2669
Коли судитимуть Ющенка?
— Кримінал
Нинішня влада декларує рівність усіх перед законом - незважаючи на чини та ранги, теперішні й колишні. Влада запевняє, що хоче перервати традиції, коли високопоставлені чиновники уникають відповідальності за вчинені ними діяння. Зокрема, саме в такому ключі подається справа (а точніше, справи) Юлії Тимошенко. У цьому зв'язку дивно, що у компетентних органів досі не виникли питання до екс-Президента Віктора Ющенка.
При тому що саме з вуст тих політиків, які сьогодні представляють владу (або партію влади), раніше - в їх перебуванні опозицією - звучало чимало звинувачень на адресу Віктора Андрійовича.
Втім, можливо, крига скресла...
Стосовно Віктора Ющенка може бути реанімовано розслідування кримінальної справи про багатомільйонні махінації у банку "Україна", припиненої під час перебування його президентом.
Про це повідомив перший заступник Генпрокурора Ренат Кузьмін в інтерв'ю газеті "Комсомольська правда в Україні" від 20 грудня. "Слідчим Генеральної прокуратури стосовно Віктора Андрійовича Ющенка раніше припинено кримінальну справу про мільйонні махінації банку "Україна" у зв'язку із закінченням термінів давності", - сказав він.
Припинено по-тихому, таємно від громадськості. На цей момент звернув увагу перший заступник генпрокурора: "Однак ні ви, ні українські виборці на виборах 2004 року про це не знали, чи не так?"
Коли припинено? Як тільки перемогла "демократія і свобода" і настала ера "верховенства права": "Як тільки Ющенко сів у президентське крісло і змінив генерального прокурора, розслідування цієї справи було припинено у зв'язку з відсутністю складу злочину", - уточнив Кузьмін.
За його словами, "спочатку справа розслідувалася як тяжка, кілька людей за нею були засуджені до тюремних термінів, потім її тихо і без шуму закрили. Нічого не нагадує?"
Ну як же! Дуже навіть нагадує! Саме так закривалися кримінальні справи проти Юлії Тимошенко. Саме так списувалися багатомільярдні борги ЄЕСУ перед українським бюджетом. Сам Ющенко згодом на весь світ журився з цього приводу. Скромно замовчуючи про себе самого.
Як повідомив Кузьмін, до Генпрокуратури надійшло звернення одного з депутатів з проханням пояснити, на якій підставі ця справа була закрита. "Зараз вивчимо всі матеріали, щоб не бути голослівними, і незабаром ви дізнаєтеся результат", - підсумував перший заступник генпрокурора.
Судячи з усього, мова йде про махінації, що були в грудні 1991 р. 12 грудня 1991-го між банком "Україна" та науково-виробничою фірмою "Батьківщина" був укладений договір про конвертацію 2 млрд. радянських рублів в 25 млн. американських доларів. Від імені банку "Україна" договір підписав Віктор Ющенко.
16 грудня 1991-го СП "ДипСовГруп" направило гарантійний лист, яким зобов'язалося здійснити вищезгадану конвертацію. При тому що між банком "Україна" і "ДипСовГруп" ніяких договірних відносин не було, Ющенко виставляє даному СП акредитив на суму 2 млрд. руб. Але далі відбуваються ще більш дивні речі.
Якщо спочатку передбачалося, що спочатку $25 млн. надходять на рахунки банку "Україна", а тільки потім 2 млрд. руб. перераховуються на рахунки "ДипСовГруп", то цей порядок розрахунків - з незрозумілих причин - був змінений. Сторони домовилися, що спочатку банк "Україна" перераховує 2 млрд. руб. СП "ДипСовГруп" і лише потім отримує на свої рахунки $25 млн. Більше того, акредитив був замінений платіжним дорученням (що і дозволило здійснити шахрайську операцію), причому в обґрунтуванні платежу вказано, що 2 млрд. руб. банк "Україна" перераховує як "внесок у програму економічного розвитку РСФСР". У майбутньому слідчі Генпрокуратури встановлять, що такої програми в природі не існувало. Ну а 2 млрд. руб. були привласнені шахраями з "Батьківщини" і "ДипСовГруп".
Складно уявити, щоб Віктор Андрійович у вищеописаній ситуації не запідозрив підступу. Ще більш складно припустити, що банківський службовець погодився ризикнути, як кажуть, за здорово живеш. Проте не спійманий - не злодій: через відсутність доказів того, що Ющенко отримав хабар у свої руки, які "нічого не крали", проти нього було порушено кримінальну справу за статтею "халатність".
У середині 90-х справу закрили - у зв'язку із закінченням термінів давності. Тобто за нереабілітуючими обставинами. Однак, ставши президентом, Ющенко - вважаючи себе "високоморальним" і "кристально чесним" політиком - мабуть, вирішив, що "закінчення термінів давності" звучить двозначно. І в кінці 2005 р. новопризначений на той момент Генпрокурор Медведько повторно закриває цю справу, але вже за реабілітуючими обставинами Віктора Андрійовича - через "відсутність складу злочину".
З цим питанням один час намагався розібратися Андрій Портнов, який є нині радником президента і одночасно керівником Головного управління з питань судоустрою АП. У т. ч. сподівався через суд оскаржити постанову ГПУ про закриття справи стосовно Ющенка за реабілітуючими підставами.
