1190
Правий популізм може дуже швидко довести Угорщину до дефолту
— Казна та Політика
Колись дуже благополучна Угорщина стала новим осередком боргової кризи в Європейському Союзі. Власне, гострі фінансові проблеми почалися у цієї країни ще під час світової фінансової кризи. У жовтні 2008 року Угорщина виявилася першою державою ЄС, якій Брюссель разом з Міжнародним валютним фондом (МВФ) терміново виділив фінансову допомогу. І ось до початку 2012 року ситуація знову різко загострилася, причому на цей раз загроза дефолту викликана не тільки і навіть не стільки бюджетними, скільки політичними проблемами.
Прибутковість понад 10 відсотків - це сигнал лиха
Угорські форинти стрімко втрачають в ціні. Про серйозність ситуації говорить як девальвація національної валюти, що прискорилась в перші ж дні 2012, так і падіння котирувань угорських держоблігацій. Один євро вже коштував рекордні 324 форинти, тоді як влітку 2011 року курс становив близько 265 форинтів за євро, а в кризовому 2008 році - і зовсім 230 форинтів. Одночасно прибутковість по п'яти- і десятирічних боргових зобов'язаннях злетіла приблизно до 10 з половиною відсотків. Настільки висока процентна ставка говорить про очевидне небажання міжнародних інвесторів позичати гроші державі, кредитний рейтинг якої агентства Moody's і Standard & Poor's в листопаді і грудні 2011 року не тільки знизили до "сміттєвого" рівня, але додатково забезпечили його негативними прогнозами.
Європейський досвід свідчить про те, що прибутковість облігацій навіть не в 10, а вже в 7 відсотків у середньостроковій перспективі неминуче призводить до неплатоспроможності держави. Коли Ірландія і Португалія опинилися в аналогічній ситуації, вони запросили допомогу у Євросоюзу і МВФ. Цим шляхом варто було б негайно піти і Угорщині. Адже вже до кінця січня їй доведеться мобілізувати приблизно 16 мільярдів євро, щоб погасити папери з терміном дії. Проте правлячі в Будапешті праві популісти знаходяться в стані гострого конфлікту з потенційними кредиторами. Причому розбіжності з Брюсселем і з вашингтонською штаб-квартирою МВФ носять принциповий, можна навіть сказати - ідеологічний характер.
Під гаслом незалежності від МВФ
Коли восени 2008 року ЄС і МВФ виділяли Угорщини 20 мільярдів євро екстреної допомоги, в Будапешті правила коаліція соціалістів і лібералів. Але потім у настроях виборців відбулося різке зміщення вправо. На виборах навесні 2010 року переконливу перемогу здобули націоналістичні сили, а очолювана партією ФІДЕС коаліція завоювала дві третини місць в парламенті, що дало їй можливість змінювати конституцію. Незабаром після приходу до влади, влітку 2010 року, новий угорський прем'єр Віктор Орбан демонстративно розірвав відносини з МВФ. Під гаслом "незалежності" він відмовився виконувати вимоги фонду скорочувати бюджетні витрати, а до того ж ввів, всупереч рекомендаціям, додатковий податок на банківський сектор.
Результати популістського економічного курсу дали про себе знати приблизно через рік. Якщо у другому кварталі 2011 року обсяги державного боргу Угорщини становили 75 відсотків ВВП, то за підсумками третього кварталу цей показник підскочив вже до 82 відсотків. Така динаміка налякала міжнародних інвесторів, що тут же відчуло міністерство фінансів: два рази поспіль воно взагалі не зуміло розмістити на ринку свіжі держоблігації. У свою чергу, угорський середній клас, який в минулі роки активно брав кредити в іноземній валюті, прийшов в жах від обвального падання курсу форинта.
Тому в листопаді 2011 року уряд Орбана, забувши про власні обіцянки ніколи більше не мати справу з МВФ, запропонував йому відновити переговори. Однак прибула в Будапешт делегація фонду в середині грудня перервала безрезультатний неформальний діалог. Відновлення обміну думками очікується 11 січня, коли в штаб-квартиру МВФ приїде спеціальний представник Орбана. Спостерігачі відзначають, що риторика Будапешта стала більш доброзичливою, але сумніваються, що в осяжному майбутньому справа дійде до початку офіційних переговорів.
Камінь спотикання - питання про незалежність Центрального банку
Каменем спотикання стала проведена партією ФІДЕС конституційна реформа, в рамках якої, зокрема, було змінено законодавство, що стосується Центрального банку. У МВФ і особливо в ЄС ці зміни сприйняли як спробу уряду Орбана фактично підпорядкувати собі угорський Центробанк, позбавивши його тієї незалежності, яка закріплена в основоположних договорах про Європейський Союз. Незважаючи сумніви з приводу цілої низки пунктів нової конституції і супутніх їй законів, що на неодноразово висловлювалися в Брюсселі, Будапешт ввів їх в дію 1 січня 2012 року. Цим влада спровокувала новий виток фінансової кризи в країні.
Тепер у Брюсселі вивчають можливість судового позову проти Будапешта через порушення Угорщиною договорів ЄС. Це питання Європейська комісія обговорюватиме на своєму черговому засіданні 11 січня. У такій ситуації оперативне виділення багатомільярдних кредитів Угорщині є малоймовірним. Тим більше, що ЄС і МВФ потрібно "берегти порох", щоб у разі необхідності надати екстрену допомогу країнам єврозони, де зараз реально взялися за оздоровлення фінансів.
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
