11584
Депозит у гривні чи долар у "матраці"?
— Валюта
У 2011 році населення принесло на депозити близько 18 млрд гривень, а з "обмінок" винесло $13,4 млрд.
Суперечка на тему "у чому краще і надійніше зберігати зароблене?" зазвичай розгорається в періоди економічної і політичної нестабільності. В Україні, особливо після фінансової кризи восени 2008 року, питання "в чому зберігати свої кровні?" стало широким і багатогранним. Воно включає і "чи варто довіряти вітчизняній банківській системі?", "чи варто довіряти національній валюті взагалі?" і "яким буде курс долара в найближчій перспективі?". Природно, у кожного варіанту відповіді безліч прихильників і противників. Редакція "Мінфіну" спробувала проаналізувати настрої українців і зрозуміти, чому ж вони довіряють більше.
Депозит у гривні - аргументи "за" і "проти"
Станом на 1 січня 2012 року банківська система України акумулювала в цілому 307,4 млрд грн депозитів фізичних осіб. 51,4% загальної маси або близько 158 млрд грн склали депозити в національній валюті. Це рекордна цифра за всю історію вітчизняної банківської системи. Тільки за 2011 рік депозити в гривні зросли на 18 млрд.
У пам'яті українців ще свіжі події осені 2008 року, коли різке зростання курсу долара до гривні фактично знецінило заощадження населення в національній валюті, що зберігалися в банках. Введений постановою НБУ №319 від 11.10.2008 мораторій на дострокове розірвання депозитів зміг лише частково затримати панічний "винос грошей" з банків. Усього за півроку (з жовтня 2008 по березень 2009 року) з банківської системи вийшло понад 29 млрд грн і $3,74 млрд. Згідно з даними, наведеними у доповіді колишнього першого заступника голови НБУ Анатолія Шаповалова на засіданні Верховної Ради, "з банківської системи зникли близько 60 млрд грн".
Тиша в банківській системі, що прийшла на зміну періоду нестабільності, призвела до того, що поступово населення почало повертати гроші в банки.
Протягом двох останніх років курс долара утримувався залізною рукою Нацбанку, лише незначно відхиляючись від заповітної "вісімки". В результаті знову почався приплив грошей в банківську систему, почали зростати і депозити в гривні, що приносять більший дохід, ніж депозити у валюті. За 2011 рік по річному депозиту в гривні вкладники змогли отримати 15-16%, в той час як по валютному - майже в 2 рази менше. Саме більш висока прибутковість і стала головним (і по суті єдиним) аргументом на користь гривневих депозитів. Серед вкладників почала зміцнюватися думка, що гривні можна довіряти: курс долара якщо і зросте, то незначно, і дохідність за гривневим депозитом все одно покриє зростання курсу".
Їхні опоненти апелюють до подій осені 1998 та осені 2008, коли курс долара зріс фактично в 2 рази (у 1998 - з 1,8 грн до 3,6 грн за долар, в 2008 - з 5 грн до 10 грн за долар, правда, пізніше опустився до 8 грн). І, намагаючись аналізувати події, що відбуваються в економіці, пророкують черговий крах банківської системи та національної валюти. Їх вибір - долар в "матраці".
Долар в "матраці" - символ недовіри
Починаючи з перших років "незалежності", долар США міцно увійшов і укорінився у фінансовій системі України. Фактично за 20 років він став другою національною валютою (а деякі навіть напівжартома-напівсерйозно називають його "першою"). На зміну радянському рублю прийшов "купоно-карбованець", потім в 1996 році була введена гривня. Весь цей час долар успішно виконував всі основні функції грошей - і як міра вартості, і як засіб платежу, і як засіб накопичення. У доларах продавали і купували квартири, будинки і машини; в доларах платили за ремонт і давали хабарі. У доларах (а точніше - в доларовому еквіваленті) встановлювали багато цін на товари та послуги, пізніше замість слова "долар" стало вживатися політкоректне "умовна одиниця - у.о.", що було лише невдалою спробою замаскувати процес тотальної доларизації України.
Події осені 2008 року призвели до того, що значна частина вкладників перевела свої гривневі заощадження в долари. Одні повернули їх у банки, міркуючи: "навіщо тримати гроші вдома, де їх злодії можуть вкрасти, миші погризти, пожежа - знищити? І головне - вдома гроші не приносять доходу". Другі ж безапеляційно заявили: "після того, що сталося, жоден банк не побачить більше моїх грошей!" І їх теж можна зрозуміти. Крах найбільших українських банків "Надра" і "Укрпромбанку", а також десятка дрібніших банків, величезні нервові потрясіння, які пережили всі вкладники банків у період кризи 2008-2009 років - все це стало підставою не довіряти надалі не лише банківській системі, а й національній валюті.
"Долар в матраці" став символом недовіри до банківської системи і до влади, яка допустила все, що сталося.
"Ставлю все на зеро!" чи розумна диверсифікація?
У всі часи було відомо, що не можна складати яйця в один кошик. Природно, вибираючи якийсь один напрямок для заощадження своїх коштів, підвищується ймовірність втратити всі або більшу частину через хибний вибір. Така поведінка схожа з рішенням гравця в казино поставити все на конкретну цифру. Ймовірність програшу в цьому випадку набагато вища, ніж виграшу.
Саме тому багато аналітиків радять вдатися до диверсифікованості вкладень, просто кажучи, розбити наявні кошти на кілька приблизно рівних частин.
По-перше, має сенс перевести їх у різні валюти (наприклад, гривню, долар і євро). По-друге, очевидно, що депозит у банку принесе з одного боку більший дохід, ніж поточний картковий рахунок, але з іншого боку буде і більш ризикованим у разі введення мораторію на дострокове зняття. Тому має сенс лише частину коштів покласти на депозит. Решту доцільно частково відправити на різні карткові рахунки "до запитання" (такі послуги пропонуються багатьма українськими банками), а частково - тримати у вигляді готівки. І, природно, в готівковій формі має сенс тримати саме іноземну валюту, яка має великий шанс зрости.
По-третє, треба пам'ятати, що прибутковість завжди обернено пропорційна ризику. А здоровий глузд - найкращий порадник.
Єгор Зеленський
За матеріалами: Мінфін.com.ua
Поділитися новиною
