1559
Поза зручностями
Кінець року ознаменувався прямо-таки нездоровим інтересом представників чинної влади до можливості "поживитися" на операціях з купівлі-продажу нерухомого громадянами, а почасти й рухомого майна (справедливості заради відзначимо, що в спробах "поживитися" влада виходить далеко за зазначені рамки, але незмінно хоче "розщедрити" якомога більше українців).
Загін
Перший документ, що стосується даної теми, був, правда, прийнятий ще в лютому 2010 р. Мова йде про Закон "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України", відповідно до якого з 1 січня держреєстрація прав власності на об'єкти нерухомості повинна перейти від БТІ до Мін'юсту (а точніше, підприємству, що створюється при ньому).
Правда, відбудеться це в результаті - невідомо, оскільки 9 грудня Верховна Рада проголосувала за продовження повноважень БТІ ще на рік. А 14 грудня прийнятий Закон пішов на підпис Президенту. Чи буде він завізований, скоро дізнаємося.
Проте вже точно відомо, що напередодні очікуваної передачі повноважень від БТІ до Мін'юсту на ринку нерухомості відбувся певний сплеск. Багато покупців і продавців, справедливо очікуючи хаосу в результаті змін (експерти прогнозували, що вони можуть призвести до блокування операцій на 3-4 місяці), змушені були терміново зайнятися оформленням угод, офіційно і неофіційно переплачуючи за прискорення процесу. Загалом, "загін" вдався, хоча бюджету від нього навряд чи щось перепало.
Тимчасове упорядкування
26 жовтня на питання отримання громадянами доходів від реалізації нерухомого майна звернув свій погляд Кабінет міністрів. У цей день вийшла постанова №1103 "Деякі питання визначення оціночної вартості нерухомого майна та об'єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються)".
З виходом цієї постанови через майже рік після прийняття абияк були виконані вимоги п.172.11 Податкового кодексу, згідно з якими уряд мав затвердити Порядок визначення оціночної вартості нерухомості та об'єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються).
"Абияк", тому що замість Порядку постановою був затверджений Тимчасовий порядок. Одночасно ФДМ було доручено в 6-місячний термін подати на розгляд Кабміну законопроект про внесення змін до Податкового кодексу і Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" "щодо визначення органу, який проводитиме оцінку нерухомості та об'єктів незавершеного будівництва, дохід від продажу (обміну) яких обкладається податком у відповідності з Податковим кодексом".
Тимчасовий порядок вийшов досить "цікавим". Зрозуміло, він не міг претендувати на усунення несправедливості, спочатку закладеної в Податковому кодексі. Все ж таки в цивілізованих країнах ПДФО обкладають різницю між ціною продажу об'єкта нерухомості та ціною його купівлі, а також витрат на поліпшення.
У нашому ж "найпрогресивнішому в Європі" Податковому кодексі спочатку закладений механізм подвійного стягування податку - крім обкладення ПДФО доходів, необхідних для придбання нерухомості, обкладаються і доходи від її реалізації.
Є, правда, послаблення, згідно з якими дохід від реалізації нерухомості не частіше одного разу на рік ПДФО не обкладається. Але по-перше, воно не завжди діє - нерухомістю потрібно володіти не менше трьох років. По-друге, ПДФО - не єдиний платіж, який утримується при купівлі-продажу нерухомості і розраховується виходячи з її вартості.
Не варто забувати про держмито (1%, якщо оформлення відбувається у державного нотаріуса) або плати за нотаріальні послуги (близько 3%, якщо оформлення відбувається у приватного нотаріуса), а також про 1% пенсійного внеску (який формально сплачується продавцем, але сплата якого насправді є продуктом домовленості сторін).
Таким чином, витрати осіб, що беруть участь в угодах купівлі-продажу нерухомості, збільшуються багаторазово (оцінка може відрізнятися від тієї, яка зафіксована в БТІ, навіть у 10 разів). При цьому зовсім необов'язково їх основним одержувачем буде бюджет!
У зв'язку з цим особливо славним подарунком від авторів постанови стало право оцінювача орієнтуватися на "ціну пропозиції подібних об'єктів нерухомості". Тобто на "хотілки" продавців, які можуть мати мало спільного з реальністю.
При цьому у разі незгоди продавця "з оціночною вартістю об'єкта нерухомості, визначеною суб'єктом оціночної діяльності" йому пропонується оскаржити її в суді. Що в наших умовах на довгий час поставить хрест на реалізації бажання продати нерухомість!
У кишеню до народу
Однак постанова Кабміну №1103, як виявилося, - далеко не найгірше, що може нас чекати. 9 грудня народні депутати Андрій Пінчук зареєстрував у ВР законопроект №9574 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо регулювання деяких спірних питань оподаткування майна".
Цікаво, що Пінчук, не будучи, ясна річ, Фондом держмайна, проте пише в Пояснювальній записці до законопроекту, що подає його "на виконання постанови Кабміну №1103".
Рідкісний випадок, коли народний депутат відверто зізнається, що діє за вказівкою виконавчої влади! При цьому він вбиває ще й двох зайців, оскільки запропоновані ним зміни стосуються оподаткування доходів, одержуваних від продажу не тільки нерухомого, а й рухомого майна.
Андрій Пінчук аргументує необхідність прийняття свого законопроекту тим, що в "не менше 80% (угод) занижені ціни". А також, що "обов'язок громадянина, якщо він продає і отримує реально $60 тис., він повинен з неї (цієї суми) сплатити цей податок" (цитати дослівні).
З цими твердженнями можна було б погодитися, але тільки в одному випадку: якби механізм оподаткування доходу, отриманого від реалізації майна (до речі, як нерухомого, так і рухомого), був справедливий! А якраз цього і близько немає.
Принципова відмінність законопроекту від урядового способу заробітку на співгромадян полягає не тільки в поширенні оціночних норм на рухоме майно.
"Фішкою" є вимоги до суб'єктів оціночної діяльності, які, по суті, закріплюють "функції з контролю за діяльністю оцінювачів за органом, який відповідно до законодавства відповідає за контроль за повнотою сплати податків і зборів"! Про це, до речі, абсолютно без заковики сказано безпосередньо в Пояснювальній записці до законопроекту!
Абсурдних положень в документі взагалі не злічити! Наприклад, саме на центральний податковий орган пропонується покласти і функції з ініціювання "проведення перевірки на дотримання зовнішнього контролю якості суб'єкта оціночної діяльності"! У проекті, правда, прямо не сказано, хто буде проводити таку перевірку.
Тому не виключено, що податківцям пропонується займатися ще й зовнішнім контролем якості оцінювачів... Анулювання сертифікатів суб'єктів оціночної діяльності та кваліфікаційних свідоцтв оцінювачів, правда, все ж пропонується залишити за ФДМ. Проте, маючи важіль у вигляді можливого виключення суб'єкта з заповітного Переліку, чи так уже податківці будуть мати потребу в послугах ФДМ?
Сергій Саливон
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
