2041
Суперечливі моменти: що втратить Україна від торговельної війни з Росією?
— Аграрний ринок
Експерти вважають, що "сирний" конфлікт може стати початком торговельної війни між Росією та Україною. Які економічні наслідки може мати це для нашої країни?
Більше тижня тому головний санлікар Росії Геннадій Онищенко розкритикував сирну продукцію деяких українських виробників. За результатами експертизи Росспоживнагляду в сирах, що поставляються деякими українськими виробниками, виявлено перевищення норм вмісту пальмової олії. За його словами, продукт з таким вмістом пальмової олії не може носити назву "натуральний сир".
Слідом за Онищенком висловився і Союз харчових підприємств Санкт-Петербурга, він підтримав випади Росспоживнагляду і підтвердив, що, згідно з його даними, злощасна пальмова олія в українському сирі дійсно є. Молочники не забули зазначити, що така рецептура шкодить не тільки шлункам росіян, а й їхньому бізнесу - адже українські постачальники, використовуючи дешеві технології, мають можливість демпінгувати. Претензії росіян підтримали і білоруси - зі звинуваченнями в експериментах з пальмовим жиром на адресу наших сироварів виступило місцеве аграрне відомство. Таке роздування "сирної" теми в Україні сприйняли за початок торговельної війни, яку затіває Російська сторона з метою заманювання нашої країни до Митного союзу. "Главред" розбирався, наскільки реальні такі припущення.
Скажіть "cheese"
Українських сироварів така новина стривожила не на жарт. І не дивно, адже експорт даної продукції в Росію у наших виробників доходить до 70% в загальному обсязі їх виробництва. Правда, поки офіційної заборони на експорт українських сирів до Росії немає. Але постачальники розповідають, що їхні російські і навіть білоруські та казахські партнери різко скоротили закупівлі і відмовляються підписувати "довгограючі" контракти. Так що нашим молочникам вже час підраховувати втрати. За даними консалтингового агентства ААА, в минулому році на зовнішніх ринках було реалізовано 66 тис. тонн з 179 тис. тонн виробленого в Україні сиру, причому 55 тис. тонн (майже на 300 млн доларів) з'їли росіяни.
Відзначимо, що в разі введення ембарго з боку Росії сир може виявитися далеко не єдиним молочним продуктом, що потрапить в немилість до сусідів. У списки можуть потрапити сорбети, фруктовий лід і морозиво. За даними консалтингової компанії "Астарта Таніт", з експортних 3 тис. тонн холодних ласощів майже 17% було поставлено до Росії і більше 22% - до Казахстану. Саме ці ринки українські виробники морозива вважали найбільш пріоритетними та перспективними. Також слідом за молочною продукцією росіяни можуть взятися за алкоголь, кондитерські вироби, цукор та інші товари, обсяг експорту яких на територію Росії є істотним.
Якщо ця історія дійсно отримає продовження, багатьом молочним виробникам доведеться затягнути пояси, а деяким і зовсім подумати про зміну виду діяльності. Адже замінити настільки ємний російський ринок українським виробникам поки що нічим.
Теоретично вони можуть спробувати зайняти частку ринку в ЄС, Північній Африці, Саудівській Аравії та Ізраїлі. Але на це піде багато часу і сил, а не кожне підприємство може собі дозволити працювати вхолосту навіть кілька місяців. Адже на ринку ЄС вельми жорсткі вимоги до молочної продукції, виконати які вітчизняні тваринники не можуть, а азіатські напрямки українські молочні виробники поки не тестували, орієнтуючись на ємний і дуже привабливий російський роздріб. При такому розкладі для більшості сирних заводів втрата цього ринку загрожує обернутися колосальними втратами, якщо не банкрутством. У цьому випадку мова може йти як мінімум про два десятки підприємств. Втім, якщо історія буде розвиватися за прогнозованим сценарієм, українці можуть отримати один невеликий бонус - при закритті російського ринку величезна кількість молочної продукції виллється на вітчизняний ринок, і ціни на неї можуть знизитися до 30%. Але це в короткостроковій перспективі. Адже реалізувавши в Україні продукцію, яку українські виробники планували збути сусідам, вони різко скоротять потужності, і ціни на сиро-молочні товари різко злетять вгору.
Сусід грає на трубі
Але, безперечно, найболючішим питанням у торговельній війні буде газове. Бюджет на цей рік вже схвалений з поправкою на вартість цього палива в сумі 416 доларів за тисячу кубометрів. Це серйозно позначиться на українських металургах та хімічній промисловості.
