805
Вибори - всьому голова?
Коли перспективи звільнення Юлії Тимошенко стали виглядати доволі туманно, роль головного "маркера" демократичності України почали відігравати парламентські вибори, що наближаються. Європа сподівається на краще, і не приховуючи пояснює, на що вона розраховує. А на що сподівається Україна?
Перевірка боєм
Після грудневого саміту Україна-ЄС взаємини Києва з Брюсселем були переведені в стан своєрідної паузи. Обидві сторони продовжують запевняти один одного в непорушності дружби і періодично обмінюються повідомленнями про процес технічної підготовки Угоди про асоціацію до парафування. Коли саме текст документа буде хоча б остаточно затверджено (не кажучи вже про підписання) як і раніше неясно: ще недавно в Україні сподівалися на січень, а експерти частіше робили ставки на лютий-березень... Але незважаючи на оптимістичні ноти, складно говорити про потепління найближчим часом взаємин між Україною та Брюсселем: надто значущі нез'ясовані протиріччя.
Ще недавно, мабуть, основним орієнтиром у зовнішньополітичній грі "Як тільки ви, так і ми відразу..." служив справедливий суд та/або звільнення Юлії Тимошенко та інших в'язнів, яких в Європі схильні вважати політичними. Проте "подвійний" арешт, провал апеляції та переведення екс-прем'єра в колонію практично знищили можливі надії оптимістів на швидкий вихід Юлії Володимирівни на свободу. В опозиції продовжують вважати, що розвиток ситуації з численними справами Тимошенко продовжить відігравати визначальну роль у взаєминах України з Євросоюзом. "...Поки не буде рішення Європейського суду (Європейського суду з прав людини, куди захист Тимошенко звернулася з позовом, - "Подробиці"), відносини будуть просто заморожені. А коли воно буде і якщо воно не буде виконано, я думаю, що на багато років може бути відстрочено не тільки підписання, а навіть парафування угоди про асоціацію", - вважає нардеп-"нунсівець" Андрій Парубій. На необхідності ще більш крайніх заходів наполягає найближче оточення колишньої глави уряду. "Ми говоримо всім європейцям про те, що Янукович і його команда не розуміють дипломатичної мови, не бачить сигналів, не чує заяв, які робить демократична Європа і світове співтовариство. Єдине, що залишається - застосування санкцій та обмеження корупційної діяльності нинішнього режиму", - розповіла Євгенія Тимошенко. Тим не менш, тему ймовірних санкцій в Брюсселі обговорюють дуже акуратно. "...Введення крайніх заходів не буде приємним ні для України, ні для Євросоюзу. Втім, ЄС зробить все можливе, щоб захистити права людини і демократію в Україні", - повідомив у ще не опублікованому повністю інтерв'ю тепер вже екс-президент Європарламенту Єжи Бузек. Схоже, що доля Тимошенко, очевидно, є для Євросоюзу не єдиним "мірилом" адекватності того, що відбувається.
Ще одним предметом пильного інтересу євросоюзівських функціонерів залишаються парламентські вибори в Україні. Очевидно, саме під час кампанії (та й завдяки результату) українській владі належить здати черговий іспит на демократичність, чого Єжи Бузек не заперечував. Варто зауважити, що 17 січня президент Європарламенту від досить лояльної до "Батьківщини" і Юлії Тимошенко Європейської народної партії поступився своїм місцем соціалісту Мартіну Шульцу, чиї соратники підтримують партнерські відносини з Партією регіонів. Тим не менше фахівці припускають, що ставлення Європарламенту до України і українських проблем принципово не зміниться: по-перше, ЄС зараз більше непокоять внутрішні проблеми, по-друге, позиції ЄНП та інших критиків "режиму Януковича" залишаться сильними. "Провідними силами були фракції, які залишаться: як підтримувала фракція Народної партії Юлію Тимошенко, так це і продовжиться, так само як і буде продовжено співпрацю між європейськими соціалістами і Партією регіонів. Тон цієї боротьби не зміниться", - передбачає виконавчий директор Європейського центру для сучасної України Іна Кірш.
На сьогодні до прийдешніх виборів Європа налаштована ввічливо, але не надто оптимістично. "Звинувачення у фальсифікаціях однозначно виключать наших сусідів з гри за Європу", - писав у своєму блогу польський євродепутат Марек Сівец. Втім, в Україні специфіку ситуації прекрасно розуміють. "МЗС, в свою чергу, буде робити все від нього залежне, щоб виборчий процес став об'єктом якісного та неупередженого моніторингу з боку тих міжнародних структур, які традиційно забезпечують спостереження за виборами. Упевнений, після жовтня 2012 р. політичні передумови для спроб пригальмовувати євроінтеграційні устремління України у наших західних партнерів зникнуть", - розповідав ще в грудні глава зовнішньополітичного відомства Костянтин Грищенко. У січні подібну за духом заяву, вітаючи Мартіна Шульца з обранням, зробив і український прем'єр. "У 2012 році Україну чекають майбутні парламентські вибори в жовтні, і я можу запевнити вас, що ми докладаємо всіх зусиль, щоб їх проведення відповідало європейським стандартам. Я сподіваюся, що зможу розраховувати на Вас особисто щодо подальшої практичної підтримки з боку Європейського парламенту", - пообіцяв Микола Азаров новому главі Європарламенту.
