2686
Інші світи
— Казна та Політика
Через кілька годин після чергового засідання Кабміну урядовці раптово зібралися на позачергове засідання, присвячене розгляду проекту Держбюджету-2012. І, зрозуміло, затвердили його.
Мабуть, прем'єр-міністр Микола Азаров до вечора середи, 21 грудня, нарешті усвідомив, що "новорічних подарунків" не буде, як і обіцяв раніше голова російського ВАТ "Газпром" Олексій Міллер (хоча насправді від цієї ціни повинен залежати не стільки бюджет держави, скільки бізнес вітчизняних олігархів, але так уже виходить, що у нас з першого фінансується друге). У результаті, проект Держбюджету Кабмін вирішив базувати на:
середньорічній ціні російського газу $416 за 1 тис.куб.м;
песимістичному сценарії свого останнього макроекономічного прогнозу, затвердженого постановою Кабміну №1216 від 28.11.11 р.
середньорічній ціні російського газу $416 за 1 тис.куб.м;
песимістичному сценарії свого останнього макроекономічного прогнозу, затвердженого постановою Кабміну №1216 від 28.11.11 р.
Заявлена Кабміном середньорічна ціна на газ, якщо говорити відверто, виглядає сумнівною. У всякому разі, у першому та другому кварталі 2012 р. вона буде помітно вищою. Але це дрібниці порівняно з так званим "песимістичним сценарієм". Насправді цей сценарій не песимістичний і навіть не оптимістичний, а фантастичний!
Однак це не завадило Верховній Раді менш ніж через добу після затвердження проекту Кабміном і практично без обговорення (не можна ж вважати обговоренням подібного документа 71 хвилину, витрачену на це парламентом) 250 голосами прийняти Держбюджет наступного року в цілому. Разом з "фантастичним" Держбюджетом депутати прийняли і "фантастичну" Держпрограму економічного і соціального розвитку на 2012 рік та основні напрямки розвитку на 2013 р. і 2014 р.
Обрахували
В "песимістичному сценарії" Кабміну закладені такі показники:
зростання ВВП в номінальному вираженні до 1,5 трлн грн., в реальному - на 3,9%;
індекс споживчих цін 7,9% і індекс цін виробників 9,4%;
зростання експорту на 6,3%, а імпорту - на 6,4%;
середньорічний курс гривні, судячи з усього, залишений на рівні 8,1 грн./USD.
зростання ВВП в номінальному вираженні до 1,5 трлн грн., в реальному - на 3,9%;
індекс споживчих цін 7,9% і індекс цін виробників 9,4%;
зростання експорту на 6,3%, а імпорту - на 6,4%;
середньорічний курс гривні, судячи з усього, залишений на рівні 8,1 грн./USD.
Така гігантська розбіжність урядових прогнозів з об'єктивною реальністю востаннє зустрічалася при ухваленні Держбюджету-2009. Чим тоді все це закінчилося для економіки і якою виявилася подальша доля тодішнього прем'єра, відомо.
Загалом-то, всі наведені показники викликають чи то сміх, чи то сльози (за рахунок чого буде зростати експорт, якщо зростання економік країн-імпортерів української продукції під питанням, як при цьому зберегти стабільність гривні, завдяки чому буде зростати ВВП і т.д.). Але особливо вражає все ж прогнозоване Кабміном скорочення темпів зростання імпорту більш ніж у 6 разів. Якби це було пов'язано з девальвацією гривні, тоді немає питань.
Але ж ні - Кабмін прогнозує стабільний курс! А справа-то виявляється в тому, що уряд "впроваджує політику розвитку внутрішнього виробництва та імпортозаміщення"! Тобто вже в новому році ми будемо переважно одягатися у вітчизняне, їздити на ньому ж (а ввізні мита на авто знижено)!
Та що там: прати в наших пральних машинках, дивитися наші телевізори та користуватися нашими кондиціонерами. Мабуть, тільки в цьому випадку вдасться якось відбити подальше зростання цін на імпортний газ.
Доходи
В результаті цих фокусів Кабміну віртуально вдалося добитися скорочення доходів (на 4,3 млрд грн.), у порівнянні з вересневим проектом Держбюджету. Він, до речі, теж був нереальний, але писався ще не в таких плачевних для світової економіки умовах.
Скоротивши одночасно на 3,8 млрд грн. віртуальні витрати, Кабмін "намалював" дефіцит бюджету на рівні 1,7% ВВП. Ідилія! Частка ВВП, що перерозподіляється через Зведений бюджет, повинна скоротитися з 29,3% у поточному році до 28,3% у наступному.
І це навіть менше, ніж планувалося восени. Якщо ж врахувати, що при оголошених рівнях цінових індексів номінальний ВВП завищений мільярдів на 100, то ситуація постає зовсім в іншому світлі. Спроба вилучити з економіки заплановані в бюджеті доходи поверне перерозподіл ВВП через бюджет до рівня 2005-2008 рр.
Тільки в дещо інших умовах - коли значна частина великого бізнесу користується широкими податковими пільгами. Відповідно, для решти рівень запитів держави виявиться просто непосильним. Використання ж найпростішого способу виконання бюджету - розгону інфляції - у рік виборів може мати небажані наслідки.
Сумнівно виглядає і прогноз залучення позикових ресурсів. Їх для фінансування держбюджету має надійти на 10,4 млрд грн. більше, ніж за планом поточного року, а за зовнішніми запозиченнями надбавка повинна скласти навіть 15,9 млрд грн. І це при теперішній ціні грошей у світі?
Звідки дрова
Прибуткову частину Спільного фонду держбюджету автори проекту планують збільшити на 10,5% в порівнянні з планами нинішнього року. Що було б цілком прийнятним при прогнозованому зростанні номінального ВВП на 16,2%, якби цей прогноз був хоч скільки-небудь реальним.
Однак питань щодо джерел навіть такого збільшення і навіть без урахування нереальності макропрогнозів все одно достатньо.
Скажімо, автори Держбюджету запланували, що надходження податку на прибуток збільшаться на 11,3%. І це при зниженні ставки на 2 в.п. і при тому, що цей податок вже зібраний на п'ять місяців вперед!
Додамо до цього ще й непросту ситуацію у світовій економіці і отримаємо, що прогноз надходжень за цим податком завищений вдвічі, якщо не більше! Що це означає? Що податківці будуть видавлювати податок якими шляхами, в тому числі за допомогою фактичного оподаткування збитків!
Кособокість прийнятого документа помітна, куди не глянь. Приміром, законодавці запланували зростання надходжень рентної плати за видобуток нафти з 8,5 млрд грн. до 8,7 млрд грн. Проте того ж дня проголосували за зміну базової ціни на нафту для застосування коректувальних коефіцієнтів: раніше було 560 грн. за 1 барель нафти Urals, тепер - $100 за 1 барель.
Прийнята зміна означає, що надходження від рентної плати за видобуту нафту різко знизяться. Більше того, для тих, хто контролює нафтовидобуток, в цьому рішенні (завдяки тому, що базова ціна номінується в доларах) закладена ще й "подушка" на випадок девальвації
гривні.
Прийнятий Держбюджет в черговий раз підтвердив і той факт, що хвалена податкова реформа обернулася пшиком. Зокрема, місцеві бюджети як сиділи без власних грошей, так і продовжують сидіти без них.
Після "доопрацювання" Держбюджету навіть фантасти з Кабміну змушені були визнати цю реальність. Частка власних доходів місцевих бюджетів знижена, по суті, до рівня поточного року. Менше - нікуди.
Видатки
Видаткова частина бюджету теж може повідомити багато про політику влади. Чого варте тільки скорочення видатків на охорону здоров'я порівняно з початковим проектом в 1,5 рази. При цьому таких видатків на рік заплановано майже в 1,5 рази менше, ніж видатків на п'ять місяців на підготовку до Євро-2012!
Пріоритети вибудувані блискуче! Може, у зв'язку з цим і не випадково, що МНС фінансувати державі доводиться більшою мірою, ніж Міністерство охорони здоров'я.
Якщо джерела доходів місцевої влади демонструють нікчемність проведеної податкової реформи, то витрати те ж саме говорять про реформу пенсійної. У порівнянні з поточним роком обсяг фінансування Пенсійного фонду з держбюджету залишився майже без змін.
Але це сталося ще й тому, що в наступному році вибори. А ось в 2013 р. пенсіонери мають шанс побачити кострубатість пенсійної реформи в ще більш яскравому вигляді: грошей у Пенсійному фонді навряд чи стане істотно більше, а ось фінансування з держбюджету можуть і не зберегти!
До речі, при підготовці законопроекту до другого читання розміри соціальних виплат були залишені без змін. Втім, економити на "гігантській" мінімальній пенсії, яка до кінця 2012 р. має скласти "аж" 869 грн., було б верхом цинізму.
Володимир Дубровський, Центр соціально-економічних досліджень "СASE Україна"
- Автори проекту Держбюджету не залишили часу на аналіз їхнього дітища, тому давати можна тільки попередні оцінки, і багато підводних каменів проекту напевно залишаться непоміченими.
Макроекономічні параметри більш-менш приведені у відповідність з реальністю, хоча насправді 3,9%-ве зростання ВВП - це занадто багато. У нас оптимістичний прогноз знаходиться на рівні 3,5%.
Бюджет явно передвиборний, уряд робить наголос на зростанні соціальних витрат. Хоча при цьому варто відзначити, що йдеться, головним чином, про поліпшення життя бюджетників, а не бідних людей. Ці категорії необов'язково збігаються, і можна припустити, що мова йде про працівників силових структур та інших "небідних" бюджетників, а не тільки про вчителів та лікарів.
Проект підтверджує те, про що йшлося з самого початку: пенсійна реформа не принесла ніяких плодів, і обсяг субсидування Пенсійного фонду доводиться збільшувати. Мінфін хвалиться, що "інвестиційний ресурс від надання податкових пільг" перевищить 45 млрд грн.
Надавати комусь податкові пільги за рахунок платників податків - це погана ідея. До того ж не факт, що зекономлені кошти будуть інвестовані у виробництво: власники підприємств можуть витратити їх і на вілли в Монако. Називати це "інвестиційним ресурсом" - означає демонструвати нерозуміння основ ринкової економіки.
З держбюджету планується направити "в реальний сектор економіки" 124,4 млрд грн. за допомогою субсидій та інших інструментів. Але держава взагалі не повинна підтримувати реальний сектор. Підтримувати треба малозабезпечених, а не забирати гроші в одного бізнесу для того, щоб віддати їх іншому. Це аморально.
Ігор Уманський, в.о. міністра фінансів України в 2009-2010 рр.:
- Оцінка макропоказників на 2012 р., закладена в Держбюджеті, є, м'яко кажучи, завищеною. Світовий банк, наприклад, знизив прогноз зростання ВВП України до 2,5%.
Одна тільки різниця між цим прогнозом і розрахунками уряду дає "провисання", щонайменше, 6-7 млрд грн. у дохідній частині бюджету. У цьому році держава авансом зібрала податок на прибуток. Вже з цього випливає, що плановані доходи бюджету завищені.
Закладається їх зростання на 10%, але за фактом зростання якщо буде взагалі, то максимум на 1%. Дефіцит бюджету в 2012 р. варто насправді очікувати на рівні 70 млрд грн., виходячи з передбачених урядом видатків. Незрозуміло, як Кабмін має намір скоротити обсяг запозичень і не допустити зростання обсягу держборгу.
Борг обов'язково буде зростати - з цього року на наступний вже перенесені зобов'язання на 16 млрд грн. Потрібно буде звертатися по нові позики, і зробити це буде складніше, враховуючи відносини з МВФ. Вражає процедура прийняття Бюджету: документ був оприлюднений вранці, а ввечері вже був прийнятий в парламенті без обговорення.
Такого приниження Верховна Рада не могла б собі уявити ще два роки тому. Кабмін залишив за собою повноваження з визначення розмірів пільг і інші речі. З таким же успіхом можна було б взагалі розігнати парламент.
Сергій Саливон
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