І хоча прем'єр-міністр України Микола Азаров напередодні Нового року запевнив Україну, що економіка країни витримає такі ціни на блакитне паливо, вже перший день 2012 почався зі скандалу: Україна заявила, що купуватиме у Росії вдвічі менше газу (знизить закупівлю російського газу до 27 млрд кубометрів). Це спроба нашої країни хоч якось знизити загальне навантаження на економіку. Адже розцінки дійсно високі, особливо для тих підприємств, які не встигли модернізувати виробництво енергозберігаючими технологіями. До речі, таких більшість. Зараз, за підрахунками того ж Азарова, Україні вигідніше використовувати для опалення осель українців вугілля власного видобутку, ніж російський газ по 416 доларів за тисячу кубів. "Якщо говорити про використання вугілля замість газу, то, коли газ коштує 416 доларів, як він зараз і коштує, використовувати вугілля доцільно та економічно виправдано. Але якщо вартість газу знизиться і буде, наприклад, 220 доларів, використовувати вугілля стане, порівняно з газом, неефективно", - сказав він. За словами глави уряду, в 2010-2011 роках Кабмін серйозно займався розвитком вугільної промисловості, і в минулому році країна вийшла на профіцит вугілля 5 мільйонів тонн.
У цьому році уряд поставив перед собою завдання там, де можна, - перейти на власне паливо: на вугілля або альтернативні джерела.
Правда, потуги чиновників виглядають смішно. У всьому світі, навпаки, всі замінюють вугілля як головне паливо більш екологічно нешкідливим природним газом. До того ж для переобладнання ТЕЦ і котелень для роботи на вугіллі знадобляться сотні мільйонів доларів на захисні фільтри і печі. Плюс вугілля потрібно буде десь зберігати. Уявити, де це можна робити, наприклад, у Києві, дуже складно. Адже для обігріву цього мегаполісу потрібні будуть величезні кількості даного ресурсу, а значить десятки га землі. Є й екологічні ризики. Вугільні викиди сильно забруднюють навколишнє середовище. Наприклад, у Пекіні, де, до речі, котельні працюють на вугіллі, вранці на тротуарах випадає до 5 мм вугільного смогу.
Ще більш безглуздо виглядають заяви чиновників про альтернативну енергетику. Солома, дрова, піллети, біогаз - це, звичайно, вигідний ресурс. Але він від сили в загальній енергетиці країни може зайняти 10% -15%.
Так що поки альтернативи природному газу немає. Але є можливість його економити. А для цього потрібно модернізувати виробництва, старі системи ЖКГ, замінити труби і закуповувати енергоефективне обладнання, але поки реалізацією таких програм чиновники себе не турбують.
Залізні обійми
А ось диктувати умови українському машинобудуванню Росія не зможе. Це, мабуть, одна з небагатьох галузей, від якої поки сильно залежать багато російських підприємств. Так українські авіаційні двигуни, газові і парові турбіни, залізничний транспорт, по суті, не мають аналогів на території СНД. Наприклад, ВАТ "Мотор Січ" є практично монопольним постачальником двигунів для вертольотів в Росії. Тим не менш, компанія створює складальні підприємства в Росії, а також йде на кооперацію з російськими заводами, так як росіяни не можуть створити схожих технологій, але при цьому намагаються контролювати імпорт. Таким чином, українське підприємство нівелює проблему створюваних перешкод для поставок до Росії, при цьому основна частина доданої вартості залишається в Україні.
До того ж, зараз у Росії немає можливості замінити продукцію українських машинобудівників. Крім того, поки Росія не інвестує достатньо коштів в розвиток цих напрямів. Але навіть при інвестуванні в ці сфери розвиток і розробка технологій може затягнутися на роки. За словами голови аналітичного департаменту ІК BG Capital Олександра Паращія, прикладом відсутності технологій у росіян також є "Турбоатом" і "Луганськтепловоз". А популярність продукції "Південмашу", "Запоріжтрансформатора" і Сумського НВО ім. Фрунзе пояснюється нестачею в Росії виробничих потужностей. Загальний обсяг експорту машинобудівної продукції в Росію в грошовому вираженні оцінюється приблизно в 2,5 млрд доларів.
Світлана Єрьоміна
За матеріалами: Главред
Поділитися новиною