На ім'я Ющенка з боку Портнова направлялися депутатські запити такого змісту: "На підставі доручення вкладників банку "Україна" мною здійснюється представництво їх інтересів і планується судове оскарження постанови про закриття кримінальної справи. У зв'язку з цим прошу вас, Вікторе Андрійовичу, надати копію постанови, якою вас було притягнуто як обвинуваченого по кримінальній справі щодо розкрадання коштів вкладників банку "Україна" в особливо великих розмірах, а також копію постанови про перекваліфікацію злочину, який вам інкримінувався, з тяжкого на нетяжкий". (Українська правда)
Гадаю, якщо Генпрокуратура всерйоз має намір розібратися з обставинами закриття справи Ющенка, то Андрій Портнов міг би надати в цьому сприяння слідству.
Однак є дані і про інші сумнівні операції у банку "Україна" в період керівництва ним Віктора Ющенка. Так, 21 листопада ц. р. прес-служба народного депутата Г.Москаля поширила повідомлення про те, що від банків, які очолював Віктор Андрійович, сирійським бізнесменом Юссефом Харесом були отримані два кредити (на $1,5 і $4 млн.), які останній так і не повернув фінустановам.
За інформацією депутата, на початку 90-х Харес отримав від агропромислового банку "Україна" кредит на $1,5 млн. "Сирієць кредит не повернув, а коли комерційний банк "Україна" звернувся до суду з позовом про примусове стягнення грошей, юрист банку, який йшов на розгляд справи, пропав безвісти разом з оригіналами документів по Харесу", - розповів Москаль. За словами нардепа, МВС порушило за цим фактом кримінальну справу, "проте до логічного завершення її так і не довели".
"У 1997 р. Ющенко як глава НБУ видав фірмі Хареса "Харес-інкорпорейшен" кредит на 4,5 млн. дол. Сирієць відразу перевів ці гроші у Францію - на рахунок іншої створеної ним фірми", - стверджує Москаль, оповідаючи про подальше, м'яко кажучи, досить дивне фінансове співробітництво Ющенка і сирійського бізнесмена. І цей другий кредит - від НБУ - був отриманий Харесом після того, як він "кинув" банк "Україна".
Прокуратура, повідомив Москаль, знову порушила кримінальну справу, проте, за його словами, слідство з незрозумілих причин не проводилося. "Зате після перемоги Ющенка на президентських виборах Харес став його радником з питань іноземних інвестицій", - підкреслив він. Народний депутат звернувся до Генпрокуратури з проханням взяти під свій контроль згадані кримінальні справи, а також відновити розслідування за фактом зникнення юриста КБ "України".
Будемо сподіватися, що ГПУ ретельно розслідує всі згадані вище обставини - починаючи від маніпуляцій із закриттям кримінальних справ (зокрема, чи був тиск на Генпрокурора з боку екс-президента - що саме по собі є злочином) і закінчуючи причетністю Ющенка до низки фінансових афер.
Якщо ГПУ відновила розслідування щодо ЄЕСУ (махінації якої відносяться до середини 90-х) - то чому б не розібратися досконально і з аферами у банку "Україна" і НБУ, які належать до того ж періоду?
Якщо вірити Піскуну, саме він порадив нинішньому Генпрокурору Віктору Пшонці відновити розслідування у справі ЄЕСУ. Чому б Святославу Михайловичу не дати аналогічну пораду і щодо Ющенка? Адже Піскун ніби й сам хотів: "Не може бути острова честі в океані безчестя. Відповідно робіть висновки. На Ющенка в прокуратурі були документи. Вони пов'язані з періодом, коли він керував Національним банком України. Тоді розглядалася справа щодо заступника Ющенка Бондаря. Його звинуватили у фінансових махінаціях, неповерненні кредитів на 300 мільйонів доларів. Він відбуває п'ятирічний термін. Стосовно Ющенка тоді вирішили справу не порушувати. Чи законно це, можна перевірити", - заявляв він в інтерв'ю російським "Известиям" 12 грудня 2005 р.
Не тільки можна, але потрібно перевірити!
Та й терміни позовної давності (щодо діянь Ющенка) цілком можуть бути відновлені - так само, як в ситуації з Тимошенко. Нагадаємо: ГПУ домоглася поновлення термінів давності у справі ЄЕСУ на тій підставі, що Тимошенко вчинила злочин при укладенні газових контрактів з Росією в 2009 р. Тобто злочин було скоєно повторно, і термін давності справи ЄЕСУ відповідно до українського законодавства відраховується від дати вчинення повторного злочину.
А за Віктором Ющенком тягнеться цілий шлейф діянь, які мали б зацікавити правоохоронців.
За "дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу, або захоплення державної влади" та інші...
Досі не дана правова оцінка діям усіх тих, хто причетний до "помаранчевого" шабашу кінця 2004 р. Хоча в КК є ст. 109: "Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади".
Хіба не такі дії були вчинені "помаранчевими" революціонерами в листопаді - грудні 2004 р.? Хіба в будь-якій цивілізованій країні організаторам та учасникам подій, які сталися в Україні, не довелося б нести за це кримінальну відповідальність? А в США могли б і на електричний стілець посадити.
24 лютого 2005 р. на офіційному сайті Партії регіонів була розміщена заява світлої пам'яті Євгена Петровича Кушнарьова, який чітко і предметно сформулював звинувачення на адресу громадянина Ющенка. Дозволю собі процитувати деякі місця:
"Громадянин Ющенко Віктор Андрійович, будучи представником влади, використовуючи службове становище народного депутата України, діючи умисно з особистої зацікавленості, за попередньою змовою з групою осіб вчинив дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади в Україні.
