2430
Студентам закон не писаний
Вранці 10 січня українські студенти штурмували одну з будівель Верховної ради. Причина такої поведінки - новий закон про освіту, який позбавить значну частину студентів стипендій, а викладачів перетворить на "кріпаків". Проте міністр освіти Дмитро Табачник вважає, що новий закон - на благо, а всі претензії надумані.
З новим роком, друзі
Не встиг початися новий рік, як студенти знову страйкують. 10 січня їм вдалося зробити те, що не вдавалося зробити ні "чорнобильцям", ні "афганцям" - прорватися в будівлю Верховної ради. Правда, це була не головна будівля, а будівля поруч. Вранці близько 50 учасників пікету увійшли до будівлі за адресою вул. Грушевського, 18/2, де проходить засідання погоджувальної ради голів фракцій і керівників парламентських комітетів. Серед протестуючих - представники студентських організацій - громадського руху "Відсіч", незалежної студентської профспілки "Пряма дія", молодіжної громадської організації "Фундація міжрегіональних ініціатив", а також громадської служби "Свідомо" та низки інших. Охорона парламенту не пропустила їх за рамку, яка стоїть на вході в будівлю. Молоді люди принесли невелику коробку, перев'язану бантом, як подарунок народним депутатам. Студенти скандували "Депутати, ідіть до нас", "Луцький (голова Комітету ВР з питань освіти - ред.), іди сюди". Іноді між охороною та студентами виникали сутички.
Студентів було не дуже багато, що не дивно - зараз у ВУЗах України або екзаменаційна сесія, або канікули. Однак ті з них, які зібралися на акцію протесту, прекрасно розуміли, що зараз не час для відпочинку, а одним днем підготовки до іспиту можна і пожертвувати. Адже в передсвяткові та післясвяткові дні в парламент внесли декілька законопроектів про вищу освіту, прийняття яких обіцяє студентам значні неприємності, про які не раз писали у ЗМІ, аналізуючи, зокрема, урядовий законопроект про ВО. Останній відправляли на доопрацювання, однак суттєвих змін в документ не внесли.
Більше того, ВНЗ продовжують залишатися в кабальній залежності від міністерства освіти і науки, спорту та туризму. Незважаючи на всі розмови про автономію, університети її так і не отримують. Разом з тим вводяться штрафні санкції за порушення умов прийому, що посилює залежність університетів від чиновників з Міносвіти. Молодим вченим теж не до сміху - науковий ступінь кандидата наук скасують, замість нього, за європейським зразком буде введено ступінь "доктор філософії". Правда, вона буде навіть не науковим ступенем, а "освітньо-науковим рівнем". Та й студентам радості новий урядовий законопроект не принесе - зокрема, в ньому передбачається збереження списку спеціальностей, що ускладнить реагування освіти на запити роботодавців, а також прив'язка стипендії до прожиткового мінімуму. Останнє дуже засмутило студентів і стало однією з причин акції у вівторок.
Проте міністр освіти і науки Дмитро Табачник упевнений: новий закон - лише на благо. "До будь-якого прояву громадянського суспільства ставлення позитивне, неправду я не коментую, бо закон про вищу освіту передбачає майже дворазове підвищення стипендій, які у разі прийняття цього закону буде складати прожитковий мінімум і, природно, щоквартально зростатиме зі зростанням прожиткового мінімуму", - сказав міністр освіти, і додав, що студентам потрібно вчитися, а не боротися за свої права. "Ті малоталановиті демагоги-політикани, які намагаються на будь-яку подію змусити суспільство про себе згадати, - мені здається, що вони приречені на невдачу. Тому що, якщо попри всі зусилля вдалося зібрати аж 20 осіб з ранку - це, звичайно, титанічна перемога. Якщо говорити про стипендії, то немає студента, який би не виграв у разі прийняття нового закону за однієї умови: що він збирається не мітингувати, а добре вчитися, тому що "трієчникам" платити стипендію - це гріх. Це все одно, що оббирати людей, які платять у бюджет", - сказав Табачник. Загалом, все як завжди - уряд піклується про студентів, крім недбалих. Голова парламентського комітету з освіти Максим Луцький - друг і кум Табачника - вийшов до студентів і пообіцяв, що декілька з них зможуть бути присутніми на засіданні комітету. Але чи зможуть присутні там на щось вплинути? Однак до студентів скоро може прийти підмога - при найближчому розгляді урядового законопроекту виявляється, що до протестів скоро можуть підключитися і викладачі.
Ось тобі, викладач, і Юріїв день
Незважаючи на те, що в боротьбі зі студентськими протестами в міністерстві часто спираються на підтримку викладачів - мовляв, ті схвалюють урядові ініціативи, на відміну від молодих баламутів - поліпшення їхньої долі не передбачається. Більше того, викладачам варто приготуватися до збільшення навантаження. Так, "новий старий" міністерський законопроект про вищу освіту передбачає... зняття обмежень на педагогічне навантаження. Зараз воно становить 900 годин на рік для науково-педагогічних працівників і 720 для педагогічних. А так його можуть збільшити до 1584 годин - межі, які вказані КЗоТом. При цьому, вузи отримують повноваження щодо зміни навантаження для викладачів. Разом з тим, співвідношення кількості викладачів і студентів не змінюється. Нормативи чисельності учнів на одну посаду педагогічного та науково-педагогічного співробітника визначає все те ж міністерство. Правда, є виняток - "дослідницькі вузи", які самі можуть встановити це співвідношення. Однак статус цього надає все те ж Міносвіти. Виходить замкнуте коло.
Більше того, в новому урядовому законопроекті прописані норми, які регулюють чисельність структурних одиниць вузів - факультетів та інститутів, що не раз критикувалося раніше. Крім того, на відміну від законопроекту від опозиції (який навряд чи приймуть) та президентського законопроекту, урядовий не зобов'язує вузи надавати творчу відпустку і ніяким чином не регулює питання зі стажуванням, в т.ч. і за кордоном. Він лише говорить про таку можливість, а буде ця можливість надана чи ні - на совісті вузів. Те ж стосується і доплати за наукові ступені. У новому міністерському законопроекті даний пункт не згадується. Крім того, як уже згадувалося, зберігаються списки спеціальностей, які затверджує МОН. Таким чином, впровадження нових спеціальностей, які б відповідали вимогам роботодавців, - як і раніше, копіткий процес.
Загалом, урядовий законопроект, як і раніше, залишає викладачів у досить незавидному становищі. Більше того, під гаслами про "автономію вухів", керівництву університетів надають повноваження надзвичайно збільшити навантаження педагогів, що навряд чи позитивно позначиться на якості навчального процесу: викладач-"загнана коняка" не зможе нормально виконувати свої обов'язки. А з урахуванням того, що за порушення міністерських умов під час вступної кампанії можуть позбавити ліцензії, можна очікувати, що і після закінчення навчального року значна частина педагогів буде направлена не у відпустку, а "кинута" на приймальну кампанію.
Що ж стосується молодих викладачів, то стимулу підвищувати свій науковий рівень в Україні у них не буде. Навіщо отримувати невиразний "освітньо-науковий рівень" доктора філософії? Навіщо шукати програми та гранти на стажування в європейських університетах? Адже відпустка на це чи саме стажування ніде не передбачені. Міністерський законопроект говорить про автономію університетів, але розуміє її як сукупність "прав та обов'язків вищого навчального закладу". У той час, як Лімська декларація прямо вказує, що автономія університетів - це незалежність від держави та інших суспільних сил. "Фінансова автономія", яка надається вузам міністерським законом, теж незначна і навіть нівелюється низкою нововведень. Та й хто надасть автономію українським вузам? Тим більше, на носі вибори. За 20 років незалежності України жодна з політичних сил не зробила кроків для перетворення вищої освіти в нашій країні в дійсно незалежну і якісну. Адже тоді можна втратити прекрасну електоральну платформу, яку і являють собою українські ВНЗ, з купою дармових агітаторів та електоратом, якому можна наказати голосувати за того, кого потрібно. І навряд чи варто очікувати поліпшення ситуації, поки всі учасники навчального процесу не включаться в боротьбу за свої права.
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
