1240
Янукович знайшов "слабку ланку"
— Казна та Політика
Ще восени пропозиція президента міністрам: хто не справляється з реформами - може бути вільний - нарешті реалізувалася на практиці. 18 січня свій пост покинув глава Мінфіну. А крісло, що стало вакантним внаслідок добровільно-показової відставки, зайняв колишній голова СБУ Валерій Хорошковський.
Довга відставка
Федір Ярошенко, який покинув Кабінет міністрів - один зі "старожилів" уряду Миколи Азарова. З моменту вступу на посаду разом з усім Кабміном у березні 2010 року Федору Олексійовичу вдалося пережити і "адмінреформену ніч" у грудні 2010 року, коли частина членів КМУ втратила портфелі внаслідок об'єднання декількох міністерств, і попередні сеанси "проріджування" міністрів, які не справляються з реформами. Втім, його відставку в січні 2012 року важко назвати несподіванкою - адже в "розстрільний список" найближчих кандидатів на звільнення Ярошенко потрапляв неодноразово.
Специфіка посади і сфера відповідальності сприяла тому, що міністр фінансів регулярно ставав об'єктом президентської критики. "Беріть на себе відповідальність, не перекладайте її на прем'єр-міністра і не показуйте пальцем. Зрозуміло це чи ні?", - волав до міністра Віктор Янукович у квітні 2011-го, коментуючи ситуацію із взаємодією Мінфіну та Регіонів. "Я сокиру над вами підняв. Тепер думайте над тим, щоб я її не опустив", - а так вже в травні глава держави вимагав вирішення проблеми фінансування програми "Корвет", у відповідь на що Ярошенко пояснив, що "під сокирою" він " ходить щодня". "Завдяки "подібним яскравим заявами прийдешнє звільнення міністра фінансів експерти досить впевнено прогнозували спочатку навесні 2011 року, а потім - восени, після того, як на початку вересня гарант нагадав главі Мінфіну: "Не грайтеся зі мною, я вас багато разів попереджав".
Новий привід ще більш серйозно задуматися про майбутнє перманентно "напівопального" міністра дала серйозна комплексна перевірка діяльності Міністерства фінансів, затіяна восени. І все ж у жовтні Федору Ярошенку вдалося втриматися на посаді - не виключено, що завдяки неприхованому заступництву Миколи Азарова, який відмовлявся міняти коней на переправі. "У країні йде бюджетний процес. 24 жовтня в Україну приїжджає місія МВФ. Подивіться, що відбувається на фінансових ринках. Постійно відбуваються спекуляції, того замінити, цього замінити, але хто займається такими речами", - обурювався через кадрові "спекуляції" прем'єр. Як би там не було, Ярошенко залишився на посаді. Більше того, на голову міністра не обрушилася і публічне несхвалення президента в ході широко відомого розширеного засідання уряду 2 листопада. Нагадаємо, саме тоді глава держави, розкритикувавши роботу низки міністрів поіменно, запропонував піти "тим, хто не витримує".
Робити кадрові висновки "в грудні", як це було обіцяно, Віктор Янукович не став. Імовірно доленосне спільне засідання Кабінету міністрів та Комітету з економічних реформ пройшло тільки 11 січня. У новому році листопадова ситуація повторилася в загальних рисах. Президент ще жорсткіше висловився з приводу невиконання покладених на Кабмін завдань з реалізації реформ, і знову запропонував міністрам задуматися про свою відповідність посадам. "Я відверто скажу, що ті міністри, яких не задовольняють ті умови, при яких ви працюєте, повинні самостійно написати заяву і піти у відставку. Не потрібно чекати, щоб ми вам допомагали", - повідомив Віктор Федорович.
Через тиждень перший, хто "не потребує допомоги", все-таки з'явився. "Порадившись з прем'єр-міністром, я попросив президента звільнити мене з посади міністра фінансів за власним бажанням. Глава держави підтримав мою пропозицію. Я написав заяву за власним бажанням", - розповідав Федір Олексійович після зустрічі з Віктором Януковичем. При цьому вже екс-міністр уточнив, що є прихильником "реформаторського курсу" президента і побічно підтвердив версію про "не впорався", коли розповів про свою готовність просити главу держави про "нову ділянку робіт" після якогось "відновлення форми". Між тим, глава Кабміну, який за чутками, восени був готовий зберегти Ярошенка в уряді мало не ціною свого крісла, відставку свого давнього соратника поки не коментує. Але ще обіцяє це зробити 20 січня під час звітної прес-конференції. Зате в політикумі відставка Ярошенка і подальше призначення Валерія Хорошковського вже зараз викликали помітне пожвавлення.
Перший на виліт?
З урахуванням подій, що відбуваються, обґрунтувати відставку Федора Ярошенка, наскільки добровільною вона б не була, нескладно. "Гальмування з імплементацією реформ" (користуючись одним з формулювань президента) - претензія обтічна і багатозначна. Але, в принципі, саме міністру фінансів можна поставити в провину багато чого: і "соціальні" проблеми бюджету, які глава держави нещодавно пообіцяв побороти найближчим часом, і деякі труднощі з реалізацією великого плану "Дерегуляція - в маси", і не настільки благополучне, як того хотілося б, протягом уже реалізованих реформ.