Достовірно знаючи, що Президентом України можна стати тільки на підставі законного рішення ЦВК, при повному дотриманні всіх встановлених Конституцією та законами України процедур, громадянин Ющенко Віктор Андрійович 23 листопада 2004 року в залі Верховної Ради проголосив себе Президентом України і публічно прийняв присягу на вірність українському народу.
Прагнучи здійснити свої злочинні задуми, громадянин Ющенко Віктор Андрійович з групою осіб 24 листопада 2004 р. на площі Незалежності в Києві публічно оголосив про створення неконституційного органу - Комітету національного порятунку - і закликав створювати аналогічні незаконні структури на місцях.
Він також неодноразово публічно допускав заклики до незаконного повалення державної влади, невиконання військовослужбовцями присяги, блокування будівель державних органів влади, створення незаконних воєнізованих формувань.
Такі дії громадянина Ющенка Віктора Андрійовича містять всі ознаки злочину, передбачені ст.109 Кримінального кодексу України "Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади".
На виконання злочинних закликів Ющенка в період з 22 по 25 листопада Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська, Луцька міськради, Рівненська облрада і низка інших рад насамперед Західної України взяли на себе всю повноту влади в регіонах, відсторонили від виконання своїх обов'язків конституційні органи державної влади.
З метою легітимізації своїх злочинних дій громадянин Ющенко і його спільники провели 25 листопада 2004 року в Києві Надзвичайний всеукраїнський з'їзд міських, селищних, сільських голів, депутатів місцевих рад усіх рівнів. Саме на цьому з'їзді були зафіксовані і публічно проголошені заклики до органів представницької влади на місцях усувати законні органи державної влади від виконання своїх обов'язків, брати на себе повноту влади і створювати виконавчі комітети" (www.from-ua.com) - на жаль, з архіву офіційного сайту ПР даний виступ Євгена Кушнарьова з якихось причин було видалено.
Гадаю, до сказаного Євгеном Петровичем додати нічого. По суті - готове звинувачення, яке співробітникам Генпрокуратури залишається тільки пред'явити громадянину Ющенку.
Втім, вже після трагічної загибелі Євгена Кушнарьова Ющенко вчинив дії, які, на наш погляд (і не тільки наш), дають підстави для тверджень про рецидив щодо насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади. Мова про відомі події 2007 р., коли Ющенко неконституційно розігнав парламент, блокував роботу Конституційного Суду, призначив неконституційні перевибори Верховної Ради.
Цим (і супроводжувати їх) діянням екс-президента досі так і не дана правова оцінка.
Хоча в кінці 2008 р. фракціями БЮТ і ПР був підготовлений документ, який передбачає відсторонення Ющенка від влади через процедуру імпічменту. Проект подання "Про ініціювання питання усунення президента України Ющенка Віктора Андрійовича від посади в порядку імпічменту у зв'язку з вчиненням злочинів" розробили юристи БЮТ - швидше за все, під керівництвом того ж Андрія Портнова, нинішнього радника президента - керівника Головного управління з питань судоустрою АП. У переліку звинувачень, які депутати збиралися пред'явити Віктору Андрійовичу, ст. 109 КК стояла першою - за видання актів, спрямованих на розпуск ВР V скликання.
"Видання таких актів було безумовним свідченням наміру Ющенка В.А. неконституційним шляхом припинити діяльність вищого представницького органа, яким є Верховна рада, що призвело до тяжких наслідків в економічній, політичній і соціальній сферах, оскільки з квітня по вересень 2007 року була припинена діяльність як Ради, так і народних депутатів", - йшлося в документі. Крім того, в таких діях Ющенка, на думку депутатів, містилися ознаки злочину, передбаченого ст. 344 Кримінального кодексу, а саме - "незаконний вплив на народних депутатів з метою перешкоджання виконанню службових обов'язків особою з використанням свого службового становища".
Автори документа також вважають неправомірним звільнення Віктором Ющенком у квітні - травні 2007 р. трьох суддів КС - Валерія Пшеничного, Сюзанни Станік і Володимира Іващенка. На їхню думку, це було пряме втручання в діяльність судового органу з метою перешкодити виконанню ним обов'язків зі здійснення правосуддя і самовільне привласнення владних повноважень.
В цілому ж Віктору Ющенку збиралися пред'явити звинувачення за 8 статтями КК. Так, заключна частина документа звучала так: "Враховуючи наявність в діях Президента України Ющенка В.А. ознак злочинів, передбачених ч. 1 ст. 109 ("дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу, або захоплення державної влади"), ч. 1 ст. 160 ("перешкоджання силою, обманом, погрозою, підкупом або іншим чином вільному здійсненню громадянами права брати участь або не брати участі у референдумі"), ст. 344 ("втручання в діяльність державного діяча"), ст. 353 ("самовільне привласнення владних повноважень"), ч. 1 і ч. 2 ст. 364 ("зловживання владою або службовим становищем"), ч. 1 і ч. 3 ст. 365 ("перевищення влади або службових повноважень"), ч . 1 ст. 376 ("втручання в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися винесення ним неправосудного рішення") і ч. 2 ст. 383 ("свідомо неправдива інформація про скоєння злочину") Кримінального кодексу, просимо, відповідно до ст. 111 Конституції, розпочати процедуру усунення Ющенка Віктора Андрійовича з поста президента в порядку імпічменту і створити спеціальну тимчасову слідчу комісію Верховної ради з питань проведення розслідування обставин вчинення президентом України злочинів в числі дев'яти осіб, до складу якої включити спеціального прокурора і спеціальних слідчих" (Комерсант-Україна).
