2875
Тарифні сіті
— Кредит&Депозит
Оскільки доходи від кредитування поступово скорочуються, банки прагнуть все більше заробляти на обслуговуванні клієнтів. У 2012 р. ця тенденція буде тільки підсилюватися.
Зростання над собою
За 11 місяців 2011 р., порівняно з аналогічним періодом 2010 р., комісійні доходи фінустанов збільшилися на 22% - до 16,7 млрд грн., що становить 13,2% сумарних банківських доходів. Зазначимо, що спостерігався також приріст питомої ваги комісійних в доходах банків на 2 в.п. Так, в 2009-2010 рр. частка комісійних доходів не перевищувала 11%.
Така динаміка свідчить про те, що надходження від сплати комісійних збільшуються набагато швидше, ніж інші статті заробітку. Наприклад, основне джерело банківського заробітку - відсотковий дохід - навіть скорочується. За січень - листопад 2011 р. банки заробили на нарахуванні відсотків 102,2 млрд грн., що на 1,2% менше, ніж за аналогічний період 2010 р.
Фінустанови масово підвищують тарифи на розрахунково-касове обслуговування (РКО) як корпоративних, так і приватних клієнтів. Як уже писав БІЗНЕС, банки почали роздувати вартість своїх послуг ще в 2009 р. Навесні минулого року ціна банківського обслуговування викликала питання навіть в банківського регулятора.
НБУ зажадав від банків відзвітувати про ціноутворення на надавані ними послуги. У листі регулятора зазначалося, що збір інформації викликаний численними скаргами клієнтів на розміри комісійних за РКО. Нацбанк висловлював побоювання з приводу того, що високі тарифи зумовлюють скорочення обсягу безготівкових розрахунків і знижують платіжну дисципліну.
Проте банки відстояли право самостійно встановлювати відсоткові ставки та розмір комісійної винагороди на свої операції. У результаті, з початку кризи в банківській системі тарифи збільшилися в 2-3 рази. Банкіри вирішили використовувати улюблену риторику комунальних служб, пояснюючи підвищення вартості обслуговування клієнтів приведенням тарифів до економічно обґрунтованого рівня.
Справа в тому, що до кризи в умовах кредитного буму банки достатньо заробляли на позичальниках, щоб субсидувати РКО клієнтів, часто пропонуючи зазначені послуги дешевше їх фактичної собівартості. Активно свою щедрість у даному питанні банкіри демонстрували фізичним особам, пропонуючи, наприклад, безкоштовно відкривати рахунки, здійснювати регулярні платежі і т.п. Весь розрахунок був на те, що рано чи пізно такий клієнт візьме кредит, що компенсує всі витрати банку.
Тепер же обмежені можливості фінустанов у частині кредитування змушують їх розглядати комісійний дохід як одну з пріоритетних складових сумарного банківського заробітку.
"Треба ж за рахунок чогось фінансувати утримання роздутих філіальних мереж, які зараз простоюють", - пояснює банкір, який побажав залишитися неназваним. Тому перед багатьма вітчизняними банками, особливо з іноземним капіталом, стоїть завдання збільшити частку комісійних доходів.
Орієнтир - рівень європейських (материнських) банків, у яких частка комісійної складової в доходах сягає 25-30%. Навряд чи в період кризи втасться вирішити дану задачу за рахунок залучення на обслуговування нових клієнтів. Основний шлях - це подальше підвищення тарифів на РКО.
Разом з тим банкіри розуміють, що подібні заходи викличуть невдоволення клієнтів. "Наші клієнти не звикли платити - це ми їх "розпустили". Вони всі хочуть робити безплатно", - нарікає Світлана Черкай, заступник голови правління "Ерсте Банку". Водночас, за даними дослідження однієї з консалтингових компаній, обсяг комісійних доходів в Україні відносно середньої зарплати вже зараз вищий від загальноєвропейського рівня.
До подальшого подорожчання банківських послуг варто готуватися не тільки приватним, але і корпоративним клієнтам, у тому числі малому і середньому бізнесу. Наприклад, наприкінці грудня про підвищення тарифів на РКО для представників мікро- та малого бізнесу повідомив банк "Форум".
Комісіонери
Незважаючи на те що середня частка доходів від стягнення комісійних платежів по банківській системі в цілому становить 13%, даний показник дуже сильно коливається від банку до банку.
Так, за даними НБУ, у банку "Російський Стандарт" дохід від комісійних платежів становить майже 50% загального доходу, тоді як у "Платинум Банку" - всього 0,5%. Примітно, що обидві ці фінустанови мають однакову спеціалізацію - дрібнороздрібне споживче кредитування (PoS-і cash-кредити). У зв'язку з цим хотілося б звернути увагу на один нюанс, який є специфічним для українського ринку.
Як відомо, ефективні (реальні) відсоткові ставки за дрібними споживчими кредитами часто перевищують 100% річних, тоді як номінальні кредитні ставки банки рідко заявляють вище 30% річних. Виходить, що більшу частину доходу від споживчого кредитування банки отримують від сплати позичальниками комісійних.
Включення комісійних, пов'язаних з кредитуванням, в комісійний дохід призводить до штучного завищення останнього, тоді як насправді банк бере з клієнта те, що хотів би отримати при застосуванні реальної ефективної ставки.
До речі, за даними НБУ, найбільш активно на комісійних платежах заробляє ПриватБанк. За січень - листопад 2011 р. відповідний дохід цього банку перевищив 4 млрд грн., а це більше 20% його сукупного доходу. Для порівняння: найближчий переслідувач - "Райффайзен Банк Аваль" - заробив на сплату клієнтами комісійних платежів тільки 1,3 млрд грн., Ощадбанк - 1,1 млрд грн.
Настільки солідний відрив ПриватБанку від конкурентів багато в чому пояснюється тим, що дана фінустанова активно видає дрібнороздрібні позики. З цієї ж причини високе 4-е місце за розміром комісійного доходу посідає "Дельта Банк". Не маючи великої філіальної мережі, дана фінустанова заробляє на стягуванні комісійних більше, ніж, наприклад, УкрСиббанк чи Укрсоцбанк.
Без обличчя
Банкіри пов'язують приріст комісійних доходів з розвитком безготівкових карткових розрахунків. "Найцікавіша операція для банку - це коли клієнт розраховується в торговельній мережі його карткою. Така ситуація виграшна і для власника картки, бо за все платить продавець послуг (торговець)", - відзначає заступник голови правління ПУМБ Дмитро Крепак.
Також варто сказати, що останнім часом, щоб розвантажити відділення та позбутися черг, банки почали масово пропонувати клієнтам послуги інтернет-банкінгу. Тарифи на обслуговування з використанням віддалених каналів істотно нижчі, ніж при традиційному відвідуванні відділень. Наприклад, обробка одного паперового платіжного доручення може обходитися банку в 4 грн., ьоді як проведення такого ж платежу через інтернет-банкінг - всього в 2 грн.
Відзначимо, що дефіцит гривневої ліквідності, що охопила банківський сектор минулої осені, трохи підкоректував поведінку банків. З метою підвищення платіжного обороту окремі фінустанови тимчасово скасували комісійні на низку послуг. Так, Олексій Руднєв, директор з продажу та маркетингу банку "Фінанси та Кредит", констатує: "Останнім часом з'явилися гравці, готові приймати комунальні платежі безкоштовно".
Олексій Руднєв, директор з продажу та маркетингу банку "Фінанси та Кредит"
- Я поділяю думку про те, що вітчизняним банкам необхідно збільшувати частку комісійних доходів. Це треба робити за рахунок розвитку продуктів транзакційного бізнесу, а також збільшення кількості клієнтів, які активно користуються платіжними картами.
Зростання обсягу безготівкових розрахунків автоматично призведе до зростання комісійних доходів. Якщо клієнт готовий платити за гарне обслуговування, то можна вводити комісійні. Якщо більша частина банків надає якусь послугу безкоштовно, то введення нового тарифу може підштовхнути клієнтуру до переходу в інші банки.
Вже є приклади зарплатних проектів, коли клієнти платять комісійні за зняття готівки. Як правило, це відбувається в тих випадках, коли роботодавець не платить комісійні за зарахування зарплати на карткові рахунки. Не думаю, що така практика приживеться у нас в найближчі кілька років. Споживача привчили знімати гроші безкоштовно, і якщо ввести комісійні в розмірі 0,3-0,7% від суми, це буде відчутно, особливо для працівників з низькою зарплатою.
Дмитро Крепак, заступник голови правління ПУМБу
- Думка, що можна безкарно підвищувати розмір комісійних платежів, хибна. Необґрунтоване збільшення тарифів загрожує тим, що банк, у кращому випадку, виявиться поза ринком. Крім того, це викличе відторгнення у клієнтів. Банки, які не планують вибудовувати з клієнтами довгострокові відносини, в принципі, можуть йти на підвищення тарифів. Але є приклади, коли подібні дії закінчувалися фіаско.
Зовсім недавно один з американських банків спробував ввести комісійні за послуги, які раніше надавалися безкоштовно. Все закінчилося повстанням клієнтів, в результаті банк був змушений дати задній хід. Схожий випадок був з телекомунікаційною компанією теж із США.
Тобто нерозумно сподіватися, що можна на порожньому місці ввести комісійні і клієнти це проковтнуть. Інша річ, коли банк пропонує якийсь новий сервіс, що має для клієнта цінність. Наприклад, мова може йти про так зване "пакетне" обслуговування, коли споживач не платить за кожен сервіс окремо, а здійснює оплату за пакет в цілому.
Дмитро Гриньків
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
