2059
2012 рік буде складним. Україна до цього готова?
— Казна та Політика
Криза, яка почалася у 2008 році з краху іпотечної системи США, все ніяк не вщухає. Вона продовжує "громити" економіки як світових лідерів, так і країн, що плентаються "в хвості". Зараз в центрі уваги Європа. Минулого року одна за одною учасники ЄС потрапляли у дефолтний список - Португалія, Ісландія, Греція, Угорщина, Чехія, Іспанія, Італія, Австрія. Експерти відкрито заявляли про реальну загрозу розпаду Європейського Союзу, що вони в принципі і продовжують робити. Задля порятунку становища в грудні 2011-го саміт Євросоюзу в Брюсселі ухвалив рішення розробити новий механізм "співіснування". Ним стане бюджетний пакт, до якого ввійдуть 17 країн зони євро і ще шість держав ЄС. Не мають наміру підписувати документ Великобританія, Угорщина, Чехія і Швеція.
Нові правила передбачають посилення фінансової дисципліни, вони носитимуть конституційний характер. На їх підписанні до 1 березня наполягають Німеччина і Франція (саме у їхніх банках накопичена найбільша кількість боргових зобов`язань європейських економік, що "провалилися"). Ставка робиться на новий стабілізаційний фонд, а також ідею запровадити податок на фінансові трансакції, яка обговорюється вже декілька років. Категорично проти останнього Великобританія, яка вбачає в такому рішенні ризик відтоку з країни фінустанов у держави з м`якшим податковим режимом, наприклад, у Швейцарію чи Китай.
Париж, навпаки, готовий першим запровадити такий податок, з цього приводу готуються переговори з Берліном. Тим часом Федерація банків Франції визнає, що переведення більшої частини фіноперацій за кордон цілком реальне.
А поки Європа визначається, як розв’язати свої проблеми, міжнародні агентства, зокрема Moody`s, заявили про намір переглянути в бік негативу рейтинги всіх держав Євросоюзу в першому кварталі ц.р. Тим часом курс євро продовжує розгойдуватися, нафта дешевшає, фондові ринки торгуються в мінусі. Та й у США ситуація не краща, особливо з урахуванням президентських передвиборних перегонів, які вже почалися.
Відомий фінансист Джордж Сорос вважає, що глобальній економіці загрожує "порочний цикл дефляції". За його словами, навіть якщо єврозона переживе нинішній важкий момент, її все одно чекають роки "драконівських обмежень". При цьому він наголосив, що хоча у валютному союзі зараз і з`явився де-факто регулювальний орган - Фонд фінансової стабільності, правила видачі кредитів диктуватиме Німеччина.
На його думку, нинішня боргова криза випливає зі світової фінансової кризи 2008 року, але вона ще небезпечніша. У разі якщо справа дійде до краху європейських банків, наслідки торкнуться всієї світової фінансової системи. Водночас країни, що розвиваються, в цих умовах постраждають менше.
Цілком логічно розібратися, що чекає Україну. Прем`єр-міністр Микола Азаров вважає, що ситуація в країнах ЄС є серйозним фактором ризику для нашої економіки. "Європа може бути знесена кризою", - недавно заявив Президент Франції Ніколя Саркозі. "Чи вплине криза в Європі на нашу економіку? Безумовно, для нас це величезний фактор ризику. Проте наша країна починає новий рік у значно кращих умовах, ніж ті, які у нас були два роки тому", - заспокоює прем`єр.
Але кому як не нам знати, чого варті дані офіційної статистики. Ми давно звикли орієнтуватися в ситуації за станом своїх гаманців, а він суперечить доводам прем`єра. За підсумками минулого року середній курс гривня/долар на міжбанку становив 7,986 грн./дол. У порівнянні з 2010 роком нацвалюта втратила піввідсотка. І якщо раніше Кабмін прогнозував курс на 2012 рік 7,8 грн./дол., то в бюджеті-2012 заклали 8 грн./дол. Здавалося б, падіння мінімальне, якби не одне "але". Ситуація у цій сфері залишається стабільною тільки завдяки НБУ, який не перестає на підтримку курсу виснажувати свої золотовалютні резерви. На 31 грудня 2011 року вони становили 31,8 млрд дол., скоротившись з 32,4 млрд. дол. на 30 листопада минулого року. Таке падіння відбувалося 4 місяці поспіль. Варто відзначити негативне торгове сальдо, яке постійно росте, що є демонстрацією спаду попиту на вітчизняну продукцію. Та й сам Кабмін погіршив прогноз економічного і соціального розвитку країни на поточний рік, скоротивши показник зростання ВВП з 5% до 3,9%, як і розмір середньої зарплати. Втім, свої плани з приводу України змінили у бік негативу й міжнародні рейтингові агентства, а також Світовий банк (погіршив прогноз зростання ВВП з 5% до 2,5%). До переліченого варто додати газову невизначеність, а також заморожування співпраці з МВФ. Але влада не втомлюється повторювати, що до "прийому" нової хвилі неприємностей вона готова.
Директор Антирейдерського союзу підприємців України Андрій Семидідько вважає, що чергова хвиля кризи вже "накриває" Україну, зокрема, ціни на матеріали, які Україна експортує, падають.
"Ми бачимо, що відбувається з Грецією, з Італією, світова ситуація з військовими діями, тому оптимістичного сценарію чекати важко. Хоч ми й знаходимося на "дальній орбіті", але якщо відцентрові процеси відбуваються, то зачіпають саме дальні країни. Тому економічна ситуація у нас, звичайно, буде тільки в бік погіршення", - упевнений експерт.
На його думку, основний прес ляже на малий і середній бізнес, на підприємців, які фактично "виробляють тепло" для економіки. "Як бути в цій ситуації підприємцям? У будь-якому разі торгівля, товари першої необхідності, продукти харчування, одяг - ті необхідні речі, які будуть затребувані в умовах будь-якої кризи, і матимуть попит у населення", - вважає Семидідько. Тому що, за його словами, виробництво в умовах кризи, по-перше, вразливе з погляду реалізації продукції, а по-друге, є об`єктом пильної уваги податкових і правоохоронних органів, мета яких - наповнення бюджету "будь-якими способами".
Як відзначає Микола Івченко, керівник інформаційно-аналітичного центру Forex Club в Україні, "ситуація в єврозоні протягом перших двох кварталів 2012 року залишатиметься проблемою номер один для всього світу. Якщо реформи почнуть виконуватися, тоді варто чекати стабілізації в регіоні у другій половині поточного року. Інакше ситуація може вийти з-під контролю, і фінансові ринки самі вирішать долю євро. Результат, швидше за все, буде негативним".
На його думку, намір проводити більш скоординовану бюджетну політику в країнах ЄС правильний. Проте навряд чи на це погодяться всі країни. Залишається сподіватись, що на цей крок підуть хоча б країни єврозони. "Нижчі дефіцити бюджетів і єдині норми оподаткування можуть дещо сповільнити економічне зростання в цих країнах на короткостроковий період. Проте в середньостроковій перспективі це стане запорукою виходу єврозони з боргової кризи. Інакше під сумнів ставиться саме існування єврозони і євровалюти", - наголошує експерт.
Тому, відзначає Івченко, якщо така угода до літа не з`явиться, то світ чекають регіональні рецесії, дефолти низки країн єврозони або їх вихід з валютного союзу, падіння товарно-сировинних ринків й істотніше сповільнення глобальної економіки. "В такому разі наслідки для України будуть негативними: гальмування розвитку економіки, помірна девальвація гривні, проблеми в банківському секторі. Проте ми залишаємося оптимістами і вважаємо, що навесні така угода з`явиться. Її ухвалення не буде простим, тому що в такому разі країнам єврозони доведеться фактично втратити свою бюджетну незалежність. У короткостроковому періоді, близько року-двох, це може сповільнити темпи зростання економіки єврозони і попит на українську продукцію. Водночас це заспокоїть світові фінансові ринки і дасть надію на поступове відновлення світової економіки. Тобто таке рішення матиме позитивний вплив на економіку України у довгостроковій перспективі", - вважає експерт.
В аналітичному Департаменті НРА "Рюрик" вважають, що запровадження жорсткої бюджетної дисципліни дозволить країнам зони євро скоротити дефіцити бюджетів, що своєю чергою істотно знизить потребу в позиках на їх покриття. На сьогоднішній день дуже гостро стоїть питання Греції, яка у разі неотримання в першому кварталі наступного кредитного траншу, ймовірно, вийде з Європейського Союзу, що, правда, малоймовірно. У найближчій перспективі, на думку аналітиків, процеси запровадження заходів фінансової стабілізації у єврозоні істотного впливу на ситуацію в Україні не матимуть.
А тепер про курс гривні. Народний депутат (НУ-НС) Віктор Матчук вважає, що хоча в державному бюджеті на 2012 рік й передбачена стабільність курсу гривні, але в це ніхто не вірить.
На його думку, сьогодні дуже мало людей в країні насмілюються говорити вголос про неможливість збереження стабільного курсу національної валюти. "Є окремі особи, яким за посадою належить так говорити, але навіть по їхніх очах зрозуміло, що вони самі в це не вірять. Питання тільки - коли і наскільки впаде гривня", - відзначив Матчук.
За його словами, одні вважають, що це станеться вже навесні, інші - "що до виборів якось протримаємося, а ось на другий день після виборів відразу гепнемо її (гривню - ред.) у два рази". "Але в будь-якому разі стабільним цей курс впродовж наступного року не буде. А бюджет не передбачає такої зміни", - наголосив Матчук.
І трохи про реформи, які нас врятують (за твердженням влади). Як вважає начальник аналітичного відділу ПАТ "Альфа-Банк" Олексій Блінов, говорити про те, що ми стоїмо на порозі чергового обвалу, наразі не можна.
Водночас, з його слів, фактом є те, що структурно українська економіка у порівнянні з 2008 роком анітрохи не змінилася. "Ніяких відчутних реформ за три роки так і не було проведено. Можна пригадати тільки Податковий кодекс, який, за великим рахунком, і реформою назвати важко. Пенсійна реформа у вигляді підвищення пенсійного віку теж не змінила нашу застарілу солідарну пенсійну систему", - відзначив експерт. Він упевнений, що брак реальних економічних реформ робить вкрай складним утримання економіки в тих параметрах, які задає нинішній уряд.
Скидається на те, що треба приготуватися затягти тугіше паски. Але куди ж іще тугіше…
Нана Чорна
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