На жаль, тоді політичні домовленості (здебільшого закулісні) не дозволили перемогти верховенству права. Але, можливо, це станеться зараз? І Генпрокуратура - декларує свою націленість на торжество закону - вивчить бурхливу діяльність громадянина Ющенка, розслідує факти, які стосуються подій кінця 2004-го і першої половини 2007 р., на предмет наявності в них складу злочину?
Платіжки Березовського
У вересні 2005-го стало відомо, що до "перемоги демократії і свободи" в Україні - "помаранчевого" перевороту і президентства Ющенка - доклав свою щедру руку російський олігарх-втікач Борис Абрамович Березовський (БАБ).
В інтернеті з'явилися фотокопії платіжок, які свідчать про те, що БАБ фінансував президентську кампанію Віктора Ющенка - що суворо заборонено українським законодавством.
Як випливало зі слів Березовського, підтверджених пред'явленими публіці платіжними відомостями, ним було перераховано $22,85 млн. компаніям "Елгрейд лімітед" і "Голдстар Ейдженсі лімітед". Як вказував БАБ, дані компанії належали Жванії і Третьякову відповідно. У 2003-му і 2004 р. Борис Абрамович "на прохання" зазначених осіб - діяли від імені Ющенка - перевів $13,85 млн. на рахунок "Елгрейд лімітед", а також $9 млн. на "Голдстар Ейдженсі лімітед".
Причому, як встановить парламентська слідча комісія, що займалася "платіжками Березовського", 10 з 14 платіжних документів, пред'явлених Березовським, припадали на період з липня по грудень 2004 р. Тобто якраз на час президентської гонки 2004 р.
У вересні 2005-го БАБ зажадав звіту від Жванії і Третьякова, що були на той момент особливо довіреними людьми Ющенка, - звіту про зазначені мільйони доларів, витрачених Березовським на "підтримку української демократії". Таким евфемізмом Борис Абрамович прикривав фінансування виборчої кампанії Ющенка і "помаранчевого" перевороту. А те, що він брав безпосередню - фінансову - участь в останньому, БАБ і не приховував: "я ніколи не приховував, що підтримував цю революцію", - заявить він 15 вересня 2005 р. зі сторінок належної йому газети "Коммерсант".
14-20 жовтня 2005 р. - про зустріч Березовського з Тимчасовою слідчою комісією ВР зі встановлення факту незаконної участі громадянина Російської Федерації зі статусом біженця в Об’єднаному Королівстві Березовського Бориса Абрамовича у фінансуванні виборчої кампанії кандидата в президенти Ющенка Віктора Андрійовича.
Ще тоді фахівці не сумнівалися, що перевірити факт фінансування української "помаранчевої" опозиції Березовським не складно.
"Якщо ці платіжки свідчать про надходження грошей на офшорні рахунки фінансового директора Ющенка Давида Жванії, то ці факти дуже легко перевірити. Необхідно зробити запит в міжнародну службу з відмивання грошей і Інтерпол. Можна чітко відстежити, куди з тих офшорних рахунків йшли гроші. Це не кінці в воду. Якщо підтвердиться, що ці гроші йшли на фінансування навіть преси, то це прямий факт фінансування виборчої кампанії. Я переконую вас, що знайдуться люди, які розкажуть, як ці гроші переводилися в готівку", - зазначав Володимир Сивкович (07.10 .2005 р., "Новий Регіон").
Гроші, як випливало з фотокопій платіжок, йшли через дві латвійські кредитні установи - Aizkraukles banka і Trasta banka. Саме туди (до Латвії) і треба звертатися за правову допомогою в першу чергу. В кінці 2005 р. екс-прокурор Піскун запевняв публіку, що саме це і збирався зробити.
Крім того: "Я збирався допитати Березовського на території Великобританії. Але коли про це стало відомо, Ющенко мене звільнив. Його довірена людина запитала мене: що я маю намір робити з "платіжками Березовського"? Я сказав, що проведу повну перевірку. Якщо підтвердиться факт фінансування кампанії Ющенка іноземним громадянином, буде порушено кримінальну справу. Мені заявили, що я руйную владу. Я відповів, що підтримувати треба чесну владу, а не людей, які вводять президента в оману. Їх треба карати. Якщо "платіжки Березовського" підтвердяться, може бути переглянуто рішення Верховного Суду (про проведення т. зв. "третього туру".). Суд вирішить, чи законно обраний Ющенко" (12.12.2005 р., "Известия").
Про те ж Святослав Михайлович розповідав в інтерв'ю газеті "Дело" (28.12.2005 р.): "Я вважаю, що якщо буде доведено, що Борис Березовський профінансував партійних діячів "Народного союзу "Наша Україна", слідство в прокуратурі повинно встановити: або вони профінансовані як приватні особи, тоді, щоб не бути шахраями, нехай сплатять податки, або гроші були надані на виборчу кампанію... Я сказав, що як тільки офіційно до мене потраплять матеріали комісії, я готовий зустрітися з Березовським у Лондоні у складі слідчо-оперативної групи, зробити виїмку документів і почати працювати".
До "почати працювати" за фактами незаконного фінансування виборчої кампанії Ющенка ні у Піскуна, ні в його змінників руки так і не дійшли. Можливо, нинішній склад Генпрокуратури проявить більшу принциповість в цій історії і проведе нарешті належне розслідування?
"Смердючі газові схеми"
19 січня 2006 р. на прес-конференції у ВР депутати Олександр Голуб (КПУ) та Ігор Шурма (СДПУ(о)) оприлюднили копії платіжок про перерахування коштів фірмою "РосУкрЕнерго" двом структурам в ОАЕ та США.
"Це копії платіжних документів, які вимагають перевірки. З них випливає, що на дві фірми в Дубаї та Портленді "РосУкрЕнерго" 3 січня (2006 р.) перевело відповідно 53 і 12,3 млн. дол", - пояснював Шурма. За його словами, $53 млн. отримала фірма з назвою "Петрогаз", а $12,3 - фірма Reefing commerce company, зареєстрована в штаті Орегон, у якої є рахунок в банку Hansabank (Естонія). Депутати висловлювали припущення, що до цих фірм має стосунок брат президента - Петро Ющенко. Ну а саму газову корупцію "кришує" безпосередньо тодішній президент.
На підтвердження зв'язку між "Петрогаз" і Петром Ющенком наводилася стаття з французького аналітичного сайту Ukraine intelligence. У публікації йшлося: "відповідно до інформації з банківських джерел, близьких до СБУ, "Петрогаз" пов'язаний з Петром Ющенком (братом президента), а Reefing commerce company - частина багатьох офшорів"... На жаль, ні в 2006-му, ні пізніше розгляд по вище викладених фактах компетентні органи не проводили.
Але це, впевнені ми, не пізно зробити зараз.
Як і перевірити відомості про корупційні зв'язки родини Ющенка з бізнесменами, які мали (мають) стосунок до "РосУкрЕнерго". Адже ще в 2005 р. була оприлюднена інформація про те, що Кетрін-Клер Чумаченко доставила на інавгурацію Віктора Ющенка своїх батьків чартерним рейсом, оплаченим Фірташем.
Святослав Піскун свого часу називав намір ініціювати розслідування з цього приводу "останньою краплею", що призвела до його відставки з поста Генпрокурора в 2005 р.
"Одразу, як тільки заява потрапила до Генпрокуратури, по ній почалася перевірка. За десять днів, відповідно до закону, мало бути прийняте процесуальне рішення: або порушено кримінальну справу, або відмовлено. Під час згаданої зустрічі я сказав Президенту, що необхідно відібрати пояснення в його дружини з приводу оприлюднених вами обставин приїзду в Україну її родичів. На це Віктор Андрійович мені роздратовано відповів, що у Генпрокуратури є важливіші справи, й завів мову про Тимошенко" (17.10.2005 р., "Свобода").
А ось з інтерв'ю Піскуна від 12 грудня 2005 р. російським "Известиям":
"Корреспондент:" Ви збиралися викликати на допит дружину Ющенка Катерину Чумаченко. Ви хотіли з'ясувати, хто заплатив десятки тисяч доларів за переліт зі США до Києва, на інавгурацію Ющенка, американських родичів Катерини. Чим закінчилася ця справа?"
Піскун: "Нам стало відомо, що родичі Катерини не платили за свій переліт. Катерину та Олександра Третьякова, депутата, який став першим помічником Ющенка, підозрювали в корупційних діяннях. Я доручив перевірити це своєму заступнику Олександру Медведьку. Як він виконав доручення, можна судити з того, що Ющенко вирішив призначити його Генеральним прокурором".
Раз Піскун, будучи генпрокурором, давав таке доручення - мабуть, були підстави для призначення перевірки. І якщо тепер Святослав Михайлович, згідно з його публічними заявами, дає поради нинішньому Генпрокурору щодо відновлення слідчих дій, раніше "зам'ятих" з політичних мотивів, то, можливо, і за згаданими епізодами він дасть Віктору Пшонці ділову пораду.
Про корупційні зв'язки тодішнього-президента Ющенка 13 січня 2009 р. з парламентської трибуни говорив лідер КПУ Петро Симоненко, який назвав його головним провокатором газового конфлікту між Україною і Росією.
Петро Миколайович вказав тоді на два головні мотиви, що спонукали екс-президента до деструктивних дій. По-перше - проведення геополітичних інтересів США, "які вбивають клин між нами, Росією і ЄС, намагаючись перетворити Україну на "буферну зону", а українську газотранспортну систему - на механізм економічного тиску і відновлення свого впливу на Європейському континенті".
По-друге - боротьба за бізнес-інтереси "сім'ї" Ющенка: "Немає жодних сумнівів і в тому, що одним з головних внутрішніх чинників нинішньої газової кризи є боротьба кланів за газову трубу та фінансові інтереси "родини" Ющенків, яка разом зі своїми подільниками з клану могілевічей-фірташів через сумнозвісні компанії "РосУкрЕнерго" та "Петрогаз" (до речі, фахівці тісно пов'язують з рідним братом президента) ось уже кілька років підминають під себе газовий ринок України".
Лідер КПУ закликав розглянути питання про відповідальність Ющенка та його "сім'ї" "за спекулятивні махінації на газовому ринку та зловживання посадою президента з метою отримання надприбутків": "Про що йдеться. Як відомо, у 2008 році Україна через "РосУкрЭнерго" отримувала російський газ по ціні в 179 доларів за тисячу кубів, а продавала його своїм підприємствам по 320 доларів. Куди поділися і у чиїх кишенях осіли мільярди газодоларів? Цим повинна зайнятися не тільки Генеральна прокуратура, а також і парламентська слідча комісія. Куди дивиться СБУ?"
