1206
Хімпром прагне до максимуму
Минулий рік виявився успішним для українських виробників азотних мінеральних добрив. У IV кварталі вони продовжували нарощувати обсяги випуску продукції, зберігши тенденцію попередніх 9 місяців.
Обігнали кризу
Найбільш ударними темпами працював горлівський концерн "Стирол", який в середині грудня повідомив про випуск 1 млн тонн аміаку з початку року. Такого обсягу виробництва на підприємстві не було за весь радянський період, починаючи з 1933 року. Результат отриманий завдяки тому, що вдалося уникнути зупинок обладнання на позаплановий ремонт, а також за рахунок запуску в експлуатацію третього аміачного агрегату, що простоює з 2009 року.
Усього на 2011 рік Стирол планував отримати 1,274 млн тонн аміаку проти 622,5 тис. тонн в 2010. При цьому проектна потужність аміачних апаратів в Горлівці становить 1,35 млн тонн на рік. Завдяки такому підйому горлівського концерну випуск аміаку в цілому по Україні за січень-листопад збільшився на 28,4% до аналогічного періоду 2010, до 4,771 млн тонн.
А ось черкаське об'єднання "Азот" тягнуло консолідований показник у мінус, за підсумками 10 місяців маючи відставання на 4,3% до аналогічного періоду 2010 - 728,7 тис. тонн. Зберіг високі темпи і сєверодонецький "Азот", у якого за січень-жовтень приріст по аміаку склав 78,3%, до 853,2 тис. тонн. Всі три підприємства разом з ВАТ "Рівнеазот" контролює власник холдингу Group DF Дмитро Фірташ, явно зробив ставку на розвиток підприємств у східному регіоні.
Так, у поточному році найбільший обсяг капвкладень по галузі було освоєно на Стиролі - 420 млн грн., з них 120 млн грн. пішло на запуск третього аміачного агрегату. Всього для Стиролу, Рівнеазоту, черкаського і сєверодонецького об'єднань "Азот" Group DF передбачав виділити 1 млрд грн. на модернізацію виробництва. Стирол в нинішньому році став лідером і за темпами зростання в сегменті карбаміду. Його виробництво за січень-листопад збільшилося в 2,85 рази, до 832 тис. тонн. Залишається додати, що за 11 місяців в Горлівці отримано 368 тис. тонн аміачної селітри гранульованої, яка в 2010 не випускалася.
За абсолютними обсягами виробництва першість утримав Одеський припортовий завод, де за 10 місяців вироблено 777,6 тис. тонн карбаміду і 954 тис. тонн аміаку. Це всього на 0,2% і 5,3% більше торішніх значень за той же період. Враховуючи темпи, взяті горлівським Стиролом і сєверодонецьким "Азотом", вже в наступному році вони можуть обійти ОПЗ.
Як відомо, підприємства в Горлівці і Сєверодонецьку мають найменшу вартість імпортованого газу - за рахунок близькості до російського кордону. Тоді як ОПЗ платить за газ більше від інших з урахуванням витрат на його транспортування. З іншого боку, у нього немає витрат на транзит аміаку і карбаміду, перевалка яких на танкери ведеться безпосередньо на території ОПЗ. А горлівські і сєверодонецькі конкуренти змушені платити за цю послугу. Таким чином, кожна сторона має свої переваги і недоліки.
ОПЗ останнім часом також намагається вкладати кошти в розвиток. У жовтні була прийнята програма модернізації підприємства, розрахована на 2012-2015 роки. Вона передбачає інвестиції в розмірі 50 млн євро, за рахунок яких планується отримати щорічну економію 64 млн куб. м газу та 700 тис. кВ.-год. електроенергії. При поточній вартості енергоресурсів економічний ефект від впровадження програми складе близько 205 млн грн. на рік, а термін окупності - 2,5 року. Group DF раніше оголосив про плани витратити в 2012-2014 на модернізацію всіх 4 своїх виробників азотних добрив 1,7-1,8 млрд грн.
Прихильність ринків
В даний час цінова кон'юнктура дозволяє хімікам займатися технічним переозброєнням. За оцінками незалежного експерта Дмитра Гордійчука, навіть при нинішніх цінах на газ собівартість випуску аміачної селітри на українських підприємствах становить близько 200 дол./тонн, карбаміду - 305 дол./тонн, аміаку - 400 дол./тонн. При цьому вже в I-II кварталі котирування експортних цін аміаку формувалася в коридорі 485-495 дол./тонн на умовах FOB Чорне море, в III досягли 550-575 дол./тонн. А піковим значенням стали жовтневі котирування - 650 дол./тонн.
Те ж саме стосується і карбаміду, який у лютому продавався, виходячи з котирувань 347 дол./тонн, в липні - 475-480 дол./тонн, а максимальні цінові індикатори в жовтні склали 550 дол./тонн. Світові ціни на селітру за даний період не опускалися нижче 270 дол./тонн. В Україні цінові пропозиції по селітрі на початку грудня починалася від 387,5 дол./тонн, на карбамід - від 475 дол./тонн. Втім, очевидно, що такі ціни не зовсім влаштовують місцевих аграріїв, які відповідають хімікам зниженням споживання.
