Маяки для Дракона: машинобудування — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Маяки для Дракона: машинобудування

Казна та Політика
1724
За оптимістичними планами Кабміну в 2012 році машинобудівна індустрія України може збільшити виробництво на цілих 20%. Такого сміливого прогнозу не удостоїлася більше жодна з базових галузей. Основний акцент при цьому робиться на авіабудуванні та пов'язаних з ним виробництвах. Вони ж можуть розраховувати і на найвідчутнішу економічну підтримку з боку держави.
Первым делом - самолеты…
В авіабудуванні хороший настрій був заданий ще в минулому році. Три основні літакові підприємства країни (ДП "Антонов", "Мотор-Січ" і "Івченко-Прогрес") наростили обсяги виробництва на 20-30% і поповнили свої портфелі замовлень значущими контрактами. Одного тільки їх виконання досить для того, щоб і в 2012 підтримати тренд зростання в торішньому тонусі. А обвалити його можуть навіть не економічні, а хіба що геополітичні чинники. Наприклад, якщо наша нинішня газова суперечка з Росією переросте в широкомасштабну торговельну війну, або ж напруга у відносинах між США та Іраном виллється в збройний конфлікт.
Саме Росія та Іран поки є головними клієнтами українських авіабудівників на зовнішніх ринках. Зокрема, минулого року ДП "Антонов" підписало договір з російською компанією "Іллюшин Фінанс Ко" на постачання 10 нових літаків Ан-158 і з опціоном на купівлю ще 10 таких же крилатих машин. 20 аналогічних літаків погодився придбати в "Антонова" минулого року й Іран. Крім того, підписані документи про організацію в майбутньому їх спільного складання в іранському Ісфахані.
Проривом на російський ринок можна вважати і контракт між компаніями "Мотор-Січ" і "Вертольоти Росії" на постачання запорізьких двигунів російським виробникам гелікоптерів. Загалом тільки за цими договорами вітчизняні авіабудівники мають заробити 2-2,5 млрд дол. Без них же зона збуту моментально обмежується внутрішнім ринком і самотніми замовленнями з інших країн.
Однак працюючи над проектом програми соціально-економічного розвитку на 2012 рік, фахівці Кабміну керувалися правилом "Думай про хороше". У підсумку за їхніми розрахунками на рік Дракона з конвеєра ДП "Антонов" має зійти 12 літаків нових моделей Ан-148/158 і 6 добре знайомих Ан-140. У свою чергу, орієнтир для Мотор-Січі - 505 новеньких авіадвигунів і 590 відремонтованих. Нарешті, головне завдання для КБ "Івченко-Прогрес" - розробка та підготовка до серійного виробництва нового покоління турбореактивних двигунів Аі-28. Потенційно налагодити промислове виробництво таких агрегатів в Запоріжжі готові в 2015. Але просять у держави близько 2 млрд грн. фінансової підтримки на етапі впровадження.
З підтримкою Прогресу питання поки не вирішене. А ось "Антонову" Кабмін готовий виділити з бюджету 600 млн грн. Мова, втім, йде не про прямі дотації, а про більш ринкові інструменти. Зокрема, два літаки у ДП "Антонов" уряд згідний просто купити - за 440 млн грн. для держкомпанії "Лізингтехтранс". А ще 160 млн грн. - направити на компенсацію відсотків за кредитами, що залучаються приватними компаніями на закупівлю українських літаків. Станом на початок 2012 р. в експлуатації транспортних компаній України та Росії знаходилися 11 машин Ан-148. Оновлена модифікація Ан-158 почне випускатися тільки в поточному році. Протягом 12 наступних років ДП "Антонов" планує побудувати 680 літаків цих марок, тобто вийти на продуктивність 40-50 одиниць за рік. Хоча зараз навіть половина з цієї кількості - висота для "Антонова" недосяжна.
На суші і на морі
Але й інші види транспорту не залишаться в боргу перед машинобудівниками. Тут, в першу чергу, надії варто покладати на Укрзалізницю, і на міста, що прийматимуть євромундіаль 2012. Зокрема, адміністрація залізниць має намір закупити 8300 нових вантажних вагонів загальною вартістю майже 6 млрд грн. І якщо вона реалізує свою мрію хоча б наполовину, то такі вагонобудівні заводи країни як Стахановський, Крюковський, Дніпровагонмаш і Азовмаш без роботи сидіти не будуть. Втім, вони і так щільно забезпечені замовленнями з тієї ж Росії.