Висловився тоді Петро Симоненко і про українську ГТС: "Лунають істеричні заяви про нібито наміри Росії захопити газотранспортну систему України. Так вона вже захоплена! Захоплена Фірташем. Контрольні пакети українських газорозподільних підприємств України належать "РосУкрЭнерго", яка контролює 75% ринку газу, що продається в Україні, а це майже 50 млрд. кубів на рік. З огляду на режим повного сприяння з боку Ющенка для "РосУкрЕнерго" і його співвласника пана Фірташа можна тільки здогадуватися, які "відкати" надходили на рахунки президентської "родини" і які масштаби цієї корупції!"
І дійсно, важко уявити, щоб в Україні хтось роками "сидів на трубі", заробляв мільярди доларів на газових схемах - і без високого "даху". Тим більше що Фірташ тоді сам визнав в інтерв'ю російським "Ведомостям" (11.01.2009 р.): в руках "РосУкрЕнерго" три чверті українського газового ринку.
Про те, що заява Петра Миколайовича попала, що називається, не в брову, а в око, ми могли судити з істеричної реакції на неї Ющенка. Саме тоді Віктор Андрійович вибухнув тирадою про "смердючі газові схеми", до яких він нібито не мав ніякого стосунку.
Досі не ясно, що мав на увазі Ющенко - можливо, що гроші не пахнуть. Відповідно і газові схеми, до яких була причетна його "сім'я", за визначенням не могли видавати запаху?
Пора б уже слідчим Генпрокуратури внести ясність у це питання. Адже не подумаємо ж ми, що ГПУ не бажає займатися даною темою з побоювань, що ниточки потягнуться до Фірташа, який має, як запевняють злі язики, політичний "дах" і за нинішньої влади.
Чому Ющенко не поруч з Тимошенко?
Як вже говорилося, корупційна причетність "сім'ї" Ющенка до "смердючих газових схем" могла бути однією з причин, що спонукали екс-президента до активного (і часто деструктивного) втручання в українсько-російські газові переговори, невдача яких призвела до "газової війни" 2009 р.
Як відомо, Юлія Тимошенко була засуджена за ч. 3 ст. 365 КК - за перевищення влади або службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки. Де перевищення влади - це незаконне втручання в діяльність НАК "Нафтогаз" (переговори його представників з РАО "Газпром"), а тяжкі наслідки - збитковий для України контракт від 19 січня 2009 року.
Але ж підписання даного невигідного контракту стало наслідком не тільки незаконних директив Тимошенко. Адже були ще українсько-російські переговори кінця 2008 р., і була можливість підписання набагато більш вигідного для України контракту 31 грудня 2008-го. Зокрема, росіяни погоджувалися поставляти газ за ціною $235 дол. за тисячу кубів. При цьому - якби не зрив переговорів - зберігав би чинність меморандум Путіна-Тимошенко від 2 жовтня 2008-го, що передбачав 3-річний канікулярний період для України (20%-на знижка на поставлений в Україну газ).
Але 31 січня 2008 р. підписання контракту не відбулося (що призвело до "газової війни", посилення позиції Росії і в результаті - до того самого збиткового контракту від 19 січня 2009-го). Чому? Тому що президент Ющенко - перевищивши владу і свої службові повноваження, - відкликав голову НАК "Нафтогаз" Олега Дубину з переговорів у Москві.
Про те, що саме Ющенко зірвав переговори, інформагентства - з посиланням на "газпромівські" джерела - повідомляли ще 31 грудня 2008-го.
5 січня 2009-го глава "Газпрому" Олексій Міллер на зустрічі з прем'єр-міністром Росії Володимиром Путіним публічно заявив, що вказівку про припинення переговорів з "Газпромом" "Нафтогазу" дав особисто Президент України Віктор Ющенко. "За наявною у нас достовірною інформацією, команду на припинення переговорів дав особисто Ющенко", - сказав Міллер. (Інтерфакс-Україна)
Ця інформація була підтверджена в судовому засіданні у справі Тимошенко екс-главою "Нафтогазу" Олегом Дубиною. Так, 29 липня 2011-го він заявив, що 31 грудня 2008 р. українська делегація мала можливість підписати з Росією контракти, в яких ціна на блакитне паливо становила б 235 дол. за тисячу кубометрів. Дубина вважав цю ціну прийнятною і був готовий підписати контракт.
Відповідаючи на питання, чому зірвалося підписання контрактів 31 грудня 2008 р., колишній керівник НАК "Нафтогаз України" сказав: "Я можу стверджувати дуже чітко, що мені було сказано з боку Міллера: "Ти зараз говориш про 235. А у мене є лист "РосУкрЕнерго", що вони готові купити весь обсяг по 285. Зі слів Ющенка. Тобто це їх ставка".
На пряме питання Юлії Тимошенко - "Ющенко Віктор Андрійович відкликав вас 31 грудня 2008 року, щоб не дати вам підписати ці контракти?" Дубина однозначно відповів: "Так, він відкликав мене, щоб я не підписав ці контракти". (Факти) Хоча, ще раз підкреслимо, Ющенко не мав ніякого права відкликати делегацію з переговорів.
З його боку - якщо відкликання Дубини дійсно було (достовірно це мають встановити слідство і суд) - це є ніщо інше, як злочин, за який передбачена відповідальність за "тимошенківською" 365-ю статтею КК. (І це якщо не вести мову про гіпотетичну корупційну складову дій Ющенка, який, не виключено, лобіював інтереси "РосУкрЕнерго".) Можливо, в сукупності з іншою статтею КК - за дачу хибних свідчень. Бо в судовому засіданні (у справі Тимошенко) Ющенко категорично заперечив, що відкликав Дубину з переговорів у Москві 31 грудня 2008 р.
Незаконні поставки зброї в Грузію
Екс-президент Віктор Ющенко повинен зайняти місце на лаві підсудних поруч з екс-прем'єром Юлією Тимошенко. Таку думку озвучив 18 жовтня ц.р. депутат від Партії регіонів Валерій Коновалюк.
Як передавала "ЛІГАБізнесІнформ", Коновалюк нагадав, що очолював тимчасову слідчу комісію парламенту з розслідування поставок зброї до Грузії. "Одним з головних підозрюваних повинен бути екс-президент України Віктор Ющенко. Слідством доведено, що фінансові махінації, пов'язані з поставками зброї до Грузії, патронував особисто Віктор Ющенко", - повідомив депутат. "Комісія вважає, що Україна продала озброєння Грузії на більш ніж два мільярди доларів, хоча до держбюджету при цьому надійшло лише 200 мільйонів", - підкреслив "регіонал".
Про те, що "помаранчевий" режим займається, м'яко кажучи, сумнівними збройними операціями, "2000" свого часу писали багато і детально. Скажімо, 5 жовтня 2007 р. ми публікували дані на зазначену тему в матеріалі "Під грифом "Цілком таємно". Наприклад: "У серпні 2007-го приблизно через зареєстровану в США фірму VVS Engineering LTD до Грузії відправилися 12 танків Т-72 з комплектом запчастин до них, 8 тисяч пострілів до РПГ-7 і більше мільйона патронів до легкої стрілецької зброї... в березні - квітні поточного (тобто 2007-го. - С.Л.) року представники кіпрської компанії Lafnea Limited (зареєстрована: Кіпр, 6023, м. Ларнака, 1 Термопілон) громадяни Ізраїлю Олександр Волфович (Alexander Volfovich), Натан Данат (Natan Donat) і Рафаель Папісмедов (Rafael Papismedov) вели переговори з невстановленими українськими партнерами про купівлю в інтересах міністерства оборони Грузії штурмовиків Су-25, Су-25УБ, великої партії автоматів АК-47 і АК-74 з патронами, зенітно-ракетних комплексів "Печора", ПЗРК "Голка-1", "Стріла-2М", протитанкових гранатометів РПГ-7В із гранатами ПГ-7".
Як видно навіть з наведеної короткої цитати, вже тоді ми докладно повідомляли і про обсяги, і про схеми (канали) поставок, і навіть вказували конкретні адреси і прізвища - де шукати тих, з ким має сенс "попрацювати" українським депутатам. А до створення слідчої комісії ВР ми і закликали в публікації.
На жаль, щоб прийти до такої очевидної думки, як необхідність розслідування збройних махінацій "помаранчевого" режиму, українським парламентаріям потрібні відомі події серпня 2008-го в Південній Осетії та різкі заяви з Москви. Скажімо, Володимир Путін 2 жовтня 2008-го заявляв: "Ми не знаємо, хто приймав рішення про постачання спецтехніки і озброєнь з України вже під час самого конфлікту. Але хто б це не був, це людина, яка зробила величезну помилку... Ще кілька років тому в голову не могло прийти, що росіяни й українці будуть воювати один проти одного. Але це сталося, і це - злочин".
Перші слідчі заходи парламентської ТСК показали: "Переважну більшість найсучасніших видів озброєння було продано Грузії за мінімальними цінами. Є певні документи, які стосуються доручень президента щодо продажу найсучасніших комплексів протиповітряної оборони, і тут (в документах) вказано, що системи ППО, які надавалися, фактично були зняті з бойового чергування", - розповідав восени 2008-го Коновалюк. За словами депутата, "фактично ми мали серйозну небезпеку для нашого повітряного простору". (Українська правда) Тобто дії Ющенка призвели і до підриву обороноздатності України.
Залишається тільки дивуватися - чому матеріали слідчої комісії ВР, що свідчать про причетність Віктора Ющенка до незаконних поставок зброї до Грузії, досі не в Генеральній прокуратурі? Чому сама ГПУ досі не зацікавилася історією збройних відносин режимів Ющенко і Саакашвілі?
Лжеотруєння
Давно пора слідчим ГПУ розставити крапки над "i" і в справі з т. зв. отруєнням Ющенка.
Протягом останніх двох років ми регулярно чуємо з вуст представників Генпрокуратури, що немає ніяких доказів того, що Ющенко був отруєний діоксином, що в 2004 році стався замах на кандидата в президенти.
"Можу категорично стверджувати, що в справі немає достатніх даних, що підтверджують факт умисного отруєння кандидата в президента Ющенка", - заявив у квітні ц.р. перший заступник Генерального прокурора Ренат Кузьмін.