Так, останнім часом, регулярній критиці глави держави піддається перебіг податкової реформи, щодо якої гарант не може "бути до кінця впевненим, що ми зробили все, що потрібно". "...Якщо ми подивимося на скарги, які надходять із регіонів, на що скаржаться сьогодні представники бізнесу чи платники податків? На надмірний тиск. І це питання нівелює практично всю підготовчу роботу, яку ми проводили з податкової реформи. Незважаючи на те, що ми прийняли Податковий кодекс, ми багато питань не врегулювали", - нарікав Віктор Янукович. На думку фахівців, саме Федір Ярошенко може виявитися одним з головних "відповідачів" з питання: чому податкова реформа спрацювала не зовсім так, як планувалося. "Податковий кодекс погіршив чисельність зайнятості України, викликав серйозний відтік капіталу з країни. В результаті цього загальмувалося відновлення економіки. Тобто дуже серйозні ідейно-структурні помилки Кабінету міністрів взагалі і міністра фінансів зокрема. Звичайно, думаю, що Ярошенко не був ідеологом Податкового кодексу, але все ж став чи не головним винуватцем", - пояснює президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий.
В контексті "антиреформаторам - бій" відставка Федора Ярошенка дійсно може мати певне іміджеве значення. Добровільне його звільнення одночасно і важливість реформ демонструє, і доброзичливість взаємовідносин у правлячому таборі підкреслює, і огріхи модернізації пояснює. І все ж навряд чи саме колишній міністр фінансів має антирейтинги такого масштабу, щоб одна його відставка могла б суттєво поправити репутацію влади. У народу є і більш "популярні" кандидати на звільнення, на зразок Сергія Тігіпка чи того ж Миколи Азарова (не кажучи вже про такий вічний подразник, яким є Дмитро Табачник), порівняно з якими Ярошенко в публічному просторі, по суті, грав другу скрипку...
Саме тому звільнення глави Мінфіну більшу увагу привертає з іншого боку - не стільки як приклад покарання винних, скільки як ознака можливого переділу сфер впливу всередині владного табору. "Головна проблема не в звільненні або відставці Ярошенка. Це формальний наслідок ось цих бюджетних протиріч, про які ми чули в останні тижні. Але за цим йде боротьба за посаду міністра фінансів, за контроль над бюджетними потоками", - вважає голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. Багато політологів вважають, що звільнення Ярошенка - це помітний удар по позиціях Миколи Азарова (якщо не ознака неодмінного звільнення його самого). При цьому одна частина фахівців допускала, що звільнення Ярошенка може служити зовнішнім проявом протистояння між Кабміном і Нацбанком (а в ширшому сенсі мова звичайно йде про збільшення впливу найближчого оточення президента - причому, як ймовірний кандидат розглядався перший заступник глави Нацбанку Юрій Колобов), інша прогнозувала зміцнення інших груп впливу всередині Партії регіонів.
У результаті, того ж дня, 18 січня, Мінфін очолив один з традиційних претендентів на це крісло - тепер уже екс-глава Служби безпеки України Валерій Хорошковський, ім'я якого часто пов'язують з "навкологазовою" групою Бойка-Фірташа-Льовочкіна, славиться порівняно непоганими контактами з Росією. Проте деякі експерти вважають, що відносини з нинішнім прем'єром у новоспеченого міністра можуть складатися непросто. "Це призначення говорить про різке посилення групи "РосУкрЕнерго" і зміщення балансу в оточенні Віктора Януковича. Можливо, Хорошковському вдалося довести президенту, що він буде нейтральним міністром", - припускає директор соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко. Схожої думки дотримуються і в опозиції. "Це проблема не економічна. Для Азарова міністр фінансів був правою рукою. Тобто, я так розумію, що всередині цієї регіональної корпорації сталися певні рейдерські захоплення влади", - вважає екс-міністр економіки Сергій Терьохін. "Це креатура газового лобі, яке сьогодні сидить в Адміністрації президента і Хорошковський буде сьогодні виконувати те, що там в Адміністрації вони разом і вирішать. Це ті люди, які як мінімум набагато ближче до сім'ї, до синів...", - переконаний нардеп-"бютівець" Володимир Бондаренко, який вважає, що "це не останній акт цієї п'єси на відбілювання іміджу президента в очах суспільства: він хороший, але у нього такі виконавці погані, що довели справу до такого поганого стану".
Ситуація, що склалася, примітна саме тим, що відставку Федора Ярошенка мало хто оцінює як одноразову ініціативу. На думку багатьох політологів, кадрової стабільності найближче майбутнє не обіцяє. Інтригу сходу забезпечило вакантне місце на чолі СБУ (експерти взялися називати можливих кандидатів на цю посаду, почавши з першого заступника генпрокурора Рената Кузьміна і, з посиланням на джерела в Кабміні, раніше першого зама самого Хорошковського Володимира Рокитського). Якщо на перше місце поставлено підняття популярності влади і радикальне очищення іміджу реформ - нові звільнення в Кабміні не змусять довго на себе чекати (вже зараз фахівці знову згадують про стабільно критикованих міністрів освіти, охорони здоров'я, оборони). Але і якщо мова йде про горезвісний великий "переділ влади" - швидше за все, кадрових змін теж буде важко уникнути.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