Так, до 1989 через роздавальні станції по всій довжині аміакопроводу Тольятті - Південний сільгоспвиробникам відпускалося більше 200 тис. тонн рідкого аміаку. Зараз робота роздавальних станцій ДП "Укрхімтрансаміак", керуючого українською частиною трубопроводу, дає обсяги близько 4 тис. тонн аміаку на рік. Це означає, що внутрішній ринок як і раніше залишається великим резервом збуту для українських виробників. А прив'язка цінової політики підприємств до вартості імпортованого газу може надалі послаблюватися за рахунок модернізації виробництва. Наприклад, той же ОПЗ добився зниження витрати газу з 0,876 до 0,76 тис. куб. м газу на 1 тонн карбаміду, що є другим показником по галузі після Стиролу.
А поки основним пріоритетом залишаються зовнішні ринки. Так, у січні-жовтні експорт карбаміду підвищився на 32,5%, до 2867000 тонн, аміаку - на 23%, до 1,118 млн тонн. За даними Державної митної служби України, середня ціна за укладеними зовнішньоторговельними контрактами за вказаний період зросла на 53%, до 362 дол./тонн для карбаміду і на 39%, до 438 дол./тонн для аміаку. Незважаючи на відсутність видимих проблем зі збутом, ложкою дьогтю для місцевих виробників треба вважати рішення Комісії з міжнародної торгівлі США, яка в листопаді продовжила на 5 років дію загороджувального мита на український карбамід у розмірі 68,3% від митної вартості.
Варто відзначити, що за даними Укрхімтрансаміак, завантаження аміакопроводу досягає 355 тонн/год, близькою до максимального значення, якраз в період внесення аміаку в ґрунт у США. Проте користуються цим інші виробники - 70% обсягів роботи аміакопроводу забезпечується за рахунок транзиту з Російської Федерації.
Неприємності Фірташа
На відміну від попереднього року, який супроводжувався агресивним розширенням сфери впливу Group FD, 2011 рік виявився не таким вдалим для основного гравця на українському ринку. По-перше, його спіткала невдача при спробі придбати влітку великого російського виробника, ВАТ "Россошанські мінеральні добрива" (Воронезька обл.). У результаті його власником став близький до прем'єра Володимира Путіна підприємець Аркадій Ротенберг. Крім того, навколо двох активів Д.Фірташа в Україні створився корпоративний конфлікт.
Так, російське ВАТ "Уралкалий" в серпні звернулося до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України з повідомленням, що, за її даними, у реєстрі власників акцій черкаського "Азоту" числяться більше 100% статутного фонду компанії. Зрозуміло, що такого не може бути в принципі, тому ДКЦПФР взялася перевіряти реєстратора та зберігача цінних паперів АТ, а заодно і депозитарію. Незважаючи на те що в даному випадку мова йде про конфлікт між міноритарними акціонерами, виявлені невідповідності в реєстрі створюють певні проблеми і для структур, пов'язаних з Д.Фірташем як бенефіціаром мажоритарного пакета.
Крім того, в листопаді стало відомо про судову суперечку навколо права на 51,1% частку в СП, створеному ще на початку 1990 на базі карбамідного цеху № 2 сєверодонецького Азоту. З позовом про вступ у права в якості співзасновника з часткою в 51,1% до Господарського суду Луганської обл. звернулася зареєстрована в Німеччині компанія Harmo Tech Group. Разом з тим треба зазначити, що до судових баталій Д.Фірташу не звикати і ці конфлікти не позначаться на виробничих показниках даних підприємств.
Аналітик інвесткомпанії Dragon Capital Тамара Левченко в коментарі Мінпрому зазначила, що при закладеній урядом до держбюджету-2012 середній ціні газу в 416 дол./тис. куб. м собівартість виробництва аміаку складе 390 дол./тис. куб. м, карбаміду - 330 дол./тис. куб. м, аміачної селітри - 300 дол./куб. м. При цьому вона уточнила, що на ринку очікується сезонне зниження цін, тоді як до березня має розпочатися чергове підвищення з поточного рівня. "Ми очікуємо, що в 2012 році ціни будуть в цілому відповідати торішнім значенням", - сказала Т.Левченко.
Таким чином, на її думку, українські хіміки зможуть зберегти рентабельність виробництва і в наступному році. Разом з тим представник Dragon Capital підкреслила, що з урахуванням хороших даних щодо балансів провідних країн-експортерів зерна існує ризик цінової корекції у бік зниження - якщо в липні перехідні залишки зерна на наступний маркетинговий рік виявляться занадто великими.
Т.Левченко також спрогнозувала, що в 2012 році лідером українського ринку з абсолютними обсягами виробництва стане горлівський Стирол. "З урахуванням запуску третього аміачного агрегату і того, що зараз підприємство працює із завантаженням в 110% від проектної, Стирол цього року випередить ОПЗ", - сказала експерт.
Ігор Воронцов
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