Крім того: "У справі немає достатніх доказів, зібраних згідно з законами України, що підтверджують вміст в крові Ющенка діоксину, а експертизи, проведені раніше, не можуть бути визнані об'єктивними, оскільки при їх проведенні були допущені грубі порушення закону", - додав він. (Фокус)
Протягом тих же двох років Генпрокуратура марно намагається домогтися від екс-президента здачі аналізів, необхідних для проведення експертизи. Тільки станом на листопад 2010-го Ющенко, за повідомленням Генпрокурора Пшонки, тричі запрошувався для проведення повторного аналізу, але так і не відреагував на заклики слідчого. (Сегодня) В цьому році подібних запрошень від ГПУ було ніяк не менше. Але з тим же результатом.
Скільки можна перестерігати? Чи не час закрити справу про отруєння і порушити нову - проти самого Ющенка, про фальсифікацію отруєння?
У цьому сенсі важко не погодитися з паном Москалем, що звернулися в листопаді ц.р. в ГПУ з вимогою порушити проти екс-президента кримінальну справу за хибне повідомлення про отруєння.
"Як відомо, Тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради, яка була створена в 2009 році, встановлено, що ніякого отруєння Ющенка не було - за таке рішення проголосували всі члени ТСК", - зазначив Москаль. Нардеп запропонував ГПУ вимагати у ВР всі матеріали, напрацьовані слідчою комісією, і приєднати їх до кримінальної справи.
Москаль нагадав, що відповідно до кримінально-процесуального кодексу потерпілий зобов'язаний з'являтися за викликом слідчого або до нього може бути застосований привід. Крім того, у разі потреби слідчий має право винести постанову про вилучення або відбір зразків, необхідних для експертного дослідження із залученням фахівців.
За словами нардепа, головним завданням групи, створеної з розслідування отруєння Ющенка в часи його президентства, "яка фінансувалася і контролювалася Секретаріатом президента, була підтримка в суспільстві міфу про його отруєння".
"Сьогодні ніщо не заважає Генеральній прокуратурі здійснити привід Ющенку, відібрати у нього зразки крові і призначити повторну експертизу, яка, встановивши відсутність діоксину в крові, нарешті розставить всі крапки над "i", що дасть всі підстави для порушення проти Ющенка кримінальної справи", - упевнений Москаль.
Ющенко повинен відповісти за законом і за хибне повідомлення про злочин, і за те, що звів наклеп на декількох осіб, і за ті багато мільйонів народних коштів, що були витрачені в 2005-2009 рр. (Тією ж "групою Галини Климович") на створення і підтримку міфу про "отруєння народного кандидата".
"Лікарня майбутнього" для родини Ющенків
Як заявив 11 грудня лідер КПУ, виступаючи на IV з'їзді Всеукраїнського союзу жінок-трудівниць "За майбутнє дітей України", Ющенко заслужив найвищу міру покарання за організацію афери під назвою "Лікарня майбутнього".
"Я вважаю, що необхідно провести такий трибунал і винести Ющенку найсуворіший вирок, аж до вищої міри, за організацію цієї брудної афери", - підкреслив Петро Симоненко.
Настільки емоційна заява лідера комуністів цілком зрозуміла: обдуреними виявилися діти, які мають тяжкі захворювання. А цю брудну справу провернула Кетрін-Клер Чумаченко з використанням службового становища чоловіка (за свідченнями обізнаних людей, він в буквальному сенсі слова вимагав гроші у бізнесменів "на благодійність" дружини).
Як з'ясував кореспондент "Української правди", на жовтень 2011 р. у "Лікарні майбутнього" навіть не було фундаменту - хоча здати об'єкт повинні в 2012 р.
Станом на 1 жовтня 2011 р. на рахунках фонду Катерини Ющенко-Чумаченко в державному "Укрексімбанку" було 72 млн. 206 тис. грн. Це все, що залишилося від 147 млн. 201 тис., що надійшли на рахунки фонду з початку кампанії зі збору грошей (з них 48 млн. 561 тис. - пасивні доходи від депозитів). При цьому щомісячно на адміністративні витрати фонд витрачає 100 тис. грн... (Українська правда)
Список художеств Ющенка напевно не обмежується вищезгаданим. Упевнений, якщо слідчі ГПУ проявлять до особи екс-президента настільки ж пильну увагу, як і до Тимошенко - Ющенку буде важко уникнути заслуженого покарання.
Власне, навіть і зараз, втративши владу, Віктор Андрійович, судячи з усього, не позбувся комплексу вседозволеності і відчуття того, що для нього закон не писаний.
Наприклад, у середині листопада 2011 р. журналісти програми "Гроші" (канал "1+1") оприлюднили результати свого розслідування, з якого випливало, що Ющенко незаконно будує особняк в Карпатському заповіднику.
Маєток Ющенка, за інформацією журналістів, зводиться на території заповідника, куди вхід є платним. Будівництво на березі річки простягається на кілька сотень метрів вздовж дороги. По всій території майбутнього маєтку розташовані будиночки охорони. "Починаються володіння Ющенка вуликами. А ще там є помпезні споруди, церква на березі річки Женець, штучне русло, зроблене спеціально для млина. У ньому і місце для купання", - зазначили автори програми.
Але головне: споруди розташовані менш ніж в 25 м від берега річки, що є порушенням Водного кодексу. "А ушкодження заповідника території, такі як млин, церква на березі - це кримінальні порушення. Які, до речі, караються позбавленням волі на термін від п'яти до дванадцяти років", - підсумували журналісти (ТСН).
Пора б уже й Генпрокуратурі почати підбиття підсумків бурхливої і не завжди законної діяльності Віктора Андрійовича.
Сергій Лозунько
За матеріалами:
Поділитися новиною