На російських залізничників орієнтуються і вітчизняні виробники тяглових електровозів - холдинг "Луганськтепловоз". Тим більше, що в минулому році права на володіння підприємством остаточно оформив російський капітал, що негативно позначилося на його ділових відносинах з Укрзалізницею. Тепловозобудівники дорікають залізничникам несвоєчасною сплатою, а ті їм - ігноруванням вітчизняних замовлень. У той же час російський портфель контрактів Луганськтепловозу на 2012 рік, за попередніми оцінками, вже важить десь на 1,2 млрд грн.
Зате виробники автобусів до вітчизняного ринку ставляться набагато лояльніше. За оцінками Кабміну, цього року їх буде виготовлено і продано замовникам більше 2 тис. штук. Основними покупцями стануть муніципальна влада міст, які приймають учасників європейського футбольного чемпіонату 2012. Основними постачальниками - Львівський автобусний завод і черкаський "Богдан". Обсяг цих замовлень оцінюється в 340 млн грн.
Не забутий і водний транспорт. За урядовими розрахунками, приріст виробництва у суднобудівній галузі може скласти в 2012 році навіть 35%. На верфях країни заплановано побудувати близько 30 різних нових плавзасобів і ще близько сотні старих відремонтувати. Основна лепта державних інвестицій у суднобудування в 2012 піде на створення серії військових кораблів класу "корвет" на Чорноморському суднобудівному заводі в Миколаєві. Перший з "корветів" був закладений на ЧСЗ в 2011 р. А під кінець минулого року Кабінет міністрів схвалив цільову програму будівництва суден даного типу сумарною вартістю понад 16 млрд грн. Освоїти ці гроші передбачається протягом 10 років.
Енергійне "залізо"
Третій великий сегмент, де машинобудівники в рік Дракона можуть ґрунтовно заробити, - енергетика. Зокрема, Кабмін прогнозує, що в реконструкцію і будівництво об'єктів енергетики буде вкладено понад 11 млрд грн.: з них атомній - близько 6 млрд грн., тепловій - близько 7 млн грн. Правда, в пакеті атомних інвестицій левова частка (4,7 млрд грн.) припадає на будівництво 3 і 4 блоків Хмельницької АЕС. Але даний проект досить уразливий у плані реалізації, оскільки, з одного боку, проти добудови виступають громадські організації та місцеві громади, з іншого - ще не з'ясовано всі питання з російськими кредиторами та партнерами. До того ж, якщо встановлення реакторів буде опікати російський Атомбудекспорт, значна частина його замовлень осяде на підприємствах РФ.
У тепловій енергетиці інвестиції в модернізацію розпорошені по різних об'єктах більш рівномірно. А приватизація активів у цій галузі, яка активно стартувала наприкінці минулого року, дає надії на те, що нові власники будуть щедрішими на обновки, ніж колишній власник - держава. Найближчим часом реконструкції підлягають по три блоки на Криворізькій і Запорізькій ТЕС, по 2 - на Придніпровській і Бурштинській, по одному ще на низці станцій. За капіталовкладеннями виходить в середньому 300 млн грн. щорічних вкладень на один блок.
11 січня 2012 р. Кабінет міністрів своїм розпорядженням вже затвердив проекти реконструкції блоку № 8 на Добротвірській ТЕС і блоку № 5 на Бурштинській ТЕС (обидві входять до складу генеруючої компанії "Західенерго"). У Добротвірі тендер на модернізацію турбіни вже виграв харківський Турбоатом. Він же в майбутньому претендує і на здійснення подібних робіт на сьомому блоці цієї ж станції, а також на двох блоках Придніпровської ТЕС. Вартість реконструкції турбіни тільки на блоці № 8 оцінюється приблизно в 800 млн грн. У Бурштині ж тендер на оновлення турбіни п'ятого блоку виграв Полтавський турбомеханічний завод (вартість робіт - 150 млн грн.), а на оновлення електромеханічного обладнання - корпорація "Союз" (понад 80 млн грн.). Ремонти намічено завершити до кінця 2013 року.
На інших відгалуженнях українського машинобудування (космічне, сільськогосподарське, високоточне, випуск устаткування для вугільної промисловості, альтернативної енергетики тощо) також є свої свіжі напрацювання і позитивні очікування. Однак Дракон все ж буде спиратися на тих трьох китів, про які ми писали вище - авіабудування, виробництво транспортних засобів та енергетичного обладнання. Всі інші - це рибки дрібніші. Хоча іноді косяк малої риби може прогодувати не гірше, ніж одна велика.
Олег Дорожовець
За матеріалами:
МінПром
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас