0 800 307 555
0 800 307 555

Україна невпинно перетворюється на ресурсний придаток Китаю

1520
Для стрижки під свою гребінку України Китай використовує різні методи. Дуже небезпечно, що українська так звана еліта просто нездатна відповідати на виклики, що виникають, в першу чергу через гостру недостатність інтелекту, якого вистачає хіба що на схеми і дерибан.
Про це у своїй статті пише Олександр Карпець. За його словами, Пекін бачить у нашій країні "нічийну" територію між Європою і Росією, які загрузли у своїх проблемах і на Україну їм не вистачає ні сил, ні коштів.
"Хоча, як казав "класик", Україна - не Росія, наша країна все ж таки володіє значними запасами мінеральної сировини, виробничим, науково-технічним і аграрним потенціалом, - пише автор. - Але стараннями вітчизняної влади і капіталу Україна останні десять років теж невпинно перетворюється на ресурсний придаток Китаю. Ще в 2000 році наш експорт в Китай становив майже 630 млн. дол., вп'ятеро перевищуючи імпорт звідти. Але в 2010-му китайський експорт в Україну досяг 4,7 млрд. дол., що в 3,6 рази більше, ніж аналогічний український показник (1,3 млрд. дол.) Тож за десятиліття експорт Китаю в Україну зріс майже в 36 разів, тоді як наш до Піднебесної - всього вдвічі".
За січень-липень 2011 року експорт України в Китай склав майже 1,1 млрд. дол., з них близько 0,9 млрд. припадають на мінеральну сировину і лише 200 млн. - продукція з великою глибиною переробки. Експорт Китаю в Україну за січень-липень склав майже 3,25 млрд. дол., з них тільки 10 млн. - мінеральна сировина, а все інше - це машини, електро- і промислове обладнання, автотракторна техніка, електроніка (в т.ч. мобільні телефони та комп'ютери), фото- та побутова техніка, продукти харчування та ширвжиток, що включає одяг, взуття, побутову хімію.
Від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі України з Китаєм тільки за сім місяців цього року перевищило 2,15 млрд. дол. Отже, структура товарообороту однозначно говорить про перетворення і нашої країни в сировинного донора Піднебесної й у ринок збуту китайських товарів з високою доданою вартістю.
"Крім того, Україна стає ще й, так би мовити, інтелектуально-сировинним придатком Піднебесної, дешево продаючи науково-технічні напрацювання військового і не тільки призначення, - зазначає О.Карпець. - В Україні вони цікавлять владу і капітал тільки для продажу, а в Китаї їх цінують і доводять до реального застосування".
Автор нагадав, що нещодавно Україна погодилася на створення "українсько-китайського інституту зварювання ім. Патона", оскільки зараз велика частина патонівців працюють в Китаї вахтовим методом.
"Наші технології в галузі військової техніки, авіації, космонавтики, хімії, машинобудування знаходять застосування в Китаї, залишаючись непотрібними в Україні. Є дані, що, крім офіційного військово-технічного співробітництва, Китай при негласному участю саме українських фірм та спеціалістів за короткий проміжок часу налагодив виробництво крилатих ракет авіаційного і наземного базування, ракетного палива, пускового ракетного обладнання, розгорнув супутникові системи наведення ракет і космічної розвідки", - відзначає О.Карпець.
За його словами, нарощення військової машини на основі новітніх озброєнь вписується в імперіалістичну парадигму Китаю. "Це не означає, що Пекін збирається серйозно воювати, - пояснює автор. - Повномасштабна сучасна війна взагалі загрожує знищенням цивілізації. Військова машина необхідна Китаю скоріше для просування своїх економічних інтересів, для захисту капіталу і як знаряддя стримування по всьому світу".
У цих умовах, на переконання експерта, українська влада вплутуються в небезпечні операції з китайцями, зокрема, залучаючи згадувані пов'язані кредити, прикладом чого може служити скандальний проект електрички в Бориспільський аеропорт довжиною всього 30 км, але ціною в цілий мільярд доларів.
"Ще однією дурістю є плани щодо постачання в Україну китайського гірничодобувного обладнання за низькими цінами, що загрожує знищенням українського науково-технічного та виробничого потенціалу, виникнення у цій галузі залежності від китайських обладнання та комплектуючих, ціни на які після знищення нашого виробництва обов'язково зростуть, - вважає автор. - У підсумку це може закінчитися тим, що китайці візьмуть під контроль сировинну галузь України. Не менш небезпечні і плани зі створення в Україні китайських підприємств легкої промисловості, що остаточно доб'є вітчизняне виробництво. Але ще більше лякає зростаючий інтерес розбухлого від доларів Китаю до української землі, особливо на тлі злочинної затії нинішньої влади з тотальним її розпродажем".
За матеріалами:
Дзеркало Тижня
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас