця теорія тим зручна, що не має доказів. За даними першого заступника директора Департаменту економічного розвитку та аграрного ринку Міністерства аграрної політики і продовольства України Сергія Петренка, торік у споживчому кошику українця відбувся істотний перерозподіл - в ньому скоротилася кількість хліба на користь м'ясних виробів. Так, споживчий кошик складався на 11% з хліба і хлібобулочних виробів та на 30,2% - з м'яса і м'ясних продуктів.
Правда, як відомо, в періоди економічних криз споживання хліба традиційно зростає, оскільки ним замінюють більш дорогі продукти, що стали недоступними. Друга половина 2011 р. за своїми характеристиками якраз повинна була підтримати виробництво хліба, оскільки, як відзначають економісти, вона була відзначена негативними тенденціями в економіці.
Ще одна версія відмови українців від хліба - небувалий урожай овочів та їх дешевизна, що дозволило в значній мірі компенсувати ними споживання ХБВ. Як зазначала керівник "АПК-Інформ: овочі та фрукти" Тетяна Гетьман, на столі споживача з хлібом конкурують картопля і овочі "борщового" набору.
І, нарешті, найбільш резонансна версія - скорочення доходів населення. Вона навряд чи повністю пояснює втрату популярності хліба, оскільки ХБВ на сьогодні залишаються найбільш доступним продуктом. Проте, як відзначають експерти, "люди стали економнішими і в дрібницях", і це могло спричинити більш раціональний підхід до купівлі навіть найдоступніших товарів.
Порятунок в експорті
Скорочення виробництва хліба змусило виробників борошна шукати запасні варіанти збуту їхньої продукції, у тому числі за межами України. Так, експорт пшеничного борошна йде набагато "жвавіше", ніж у минулому році. За даними аналітиків агентства Grain Ukraine, 2011/12, з України відвантажено 60 тис. т борошна, що вдвічі більше, ніж в аналогічний період 2010/11. В основному українське борошно купують Молдова - туди було направлено більше третини всього борошняного експорту, Індонезія (32%) і Туніс (12%).
Однак навіть поставки борошна на зовнішні ринки, що активізувалися, не можуть запобігти кризі затоварення, що насувається на зерновому ринку. Україна в поточному році забезпечена величезними запасами зерна. Нагадаємо, що врожай зерна в 2011 р. був рекордним в історії України і загальна пропозиція зернових на ринку перевищує 55 млн. т. При поточному стані справ, коли попит з боку внутрішніх переробників знижується, а темпи експорту сповільнюються, експерти прогнозують значні збитки галузі через надлишок пропозиції.
"Ми будемо мати величезні перехідні залишки зерна, яке буде не продано. Вони перейдуть межу 10 млн. т, а, за розрахунками, нам не потрібно мати більше 6 млн. т", - сказав президент Української аграрної конфедерації, голова Ради підприємців при Кабінеті міністрів Леонід Козаченко. З урахуванням додаткових витрат на зберігання зерна і недоотриманого прибутку від реалізації продукції загальні збитки аграрного сектора експерт оцінив у 2-3 млрд. грн.
Марія Бут
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
