243
США відмовляються мати справу з компаніями, які співпрацюють з Іраном
Президент США Барак Обама підписав закон про введення нових санкцій проти іранського Центрального банку та фінансового сектора цієї країни, передає радіо "Свобода". Це є відповіддю США на розробку ядерної зброї, що може здійснюватися в Ірані.
Згідно з новою нормою, іноземним компаніям тепер доведеться вибирати - або мати справу з іранськими нафтовими, фінансовими компаніями, Центробанком, чи співпрацювати з відповідними американськими інституціями. Проти центральних банків країн, які не припинять співпрацю з іранським Центробанком, США також можуть ввести санкції.
У заяві, поширеній відразу після підписання закону, Обама висловив жаль, що нова норма може призвести до протиріч з його конституційним обов'язком здійснювати зовнішню політику - через обмеження, які цей закон накладає на взаємодію з іноземними урядами.
Нагадаємо, вчора повідомлялося, що Іран готовий відновити з світовими державами переговори з питання про свою ядерну програму в форматі 5+1.
Переговори були перервані в 2009 р., коли рада керуючих МАГАТЕ засудила Іран за будівництво другого заводу зі збагачення урану і закликала Тегеран підтвердити, що "не приймалися рішення про будівництво інших ядерних об'єктів, які не заявлені агентством".
Нагадаємо, глави МЗС 27 країн Євросоюзу, які посилили санкції проти Тегерана, на початку грудня закликали Іран знову сісти за стіл переговорів.
Додамо, що вчора влада Ірану спростувала повідомлення про випробування ракет дальнього радіусу дії в Перській затоці. Вранці в суботу іранське агентство Fars повідомило про те, що в Перській затоці відбулися випробування ракети великої дальності в рамках 10-денних навчань військово-морських сил країни. Навчання розпочалися 24 грудня і триватимуть десять днів. Зона маневрів - близько двох тисяч квадратних кілометрів в міжнародних водах Індійського океану - від Ормузської протоки до Оманської затоки.
Вчора іранські військові провели пробний запуск ракет середньої дальності "земля-повітря" в Перській затоці. За словами глави ВМС Ірану Махмуда Мусаві, ці ракети, сконструйовані в Ірані, оснащені за останнім словом техніки і призначені для боротьби з малопомітними цілями. Очікується, що в найближчі дні Тегеран проведе ще кілька випробувальних запусків під час навчань.
Навчання проходять на тлі нового витка напруженості навколо ядерної програми Ірану. Загострення ситуації відбулося після заяв іранської влади про можливе перекриття Ормузської протоки - найважливішого морського шляху для експорту нафти і газу з Перської затоки.
Іран заявив, що може перекрити важливий для експорту нафти напрямок, якщо Захід введе нові, жорсткіші санкції щодо Тегерана через його ядерної програми.
Ормузська протока сполучає Персидську затоку, де знаходяться багаті нафтою країни - Бахрейн, Кувейт, Катар, Саудівська Аравія і ОАЕ, з Індійським океаном. Близько 40% всієї нафти, що транспортується в світі, проходить через Ормузську протоку.
Іран як і раніше відмовляється зупинити роботи зі збагачення урану, наполягаючи, що його ядерна програма носить мирний характер. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) нещодавно оприлюднило доповідь, в якій вперше стверджується, що дії Ірану можуть бути спрямовані на отримання ядерної зброї - чого побоюється Захід.
21 листопада Великобританія вирішила ввести додаткові санкції у зв'язку з ядерною програмою Ірану. Міністр фінансів Джордж Осборн оголосив про припинення всіх справ з іранськими банками. Це викликало хвилю протестів і невдоволення в Ісламській Республіці. Демонстрації переросли в погроми. 29 листопада іранські студенти напали на посольство Великобританії. Вони захопили і кілька годин утримували будівлю британської місії в Тегерані і спалили прапор Об'єднаного Королівства.
Світові лідери негайно зажадали від Ірану покарати винних, проте влада звільнила учасників заворушень. При цьому Тегеран приніс Лондону офіційні вибачення за напад на посольство. Британський прем'єр Девід Кемерон назвав акцію іранських студентів "обурливою і непростимою" і пригрозив "серйозними наслідками". Британія відкликала своє посольство з Тегерана і зажадала від усіх іранських дипломатів покинути Об'єднане Королівство протягом 48 годин. Потім своїх представників в Ірані відкликали Німеччина, Франція, Нідерланди й Італія.
Потім лідери 27 країн ЄС досягли угоди про введення в січні 2012 р. нових санкцій проти Ірану. Серед інших заходів Євросоюз планує ввести заборону на імпорт іранської нафти. Прихильники жорстких заходів вважають, що таким чином Європа фінансового обмежить Тегеран в ядерних розробках.
Компенсувати відсутність іранської нафти країнам ЄС можуть Саудівська Аравія та інші країни нафтового картелю. Зараз йдуть переговори про додаткові поставки. У 2010 р. Євросоюз щодоби купував приблизно 450 тис. барелів іранської нафти, причому 70% цих поставок припадали на частку Італії та Іспанії.
Міністр нафтової промисловості Ірану Роста Касемі раніше заявляв, що європейське ембарго "ніяк не позначиться" на економіці країни, оскільки головні споживачі палива перебувають у Східній Азії. На думку іранської влади, заборона на імпорт нафти носить виключно політичний характер, і завдасть шкоди тільки глобальному ринку.
Нагадаємо, 1 грудня Міністри закордонних справ країн Євросоюзу за підсумками засідання в Брюсселі домовилися посилити санкції стосовно Ірану і Сирії, істотно розширивши "чорні списки". У нові списки по Ірану у зв'язку із суперечливою ядерною програмою країни потрапили ще 180 різних компаній і установ.
Пізніше свій варіант санкцій проти Ірану розробив Конгрес США.
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