Дишло закону
Для того щоб результат парламентських виборів цілком влаштував зарубіжних спостерігачів по Україні, кампанія має пройти чинно, благородно, без фальсифікацій і, як неодноразово зверталися резолюції Європарламенту, - з гарантіями того, що "Юлія Тимошенко та інші лідери опозиції мають право реалізувати своє право повноцінної участі в політичному процесі, як зараз, так і в майбутніх виборах в Україні". Наскільки успішно правлячий табір забезпечить виконання всіх можливих умов - велике питання. До того ж, не можна забувати про те, що приводів для додаткового інтересу до передвиборних перегонів у співчуваючих чимало і без пильного спостереження за долею екс-прем'єра. З одного боку, причин замислитися додають рейтинги: популярність представників влади падає, а ось число готових підтримати опозиціонерів восени-взимку-2011 почало зростати (аж до того, що деякі дослідження зафіксували обгін "Батьківщиною" ПР). У подібних умовах домогтися гарного результату правлячому табору не так і просто... Крім того, з іншого боку, бажаного для європейців "демократичного" спокою кампанії теоретично повинна сприяти стабільність правил гри. А ось гарантувати останню в нинішніх умовах складно навіть з поправкою на нещодавно прийнятий закон про парламентські вибори.
Серед традиційних "передвиборних" претензій західних експертів і політиків до України важливу роль займає пристрасть вітчизняного парламенту міняти правила виборчої гри або незадовго до початку кампанії (як це було з місцевими виборами-2010), або прямо в її розпал (прикладом чого служить президентський "забіг" 2009-2010 років). Здавалося, що в 2012 році від цієї "напасті" і Україна, і спостерігачі позбавлені - новий закон про вибори прийняли заздалегідь. Правда, не до всіх нововведень з розумінням поставилися у Венеціанській комісії і опозиціонери, перед якими гостро постала проблема об'єднання зусиль. Деяку недосконалість закону визнають і представники влади. Не заперечують вони й того, що остаточним нинішній варіант законодавства не є - парламентські вибори-2017, швидше за все, пройдуть вже не за змішаною системою, а чи то за повною "мажоритаркою", чи то (і про це варіанті згадують частіше) за "пропорціоналкою" з відкритими списками. Однак не виключено, що перелицюванням нещодавно прийнятого закону народних депутатів належить зайнятися набагато раніше.
Про те, що в листопаді ВРУ проголосувала за зовсім вже не остаточний варіант, в українському політикумі згадували вже неодноразово. Нарешті, під парламентської сесії кінець про можливі зміни згадав і спікер. "Я не відкидаю того, що до цієї теми (поправок до закону про парламентські вибори, - "Подробиці") будуть повертатися з урахуванням прогнозів на вибори", - припустив 13 січня Володимир Литвин. Теоретично, пропонуючи корективи, депутати можуть рекламувати власні благі наміри - наприклад, привести закон до спільного знаменника з рекомендаціями Ради Європи. Але сама специфіка закону з його забороною на блоки і піднятим прохідним бар'єром сприяє тому, що на практиці поправки можуть виявитися предметом жорстокого торгу.
Простим, але "благонадійним" приводом зайнятися редагуванням закону про вибори служить одна з внесених до нього суперечливих норм. В актуальному на сьогодні варіанті закон дозволяє людині одночасно балотуватися і в одномандатному, і в багатомандатному (тобто, за партійним списком) окрузі. Нагадаємо, раніше проти подібного правила в одному з попередніх документів ополчився Конституційний суд, і така норма була скасована. А от чи вирішать це питання (якщо взагалі зберуться його вирішувати) депутати, дізнаємося не раніше початку наступної сесії. Втім, у Верховній Раді визнають, що крім неконституційності, є й інші проблеми. "Я, як мінімум, пропонував би внести одну зміну: у частині прохідного бар'єру. Ви знаєте, я неодноразово про це говорив, що при змішаній виборчій системі прохідний бар'єр втрачає сенс. Тому, що один депутат, який набирає на окрузі тисяч п'ятдесят голосів, він стає депутатом, а політична партія при 5-відсотковому бар'єрі, набираючи більше мільйона голосів, вона віддає їх як приз для тих партій, які подолали 5-відсотковий бар'єр", - повідомляє Володимир Литвин. І занепокоєння спікера можна зрозуміти - його політсилі взяти п'ятивідсоткову планку буде складно...
Можна припустити, що пом'якшення закону про вибори в тих моментах, які сприятимуть розширенню можливостей бути обраними для "міноритаріїв", європейське співтовариство сприйме позитивно. Однак сама по собі ідея про доведення закону "під ключ" за проханнями потребуючих може повести вітчизняних парламентаріїв трохи далі, ніж це прийнято у найкращих демократичних "домах". Але ж не варто забувати про те, що і без складнощів з законом парламентські вибори-2012 привернуть максимум уваги. Втім, Європа готова нагадувати про це заздалегідь.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
