543
Глухота змушувала Бетховена обирати нижчі ноти
Прогресуюча глухота вплинула на твори Бетховена, спонукавши його частіше робити вибір на користь більш низьких нот.
Великий композитор вперше згадує про проблеми зі слухом в 1801 році - йому було всього 30 років. Він скаржиться на те, що погано вловлює високі ноти інструментів і голосів. До 1812 року людям вже доводилося кричати, щоб він зміг розібрати звернену до нього мову, а в 1818 році Бетховен був змушений спілкуватися в письмовому вигляді. Він помер в 1827 році, будучи вже абсолютно глухим.
Тріо вчених з Нідерландського центру метаболоміки проаналізувало струнні квартети композитора і розділило їх на чотири періоди. Дослідники просто підрахували кількість нот вище G6 (соль третьої октави), яка відповідає 1568 Гц, в партії першої скрипки першої частини кожного квартету. Чим сильніше прогресувала глухота, тим менше ставало таких нот. Очевидно, що Бетховен частіше вибирав ті ноти, які він краще чув.
Цікаво, що, коли глухота стала повною, композитор повернувся до високих нот. Остаточна втрата слуху нібито зробила його більш розкутим, звільнила від необхідності напружуватися, щоб розібрати звуки, і він почав цілком довіряти своєму внутрішньому слуху. У 1824 році він створив свою Дев'яту симфонію, яку багато експертів вважають найвеличнішим твором в історії класичної музики, хоча він не був здатний почути ні її, ні овацію, якою зустріли прем'єру.
Нагадаємо, Бетховен є ключовою фігурою західної класичної музики в період між класицизмом і романтизмом, одним з найбільш шанованих і виконуваних композиторів у світі. Він писав у всіх жанрах, що існували в його час, включаючи оперу, музику до драматичних спектаклів, хорові твори.
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
