1879
Три причини, що стримують "економічне диво" в Україні
Головні наставники економічних реформ отримали оцінки за виконану роботу протягом року. А екзаменував міністрів і голів державних компаній особисто Президент. Однак на засіданні Комітету з економічних реформ, який очолює Віктор Янукович, говорили не тільки про підсумки та уроки, а й намітили тактичний план дій на 2012 рік із запровадження президентської Програми економічних реформ на 2010-2014 роки.
"Наші надії були щирими", - натякаючи на високу мету реформ, почав засідання Янукович. Він висловив думку, що навряд чи в цьому залі є задоволені результатами реформ. Опонувати Президенту ніхто з присутніх не став.
Тому тишу у відповідь глава держави сприйняв як мовчазну згоду і продовжив: мовляв, в цілому імплементація змін в економіці загальмувалася, а позитивних тенденцій при реалізації реформ недостатньо. Як приклад він навів податкову реформу. На думку Януковича, незважаючи на додаткові 14 мільярдів гривень в 2011 році в бюджеті вважати успішною податкову реформу не можна, тому що "бізнес, особливо з регіонів, скаржиться на зайвий податковий тиск". "Тобто ми отримали позитив (додаткові збори), але не довели питання до кінця", - говорить він.
За словами Януковича, є кілька причин, які гальмують темп реформ. Одна з них - спроба окремих міністрів повернутися до старих порядків через подання законопроектів депутатами. "Я відверто скажу, що ті міністри, яких не задовольняють умови, в яких ви працюєте, повинні самі написати заяву і піти у відставку. Не треба чекати, щоб ми вам допомагали", - недвозначно натякнув він на можливі кадрові рішення найближчим часом.
Президентська оцінка дій підлеглих була прогнозованою. Адже пенсійна, митна, продовження податкової і початок земельної реформ викликали в суспільстві справжню хвилю дискусій... і опору. Гладкого полотна не вийшло. Однак, незважаючи на це, відмовлятися від курсу заданих економічних перетворень не варто, кажуть експерти. Щоб краще жити в Україні, потрібно змінюватися разом зі світом. Але, перш ніж іти далі, потрібно зрозуміти, чому вже намічені реформи не дають бажаного результату.
"2011 рік був активним: суспільство побачило багато різних спроб реформування економіки, і це плюс", - зауважив у коментарі "Дню" президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер. Але самої лише ініціативності недостатньо. Цінність будь-якого реформування вимірюється не кількістю розпочатих експериментів, а тим, скільки з них доведено до логічного завершення. Те, що з цим у реформаторів сьогодні проблеми, свідчить спротив населення, говорить він.
Тому першою проблемою успішного проведення реформ Пасхавер називає саме нерозуміння суспільством змісту намічених змін, а отже, виникає спротив. Друга причина, на його думку, - опора влади на бюрократію, яка зацікавлена у збереженні статус-кво, а не в реформах. І третій бар'єр на шляху реформ - неадекватні завдання на старті. Тому, перш ніж визначатися з планом економічних змін на 2012 рік, на думку Пасхавера, владі треба знайти відповідь на питання
"Чому такі грандіозні плани не дають результату?". Потім вдатися до підготовчого етапу - ліквідувати корупційний навіс, який сьогодні накриває майже всю економіку і всі сфери суспільного життя. Без цього, вважає досвідчений економіст, очікувати успішних реформ у 2012 році не варто. Буде тільки протидія. "Ну, як можна реформувати систему надання послуг у сфері охорони здоров'я, якщо вся влада ними не користується? Як можна реформувати правила дорожнього руху, громадський транспорт, якщо влада їздить за іншими правилами?" - резюмує він.
На думку екс-міністра економіки України, президента Центру ринкових реформ Володимира Ланового, ходу реформ не дає політична заангажованість, орієнтованість на інтереси великого капіталу, сліпа віра в апарат і контрольно-каральні органи. Тільки позбувшись від цього "набору", можна впроваджувати зміни щодо посилення ринкової конкуренції, обмеження апетитів чиновництва, зниження податкового навантаження, розвитку експорту (швидке відшкодування ПДВ), оновлення грошово-кредитної реформи. І що важливо, підкреслює він, не захоплюватися зміною кадрового складу реформаторів. У даному випадку нічого не принесе, вважає Лановий. "У владі сьогодні яскраво видно поєднання радянського бюрократизму з нахабством капіталістів. При такій системі зміна виконавчих кадрів нічого не значить. Ви змінить реформаторів хоч десять разів, але вони будуть діяти точно так само, як і їх попередники. Потрібно вирішувати проблеми, які в цілому гальмують процес реформації".
У той же час директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський вважає, що реформаторські потуги чинної влади є за що похвалити. Зокрема, на його думку, на схвальні відгуки заслуговує вже хоча б те, що Президент і уряд наважилися порушити пласт питань, з вирішенням яких зволікали попередники, і ситуація затягнулася так, що в окремих місцях вузли проблем доведеться рубати, адже розв'язати вже немає ніякої можливості. На його думку, 90% затвердженої Президентом Програми економічних реформ - це дуже важливі і потрібні ініціативи. Щодо інших 10%, говорить експерт, зазвичай можна посперечатися, але це лише питання тактики. В цілому ж заявлені реформи є абсолютно адекватними і потрібними Україні, підкреслив «Дню» експерт.
Втім, просто хороших намірів і красивого плану замало для ефективного проведення змін, зауважує Бураковський. І визнає, що дійсно в 2011 році реформаторська діяльність уряду в багатьох моментах загальмувалася. І перш за все, зауважує експерт, "натхнення" реформаторам не вистачило на енергетичне питання, який дамокловим мечем сьогодні зависло над Україною. І тут питання не тільки у відсутності змін у газових відносинах з Росією, підкреслює Бураковський, але і в реформуванні схеми функціонування внутрішнього ринку, зокрема, щодо тарифної енергетичної політики. "Як результат, ми сьогодні втратили співпрацю з МВФ", - нагадує експерт про ціну обіцяної владою "дешевої" енергії для українців. Загальмували реформатори, на думку Бураковського, і в адміністративній реформі. В окремих випадках, як з Держкомпідприємництвом, реформаторські зусилля навіть почали набирати зворотний хід: спочатку ліквідували, а потім реанімували, але під трохи зміненим ім'ям.
"Нинішній масштаб економічних перетворень є настільки важливим і складним, що, не маючи ефективного державного апарату як інструменту реалізації змін, взагалі нема про що говорити", - нагадує про важливість адміністративних перетворень Бураковський. Зате створюється враження, що влада хоче "протягнути віз реформ на хворих коней". Ще досі не завершені перетворення у новостворених органах центральної державної влади, не закінчена ліквідація старих, зауважує «Дню» експерт. І, звичайно ж, больовою точкою, підкреслює Бураковський, були і залишаються державні закупівлі. А це є першим і найбільш яскравим індикатором того, як працює бюджетна система.
Бураковський зазначає чотири причини гальмування реформаторської мощі. Перші дві - корупція і небажання влади грати за новими цивілізованими правилами. По-третє, експерт вважає, окреслені реформи є дуже складними за визначенням. А значить, вони становлять два дуже непрості виклики для влади: інституційний (технічна організація задекларованого) і інтелектуальний (бачення пріоритетності проблем та шляхів їх вирішення). І з ними, очевидно, чинній владі дуже важко впоратися. І, по-четверте, як зауважив Бураковський, реформи "застрягли" через спротив їм суспільства, а все тому, що з самого початку не була побудована система стратегічної комунікації між владою і народом. "Людям не пояснювали і не пояснюють, які кроки робляться, для чого вони робляться і як, хоча це було прописано у Програмі економічних реформ", - зауважує експерт.
На найближче майбутнє Бураковський радить владі зробити глибокий соціальний аудит: проаналізувати всі витрачені бюджетні гроші на "соціалку", і не тільки ті, які обіцяні або задекларовані, але, перш за все, реально виділені, тощо. "Реформи - це не красиві декларації та гасла, а чітка і вивірена бухгалтерія", - підкреслює Бураковський. А ще не зайвим було б на власному прикладі показати людям, як потрібно сприймати реформи. "За таких умов влада сама повинна підкреслено грати за правилами, встановленими для всіх", - каже Бураковський. Але вона цього не робить. І це яскраво демонструє приклад вибіркового застосування бюджетної "дієти". Зокрема, в проект держбюджету на 2012 рік урядовці на своє утримання заклали 16,6 мільярда гривень, тоді як витрати на пільговиків скоротили до 13,3 мільярда гривень.
Сергій Тігіпко: "...результатом не задоволений"
За кілька хвилин до початку засідань Комітету з економічних реформ, на якому Президент підбивав підсумки 2011 року, "Дню" вдалося поспілкуватися з віце-прем'єр-міністром України - міністром соціальної політики Сергієм Тігіпком. Як відомо, "Український тиждень" нагородив Сергія Леонідовича за його, на думку видання, "реформаматорську діяльність" премією "Антигерой" 2011 року. Крім того, виконання реформ соціальної підтримки 2011 року, за даними звіту Комітету з економічних реформ при Кабміні про виконання відповідного Національного плану, склало нуль відсотків. Тому "День" поцікавився у віце-прем'єра, з яким настроєм він йде на засідання і яку оцінку він поставив би за свої реформаторські успіхи минулого року. "Я йду з хорошим настроєм на засідання Комітету з економічних реформ. Я належу до тих людей, які є прихильниками реформ. Чим швидше і радикальніше будемо їх проводити, тим швидше населення відчує від них позитивний результат. Ну, а щодо того, що вдалося зробити, то я не буду ставити якісь оцінки. Скажу тільки, що пенсійною реформою я задоволений, але загальним результатом не задоволений, бо ще багато чого потрібно зробити в соціальній сфері", - відповів Тігіпко.
Наталія Білоусова, Алла Дубровик
За матеріалами: День
Поділитися новиною
